ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 серпня 2025 року Справа №902/575/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Крейбух О.Г.
суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Переходько К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 (суддя Шамшуріна М.В., повне рішення складено 10.12.2024)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Махнівської сільської ради
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок"
про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку, визнання незаконним рішення виконавчого комітету та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку
за участю представників:
позивача - Гурба М.В.
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - не з'явився,
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.
В обґрунтування свого рішення суд, встановивши факт оприлюднення в електронній торговій системі рішень відповідача-1 та інформаційного повідомлення про приватизацію спірного об'єкта малої приватизації, вказав, що твердження позивача про неможливість взяти участь у процесі приватизації у зв'язку із необізнаністю про оголошений аукціон є необґрунтованими та безпідставними.
Суд першої інстанції також встановив, що протокол про результати електронного аукціону сформовано 08.02.2024 року та затверджено рішенням органу приватизації 15.02.2024 року, тобто у межах семи робочих днів з дня, наступного за днем його формування. У межах семи робочих днів уповноважена особа відповідача-1 завантажила на електронному майданчику рішення, яким затверджено результати електронного аукціону та завантажила лист у якому просила відмінити автоматично оголошений системою новий аукціон щодо спірного об'єкта приватизації. Відтак, суд вважає, що доводи позивача, що відповідач-1 повинен був прийняти та опублікувати рішення про приватизацію протягом 5-ти робочих днів з дня формування відповідного протоколу не відповідають фактичним обставинам справи та приписам п.7-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону.
Водночас, господарський суд, враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 27.07.2021 у справі №910/12366/20, дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону №8РР.00І-СА-20240204-74581 від 15.02.2024 року, не є ефективним, та відмовив у задоволенні позову у вказаній частині.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області №9 від 15.02.2024 року "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, що оскаржуване рішення порушує його права та інтереси та існують інші підстави визначені ст.21 ЦК України для визнання його незаконним.
Окрім того, судом враховано, що вказане рішення на час звернення позивача з позовом вичерпало свою дію та є повністю виконаним шляхом укладення між відповідачами договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024 року.
Таким чином, із врахуванням постанов Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 щодо ефективності способу захисту прав особи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради №9 від 15.02.2024 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Разом з тим, на підставі аналізу сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, суд зазначив, що позивачем не доведено наявність обставин, які за умовами ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки зміст укладеного договору відповідає положенням цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників було вільним та відповідало внутрішній волі сторін; правочин вчинений у передбаченій законом формі, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Водночас, позивачем як заінтересованою особою не обґрунтовано, що внаслідок укладення оспорюваного договору порушено його майнові права та інтереси, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову у вказаній частині.
Не погоджуючись прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Апелянт, зокрема, вказує, що судом неправильно застосовано ч.4 ст.15 та п.7-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" і зроблено невірні висновки щодо дотримання сільською радою вказаних вимог закону, оскільки Махнівська сільська рада повинна була опублікувати інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації протягом 3-х робочих днів після затвердження умов продажу, тобто до 21.11.2023 року. Однак, сільська рада опублікувала інформаційне повідомлення в електронній торговій системі "Прозорро продажі" лише 04.02.2024, а на офіційному веб-сайті Махнівської територіальної громади - 20.05.2024 року.
Окрім того, скаржник звертає увагу, що Махнівською сільською радою також було допущено порушенням вимог закону щодо строків проведення аукціону, оскільки рада мала проводити аукціон з продажу об'єкту приватизації не раніше чим через 5 робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про приватизацію, тобто 12.02.2024 року, натомість протокол про результати електронного аукціону було сформовано 08.02.2024 року.
Таким чином, вважає, що суд не врахував, що допущені Махнівською сільською радою порушення призвели до участі в ній лише одного учаснику, що порушило принципи публічності та конкурентності приватизації, що передбачені ч.2 ст.2 Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Позивач зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради №9 від 15.02.2024 року "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" було прийнято поза межами повноваженнями виконавчого комітету, що свідчить про його незаконність та невідповідність ч.5 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст.26, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в України".
Скаржник також вказує про недотримання сільською радою ч.8 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо прийняття та опублікування рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу з дня формування протоколу електронного аукціону, що не взято судом першої інстанції до уваги.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що внаслідок допущених відповідачами порушень законодавства він був позбавлений можливості реалізувати свої права на участь в процесі приватизації та аукціоні, і відповідно набути у свою власність майно, в якому був зацікавлений. Відтак, зазначає, що його позов спрямований на захист прав на належне повідомлення про приватизацію 55/100 часток громадського будинку, а також на участь у приватизації вказаного об'єкта малої приватизації в аукціоні з метою набуття його у власність.
Окрім того, скаржник зазначає про ефективність обраних ним способів захисту своїх прав, оскільки у разі задоволення позовних вимог результати приватизації будуть визнані недійсними, а також буде визнано недійсним договір, на підставі якого об'єкт приватизації було передано у власність СТОВ "Агрофірма "Світанок". Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог відповідачі будуть зобов'язані вчинити дії щодо відновлення попереднього становища, яке було до моменту проведення оспорюваної приватизації та укладення оспорюваного договору, та як наслідок будуть відновлені порушені права позивача на участь в процесі приватизації та аукціоні з метою набуття у свою власність майна, в якому я зацікавлений.
