справа № 693/329/19
провадження № 1-кп/691/291/25
21 серпня 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судових засідань ОСОБА_4
з участю:
прокурора ОСОБА_5
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
(участь в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області кримінальне провадження №12018250130000581 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-
встановив:
12 червня 2025 року до Городищенського районного суду Черкаської області на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду про зміну підсудності через неможливість утворити склад суду у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області, надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України. У вказаному кримінальному провадженні постановлено ухвалу суду про прийняття судової справи до провадження і призначення підготовчого засідання з викликом учасників процесу до суду.
20 серпня 2025 року за вхідним №ЕП-2206/25 від прокурора Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 ..
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту, не вбачає, підтримала подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого. В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_6 , спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, вирішив вчинити розбійний напад на проживаючого одиноко пенсіонера ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . Так, близько 01:00 год. 17 грудня 2018 року, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , де незаконно, шляхом розбиття віконного скла веранди, проник у веранду житлового будинку вказаного домоволодіння, до якої в момент проникнення вийшов потерпілий ОСОБА_8 .. Перебуваючи у веранді вказаного будинку ОСОБА_6 спільно з неосудною особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, наніс декілька ударів у верхню частину тіла ОСОБА_8 , від яких останній втративши рівновагу упав на підлогу. В подальшому ОСОБА_6 спільно з неосудною особою, перетягнув ОСОБА_8 з веранди до кімнати будинку де продовжив наносити множинні удари по різним частинам тіла потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: множинних синців та садна лиця, закритого перелому кісток носа, травматичного видалення та вивих двох верхніх середніх різців, множинних синців, саден, забійної рани всіх кінцівок і таза, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/513 від 28.01.2019 року утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення численних ударів руками, ногами та іншими предметами з обмеженою травматичною поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також: забійної рани голови, травматичних крововиливів під м'які та тверду мозкові оболонки, як травматичний комплекс черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, що супроводжувалась множинними синцями грудної клітки, множинними двобічними переломами ребер, переломом грудини, колапсом обох легень і спричинила гостру дихальну недостатність, які у відповідності до висновку вищевказаної експертизи, виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від багаторазового стиснення грудної клітки та нанесення ударів руками, ногами та предметом з ребром і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілого. Після чого, ОСОБА_6 спільно з неосудною особою, заволодів грошовими коштами в сумі 280 грн., сковородою алюмінієвою, вартістю 105 грн.; каструлею алюмінієвою ємкістю 3 л., вартістю 83 грн.; каструльою алюмінієвою ємкістю 5 л., вартістю 150 грн.; магнітолою «BRAVIS», вартістю 1000 грн.; тюнером супутникового телебачення вартістю 335 грн.; мобільним телефоном «Samsung GT-E1195», вартістю 335 грн.; ложками столовими в кількості 35 шт. по ціні 14 грн. за 1 шт., на суму 490 грн. ; ложками чайними в кількості 2 шт. по ціні 10 грн. за 1 шт., на суму 20 грн.; виделками в кількості 23 шт. по ціні 3 грн. за 1 шт., на суму 69 грн.; черпаком вартістю 79 грн.; кухонною лопаткою вартістю 57 грн.; праскою «BOSH» вартістю 800 грн; феном для волосся вартістю 300 грн.; п/е пакетами в кількості 3 шт. по ціні З грн. за 1 шт., на суму 9 грн.; банкою скляною ємкістю 1 л. вартістю 8 грн.; пельменями в кількості 1 кг вартістю 56 грн.; фарфоровими статуетками в кількості 2 шт. по ціні 250 грн. за 1 шт., на суму 500 грн.; філе м'ясне невстановленої кількості та вартості; ковбасою напівкопченою невстановленої кількості та вартості; салом свинячим невстановленої кількості та вартості; капустою квашеною невстановленої кількості та вартості; пляшкою ПЕТ ємкістю 5 л., заповненою самогоном об'ємом близько 2,5 л. невстановленої вартості, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4676 грн..
