Провадження № 11-кп/803/2337/25 Справа № 202/12527/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №22024050000001884 стосовно
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Первомайськ, Мотигінського району, Красноярського краю рф, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
За обставин, встановлених у вироку, 13.06.2024 у період часу з 13 год. 02 хв. до 17 год. 14 хв., а також 14.06.2024 о 12 год. 31 хв., ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_1 , та ім'ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території Новогродівської громади, а саме на території шахти 1/3 «Новогродівка ДП «Селидіввугілля» та прилеглої території, розташованої за адресою: Донецька обл., Покровський район, м. Новогродівка, вул. Шахтна, буд. 1, користувачу месенджера «Telegram», з нікнеймом - « ОСОБА_10 » та з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_12 , тим самим, поширила інформацію про розташування особового складу та техніки Збройних сил України.
Крім того, 17.06.2024 у період часу з 17 год. 19 хв. до 17 год. 22 хв., ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону, із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_1 , та ім'ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території Покровської громади, а саме на території сільськогосподарського підприємства на території с.Лисівки Покровського району Донецької області, користувачу з нікнеймом « ОСОБА_10 » та з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_3 в месенджері Telegram, яким користується ОСОБА_12 , тим самим поширила інформацію про розташування особового складу та техніки Збройних сил України.
26.06.2024 у період часу з 17 год. 35 хв. до 17 год. 41 хв., а також 27.06.2024 у період часу з 07 год. 49 хв. до 07 год. 50 хв., ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_1 , та ім'ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території, яка знаходиться поблизу АЗС, розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, місто Новогродівка, вулиця Центральна, користувачу з нікнеймом « ОСОБА_10 » та з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_3 в месенджері Telegram, яким користується ОСОБА_12 , тим самим, поширила інформацію про розташування та переміщення особового складу та техніки Збройних сил України.
Вказана інформація про місця розташування особового складу та техніки ЗСУ та інших воєнізованих підрозділів України, не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Головним Управлінням розвідки Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа-ресурсах або ЗМІ, дозвіл на її поширення не надавався.
Поширення вказаної інформації може наносити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, підриває стан боєготовності військових формувань України, несе загрозу життю та здоров'ю їх військовослужбовців та використовується в проведення підривної діяльності проти України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_7 покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі або визначити покарання, яке є мінімально необхідним з урахуванням обставин справи.
На думку захисту, призначене обвинуваченій покарання є надто суворим та невідповідним ступеню тяжкості вчиненого правопорушення та її особі. Судом не враховано наявність пом'якшуючих обставин, зокрема відсутність судимостей в неї, що свідчить про її соціальну адаптованість і можливість виправлення без застосування найсуворішого покарання, її поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відсутність спроб ухилитися від слідства, а також особисті обставини, включно зі станом здоров'я, сімейним станом і її соціальним статусом.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник в режимі відеоконференції та обвинувачена підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити та пом'якшити призначене обвинуваченій покарання.
Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту і просив залишити її без задоволення, а вирок суду без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду та правова кваліфікація її дій за ч. 3 ст. 114-2 КК в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 404 КПК апеляційним судом не переглядаються.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої внаслідок суворості, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК).
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вищезазначених вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, з огляду на наступне.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Відповідно до статей 50, 65 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про наявність підстав для призначення більш м'якого покарання та вирок суду в цій частині, апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції виконані належним чином.
Оскарженим вироком ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, санкція якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років
Всупереч твердженням в апеляційній скарзі захисника, суд першої інстанції при визначенні виду та розміру покарання в повному обсязі виконав вимоги статей 50, 65 КК та належним чином врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК відноситься до особливо тяжких злочинів, раніше не судима, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та правильно призначив їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване їй кримінальне правопорушення і таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При цьому, судом першої інстанції належним чином враховані фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, ступінь його суспільної небезпеки та характер вчиненого діяння, а саме ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у поширенні інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинених в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно врахував і це враховується апеляційним судом, що ОСОБА_7 , будучи громадянкою України, під час повномасштабного вторгнення збройних сил рф в Україну, поширювала вищезазначену інформацію з метою надання її представнику держави, що здійснює збройну агресію проти нашої держави, тим самим вчинили одне з суспільно найнебезпечніших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.
Обставини, зазначені в апеляційній скарзі як обґрунтування призначення обвинуваченій більш м'якого покарання, враховані судом першої інстанції, їм надана належна правова оцінка, з якого погоджується апеляційний суд і ці обставини є підставою для призначення ОСОБА_7 покарання не у максимальному розмірі у межах санкції статті.
Статтею 414 КПК як одну з підстав зміни вироку визначено невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Так, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 114-2 КК у межі між мінімальним та максимальним розміром покарання і такий розмір покарання принципам індивідуальності, пропорційності та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбаченим в ст. 50 КК.
Порядок призначення більш м'якого покарання або покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, передбачений положенням ст. 69 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування статті 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Суд, посилаючись при призначенні покарання на статтю 69 КК, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
У даному випадку, суд першої інстанції не встановив обставин, які пом'якшують покарання, з чим погоджується і апеляційний суд, а також в матеріалах справи відсутні відомості про наявність будь-яких інших обставин, які б істотно знижували ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та які б вказували на їх зв'язок з вчиненим злочином і чому вони та в який спосіб істотно знизили його тяжкість, що було б підставою для застосування положень ст. 69 КК у даному випадку. Не зазначено таких обставин й в апеляційній скаргзі сторони захисту.
Підсумовуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що у даному випадку підстави для застосування до ОСОБА_7 положень ст. 69 КК відсутні, оскільки судом першої інстанції не встановлено, а в апеляційній скарзі не наведено обставин які б істотно знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та свідчили б про те, що призначення покарання, яке передбачено санкцією статті, є явно несправедливим.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 покарання саме у виді позбавлення волі є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд, про що зазначено вище.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про призначення покарання, в повній мірі виконав вимоги статей 50, 55, 65 КК та належним чином мотивував своє рішення, у зв'язку з чим не встановлено підстав, передбачених статтями 413, 414 КПК для його зміни чи скасування.
Враховуючи вищевикладене доводи апеляційної скарги сторони захисту про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченоївнаслідок суворості, є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Інших підстав, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні статей 87, 412 КПК, під час апеляційного перегляду, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка утримується під вартою - в той самий строк з дня отримання нею копії ухвали.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4