Провадження № 11-кп/803/1631/25 Справа № 183/6644/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000304від 19 лютого 2025 року, за апеляційною скаргою прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Номосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, з базовою середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4
ст. 185 КК України,-
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду від 21.02.2023, призначити остаточну міру покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 26 червня 2024 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого починаючи з 26 червня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.
Виключити у частині обвинувачення, визнаного судом доведеним по першому епізоду від 18.02.2024 року, кваліфікуючу ознаку “повторність».
В обгрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_7 , у той же час вважає, що вирок підлягає зміні у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність
Вказує, що суд першої інстанції у вироку зазначив про необхідність відрахування строку відбування покарання з 25.06.2024, тобто не врахував положення ч. 5 ст. 72 КК України.
Крім того зазначає, що в описовій частині рішення суд першої інстанції помилково вказав про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 ознаки “повторність» за епізодом від 18.02.2024, оскільки в подальшому судом при кваліфікації дій обвинуваченого за цим епізодом кваліфікуючу ознаку “повторність» було виключено з підстав втрати чинності законом, яким встановлюється кримінальна відповідальність діяння, за епізодом від 11.02.2024, який передував однорідному кримінальному правопорушенню за епізодом від 18.02.2024 року, та закриття кримінального провадження у цій частині.
Оскарженим вироком Номосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 та остаточно призначено ОСОБА_7 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців.
Вирішено рахувати початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_7 з 25.06.2024 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили, залишено попередній - тримання під вартою.
Стягнуто судові витрати, вирішено питання щодо речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
ОСОБА_7 , визнано винуватим та засуджено за те, що останній за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у мотивувальній частині вироку, які в апеляційному порядку не оспорюються, 18.02.2024, у вечірній час, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився поблизу буд. № 99-А по вул. Дачна у с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де побачив транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Passat», номерний знак НОМЕР_1 . В цей момент у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме майна, що може знаходитись в салоні вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, відкрив не зачинене на замок багажне відділення автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passat», номерний знак НОМЕР_1 , звідки з багажного відділення вказаного автомобіля викрав майно, а саме: черевики бойові (тип-А, арт. N(br) A438(w) C1-2, розмір 42, рік виготовлення-2015), вартістю 2550 гривень 00 копійок, бушлат військовий (наповнювач синтепон, тканина поліестер і бавовна), вартістю 3417 гривень 00 копійок, ковдру розміром 150х200см, склад: 50% натуральна вовна, 50% синтетика, вага 1,500 кг, країна виробник - Польща, вартістю 430 гривень 10 копійок, що належать потерпілому ОСОБА_10 .
Після чого, ОСОБА_7 , з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому
ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 6397 гривень 10 копійок.
Дії ОСОБА_7 у цій частині кваліфіковано у вироку за ч 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Далі, 20.02.2024, у вечірній час, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 знаходився поблизу буд. № 99-А по вул. Дачна у
с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де побачив транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21070», державний номер НОМЕР_2 .
В цей момент у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме майна що може знаходитись в салоні вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, відкрив не зачинені на замок пасажирські двері автомобіля марки «ВАЗ», моделі «21070», державний номер НОМЕР_2 , звідки з салону вказаного автомобіля викрав майно, а саме: баул (рюкзак) армійський, циліндричної форми, тканина водонепроникаюча, колір піксель, наявні м'які лямки шириною приблизно 5см, об'ємом 120 л, в середині баулу мається 1 відділ, розмір баула: висота 75 см, довжина та ширина 43 см, оснащений 1 боковою кишеня із застібкою блискавкою з бігунком, у верхній частині баулу наявна липучка для кріплення ідентифікаторів прямокутної форми, вартістю 1341 гривня 00 копійок, машинку для гоління марки «VGR VOYAGER» моделі «V-256» у повній комплектації, а саме: машинка для стрижки, масло для ножів, щітка для очищення, насадки у кількості
6 шт., підставка для зарядки, кабель для зарядки, яка упакована у заводську картонну коробку чорного кольору, вартістю 2029 гривень 46 копійок, портативну батарею (PowerBank) марки «WUW TUGII-352», 30000 mAh, вартістю 1290 гривень 60 копійок, рожково-накидні ключі марки «IntertoolDropForged» розмірами 16мм, 15мм, 13мм, 12мм, 11мм, 9мм, 6мм, вартістю 405 гривень 00 копійок, що належить потерпілому ОСОБА_11 .