Таким чином ОСОБА_6 , обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Він же, близько 01:00 год. 17 грудня 2018 року спільно з неосудною особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , де незаконно, шляхом розбиття віконного скла веранди, проник у веранду житлового будинку вказаного домоволодіння, до якої в момент проникнення вийшов потерпілий ОСОБА_8 .. Перебуваючи у веранді вказаного будинку ОСОБА_6 , спільно з неосудною особою, у ході нападу, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання смерті ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, грошовими коштами та цінностями ОСОБА_8 , для власного збагачення, наніс декілька ударів у верхню частину тіла ОСОБА_8 , від яких останній втративши рівновагу упав на підлогу. В подальшому ОСОБА_6 спільно з неосудною особою перетягнув ОСОБА_8 з веранди до кімнати будинку де продовжив наносити множинні удари по різним частинам тіла потерпілого, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: множинних синців та садна лиця, закритого перелому кісток носа, травматичного видалення та вивих двох верхніх середніх різців, множинних синців, саден, забійної рани всіх кінцівок і таза, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 05-7-02/513 від 28.01.2019 року утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення численних ударів руками, ногами та іншими предметами з обмеженою травматичною поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також: забійної рани голови, травматичних крововиливів під м'які та тверду мозкові оболонки, як травматичний комплекс черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, що супроводжувалась множинними синцями грудної клітки, множинними двобічними переломами ребер, переломом грудини, колапсом обох легень і спричинила гостру дихальну недостатність, які у відповідності до висновку вищевказаної експертизи, виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від багаторазового стиснення грудної клітки та нанесення ударів руками, ногами та предметом з ребром і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілого. Вважаючи свої дії достатніми для позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 , після заволодіння майном останнього, ОСОБА_6 і неосудна особа, залишили його на місці вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_6 , обвинувачується у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 з клопотанням прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ознайомлені, не заперечили протии.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , будучи вчасно та належним чином повідомлені, до суду не прибули подали заяви з клопотаннями про судовий розгляд кримінального провадження без їх участі.
З врахуванням вище наведеного, колегія суддів, приходить до висновку про розгляд клопотання прокурора у відсутності потерпілих, остільки їх неявка не перешкоджає слуханню, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення колегія суддів, орієнтована і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за їх участю, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши сторони кримінального провадження, враховуючи належне повідомлення потерпілих, вивчивши та розглянувши клопотання учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд, зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу і в компетенції суду, згідно ч.1 цієї ж статті, за клопотанням учасників судового провадження обрати, змінити, чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2025 року продовжено обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 липня 2025 року, а 03 липня 2025 року продовжено до 31 серпня 2025 року.
Подане прокурором клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене тим, що обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, встановленням в ході досудового розслідування наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. У кримінальному провадженні триває стадія судовий розгляд, у зв'язку з чим виникла потреба щодо розгляду клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 ..
У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду клопотання 21 серпня 2025 року, належного обґрунтування для обрання інших запобіжних заходів, суду не наведено, остільки на пропозицію суду надати обвинуваченому та захиснику до суду документи, які обґрунтовують доцільність застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, такі не надані через їх відсутність.
Враховуючи вище викладене та обставин встановлені у судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із інших альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, при цьому сам обвинувачений повідомив колегії суддів про доцільність його перебування під вартою з метою забезпечення участі в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197, 206, 331, 350, 372 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018250130000581 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Жашків Черкаської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, місце реєєстрації АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, №234, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлюється на 60 днів та діє з дати постановлення ухвали, тобто з 21 серпня 2025 року до 19 жовтня 2025 року.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_6 під розпис з ухвалою суду.
Ухвала суду щодо дії продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, надіслати для відому потерпілим та до Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду учасниками процесу.
Головуючий суддя ОСОБА_1
СуддіОСОБА_2 ОСОБА_3