справа № 699/1815/24
провадження № 1-кп/691/223/25
21 серпня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024250380000453 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
встановив:
В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження №12024250380000453 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
21 серпня 2025 року від прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилається на те, що обвинувачений, ОСОБА_4 , 15 жовтня 2024 року близько 08 години 20 хвилин, рухаючись по вул. Ярослава Мудрого в м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області, неподалік будівлі №33, діючи в умовах воєнного стану, який запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовжений, а востаннє режим воєнного стану продовжено Указом Президента України №3891/24 від 23 липня 2024 року на строк 90 діб, умисно, із корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проходячи повз потерпілого ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку по узбіччю вказаної вулиці, відкрито заліз руками до внутрішньої кишені пальто потерпілого та відкрито заволодів гаманцем чорного кольору із грошовими коштами в сумі близько 400 гривень, після чого із місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 з клопотанням прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ознайомлені, згідні щодо його обґрунтованості в силу обставин про відсутність житла в обвинуваченого, придатного до проживання та забезпечення його належної процесуальної поведінки пов'язаної із отриманням судових повісток та явкою до суду.
Представник потерпілого ОСОБА_7 до участі в судовому засіданні не прибула, подала через канцелярію суду письмову заяву про розгляд у її відсутність.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора, слід задоволити в силу наступного.
Частиною 1 статті 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Розділом II КПК України передбачено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно статті 131 КПК України, віднесені запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд відмовляє у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні 21 серпня 2025 року, під час розгляду клопотання прокурора в судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_4 о 16 годині 07 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15 жовтня 2024 року о 18 годині 56 хвилин, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17 жовтня 2024 року ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 15 жовтня 2024 року по 13 грудня 2024 року. Одночасно, визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України у розмірі в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560, 00 грн., з покладенням обов'язків в разі внесення застави.
18 листопада 2024 року у порядку ст. 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_4 , відкрито матеріали кримінального провадження та надано доступ до них, повідомлено про закінчення досудового розслідування.
19 листопада 2024 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт та скеровано до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області обвинувальний акт з додатками.
10 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено. Обвинуваченому ОСОБА_4 , продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з дати фактичного затримання, тобто з 10 грудня 2024 року до 07 лютого 2025 року включно, з утриманням його в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, №234. При цьому було визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України у розмірі в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560, 00 грн., з покладенням обов'язків в разі внесення застави. Ухвалами Городищенського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2025 року, 31 березня 2025 року та 23 травня 2025 року обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено, наразі до 21 липня 2025 року. 02 липня 2025 року дію запобіжного заходу продовжено до 30 серпня 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.08.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.Відповідно до ст.177 КПК України, ризики, які існували на час обрання та продовження обраного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, продовжують існувати.
Так, є доведеним ризик, визначений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений достовірно обізнаний про тяжкість покарання може припускати, що переховування від суду тягне менш тяжкі наслідки, ніж відбування покарання та враховуючи характер та обставини злочину у якому він підозрюється, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, що вказує на зухвале ставлення до загально прийнятих норм в суспільстві. Крім того, після вчинення кримінального правопорушення з місця події зник. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які не допитані у судовому засіданні. Свідками у кримінальному провадженні є особи, які перебувають у дружніх та родинних стосунках з обвинуваченим та проживають в одному населеному пункті, що може негативно вплинути на хід судового розгляду. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у виді вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інший злочин, оскільки зловживає спиртними напоями, має негативну характеристику за місцем проживання, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, починаючи з 2010 року. Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий: вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 31 березня 2010 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КПК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2012 року за ч. З ст. 185, ч. З ст. 15, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; вироком Ватутінського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2017 року за ч. 1 ст. 186, ч. З ст. 186, ч . 2 ст. 185, ч . 1 ст. 115, ч . 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років; вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21.01.2020 року за ч . 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років. 17 грудня 2021 року, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області на підставі ч . 4 ст. 70 КК України шляхом частково складання зазначених вироків суду визначено остаточну міру покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 05 липня 2022 року в зв'язку з відбуттям строку покарання; вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20.11.2023 року за ч. 1 чт. 162 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , 29 лютого 2024 року направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у вчинені ним кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та 23 вересня 2024 року направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у вчинені ним кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту, продовження такого обраного запобіжного заходу та до часу розгляду клопотання прокурора не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і не змінилися обставини, які давали б суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід. Вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність доказів, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та могли свідчити, що стан здоров'я не дозволяє йому перебувати в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор», відсутні.
Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава, оскільки закон передбачає обов'язкове визначення її розміру, як альтернативного запобіжного заходу. Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінального правопорушення та об'єкти суспільних відносин, на які вони посягають, діяння, яке становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, доцільно визначити обвинуваченому і заставу, оскільки такий захід відповідає меті його застосування і забезпечить гарантування його належної процесуальної поведінки обвинуваченому, на думку суду.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що достатньою мірою гарантування виконання ним, покладених на нього обов'язків, може бути застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 гривень, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Слід, роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Черкаській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Городищенський районний суд Черкаської області. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, судом буде розглядатися питання про звернення в дохід держави.
З врахуванням викладеного та обставин встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що наведені прокурором ризики для продовження строків тримання під вартою на даний час не змінилися, є обґрунтованими, застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за вказаних обставин, є недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , тому клопотання прокурора, слід задоволити.
Докази сторони обвинувачення доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні прокурора та забезпечення належної його процесуальної поведінки. За вказаних вище обставин, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки, тому підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який на даній стадії кримінального провадження відсутні.
Враховуючи вище наведене та з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню оскільки прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати, і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 206, 331, 350, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024250380000453 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт.Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, місце реєстрації АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, №234.
Строк дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлюється на 60 днів та діє з дати постановлення ухвали, тобто з 21 серпня 2025 року до 19 жовтня 2025 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UА888201720355269002000003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов'язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_4 згідно з ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 02 липня 2025 року».
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати на виклик до прокурора чи суду;
- утримуватися від спілкування з представником потерпілого та свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 19 жовтня 2025 року, включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені частинами 8-11 ст. 182 КПК України.
Зобов'язати працівників Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомити родичів (у разі відсутності - близьких осіб) ОСОБА_4 про продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали покласти на Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Державну Установу «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та надіслати для відому потерпілому.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду учасниками процесу.
Суддя ОСОБА_1