Після чого, ОСОБА_7 , з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому
ОСОБА_11 матеріальну шкоду к розмірі 5066 гривень 06 копійок.
Дії ОСОБА_7 у цій частині кваліфіковано у вироку за ч 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Далі, 29.02.2024, у вечірній час, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , знаходився поблизу буд. № 99-А по вул. Дачна у
с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де побачив транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номер НОМЕР_3 . В цей момент у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а саме майна що може знаходитись в салоні вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, відкрив не зачинені на замок пасажирські двері автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номер НОМЕР_3 , звідки з салону вказаного автомобіля викрав майно, а саме: утеплювач куртки зимової вітровологозахисний (вид виробу -1, 100% поліестер), вартістю 2855 гривень 15 копійок, акумулятор автомобільний марки «WESTA 6CT-100Ah», вартістю 3036 гривень 00 копійок, що належать потерпілому ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_7 , з місця скоєння кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому
ОСОБА_12 матеріальну шкоду у розмірі 5891 гривень 15 копійок.
Дії ОСОБА_7 у цій частині кваліфіковано у вироку за ч 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, а саме щодо виключення з мотивувальної частини вироку посилання на повторність дій обвинуваченого за епізодом 18.02.2024 року; обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів з урахуванням положень ст. 404 КПК України, згідно яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, приходить до наступного.
Так, висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України, доведеність його вини ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України судом апеляційної інстанції не переглядаються.
Аналізуючи доводи прокурора про необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення, яке було застосоване до ОСОБА_7 з моменту його затримання 25.06.2024 року, у строк відбування призначеного покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає їх в цілому обгрунтованими, втім такими, що не тягнуть зміни або скасування оскарженого вироку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 у цьому провадженні був затриманий 25.06.2024 року, і з цього часу триває його попереднє ув'язнення, оскільки до закінчення апеляційного розгляду та набрання вироком законної сили він не може вважатися особою, що відбуває покарання.
За таких обставин суду першої інстанції належало зазначити у резолютивній частині вироку про початок строку відбування ОСОБА_7 , покарання з дня набрання вироком законної сили та одночасно вирішити питання про зарахування у строк покарання періоду його попереднього ув'язнення з дня затримання до дня набрання вироком законної сили на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Натомість судом першої інстанції зазначені вимоги закону враховані не були та у вироку зазначено про початок строку відбування покарання ОСОБА_7 від дня його затримання, з 25.06.2024 року.
Разом із тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є не будь-яке порушення вимог кримінального процесуального закону, а лише таке порушення, що має істотний характер.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Колегія суддів приходить до висновку, що прийняте судом першої інстанції рішення про початок строку відбування покарання ОСОБА_7 з дня його затримання за своїми правовими наслідками є ідентичним правильному рішенню, не впливає на тривалість відбування покарання ОСОБА_7 та не змінює його становища у будь-який спосіб, а відтак допущене порушення має формальний характер та не є істотним у розумінні ч. 1 ст. 412 КПК України, у зв'язку із чим не тягне зміни або скасування оскарженого вироку.
Аналізуючи апеляційні доводи прокурора про необхідність виключення з фактичних обставин, встановлених щодо епізоду вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 крадіжки 18 лютого 2024 року, висновок про повторність дій обвинуваченого, колегія суддів погоджується із ними.
Так, з огляду на декриміналізацію попереднього діяння ОСОБА_7 за епізодом від 11.02.2024 року та закриття кримінального провадження у цій частині, його дії за епізодом 18.02.2024 року не можуть бути кваліфіковані за ознакою повторності, про що прямо зазначає суд при кваліфікації вказаного діяння у вироку. Відтак зазначення про повторність дій обвинуваченого за епізодом 18.02.2024 року при викладенні фактичних обставин вчинення цього діяння, встановлених судом, утворює суперечність, яка підлягає усуненню шляхом зміни вироку у межах апеляційних вимог прокурора.
З огляду на викладене апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
Вирок Номосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 року у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,- змінити.
Виключити з фактичних обставин, встановлених щодо епізоду вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 крадіжки 18 лютого 2024 року, висновок про повторність дій обвинуваченого.
В іншій частині вирок суду - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
__________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3