У відповідності до ст.263 ГПК України Махнівська сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вважає, що позивачем не вказано, яке його цивільне право порушене, за захистом якого він звернувся до суду, а також не доведено існування обставин, з якими законодавець пов'язує недійсність правочину та не обґрунтовано, яким чином оспорюваний договір стосується його законних прав та інтересів. Відтак, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому відповідач-1 просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
27.01.2025 року від СТОВ "Агрофірма "Світанок" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає оскаржуване рішення законним, в повній мірі обґрунтованим та аргументованим, а також мотивованим доведеними належними і допустимими доказами обставин у відповідності до позовних вимог із наведених у позові підстав.
Відповідач-2 за результатами розгляду апеляційної скарги просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
У судове засідання, що відбулося 19.08.2025 року, відповідачі не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання (т.2, а.с.72-73).
Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а правові позиції відповідачів, викладені у відзивах на апеляційну скаргу і про їх зміну будь-яких заяв або клопотань вони не подавали, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності відповідачів.
Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзиви на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259540921 від 02.06.2021 частка у розмірі 23/100 об'єкту нерухомого майна, площею 336,1 кв.м. - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею (кв.м): 1533,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав внесено 02.06.2021 року запис про право власності №42277171 (т.1, а.с.11).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.03.2024 року, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано, зокрема, на частку у розмірі 23/100, площею 336,1 кв.м. - за ОСОБА_1 , та на частку у розмірі 55/100 - за Махнівською сільською радою (т.1, а.с.117, 118).
16.03.2023 року Махнівською сільською радою ухвалено рішення №22-28-08 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-2024 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради" (т.1, а.с.41-43), згідно з п.1, 2 якого затверджено перелік об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, що підлягають приватизації у 2023-2024 роках (додаток 1).
Рішенням Махнівської сільської ради від 28.09.2023 року №67-32-08 внесено зміни до рішення Махнівської сільської ради №22-28-08 від 16.03.2023 року, зокрема, викладено додаток 1 в новій редакції, доповнивши ще одним об'єктом приватизації: Громадський будинок з господарськими (допоміжними будівлями та спорудами, розташований м. Козятин вул.Пилипа Орлика 8/26, площею 864,9 кв.м. (т.1, а.с.44).
16.11.2023 року Махнівською сільською радою ухвалено рішення №21-34-08 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації адміністративної будівлі за адресою м. Козятин, вул.Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 кв.м." (т.1, а.с. 45-49, 86-90), у відповідності до п.1, 2 якого затверджено звіт про оцінку майна нежитлової адміністративної будівлі, що перебуває в комунальній власності Махнівської сільської ради, площею 864,9 м2, що становить 55/100 частки, за адресою м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" з метою встановлення стартової ціни продажу об'єкту приватизації, а також затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації вказаної адміністративної будівлі.
Як вбачається із протоколу про результати електронного аукціону №SРЕ001-UА-20240204-74581, затвердженого рішенням органу приватизації №9 від 15.02.2024 року, органом приватизації/організатором аукціону Махнівською сільською радою проведено електронний аукціон на електронному майданчику оператора, через якого було заявлено лот ЕТС (опубліковано інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації) - ТОВ "Українська Універсальна біржа" (т.1, а.с.13, 50, 51, 94, 95).
Згідно вказаного протоколу найменуванням лоту є нежитлова частина громадського будинку, до складу якого входять приміщення: підвалу (літ.а/А; №І (14,7 кв.м.), №ІІ (30,9 кв.м., №ІІІ (51,1 кв.м.), № ІV (69,3 кв.м.), №V (71,7 кв.м.) заданими БТІ; 1-го поверху (літ.А): №1(56,9 кв.м.), №2 (16,3 кв.м.), №3 (1,5 кв.м.), №4 (29,8 кв.м.), №5 (30,1 кв.м.), №6 (6,9 кв.м.), №7 (19,3 кв.м.), №8 (14,4 кв.м), №9 (11,2 кв.м.), №12 (3,3 кв.м.), №13 (14,6 кв.м), №31 (5,9 кв.м.) за даними БТІ, ІІ-го поверху (літ.А): №32 (17,3 кв.м.), №33 (8,6 кв.м.), №34 (4,6 кв.м ), №35 (3,6 кв.м.), №36 (6,0 кв.м.), №37 (2,4 кв.м.), №38 (2,5 кв.м.), №39 (11,0 кв.м.), №44 (33,4 кв.м.), №45 (13,7 кв.м.), №46 (32,5 кв.м.), №47 (13,4 кв.м.), №48 (20,9 кв.м.), №49 (17,6 кв.м.), №50 (14,8 кв.м.), №51 (53,3 кв.м.), №52 (18,5 кв.м.), №53 (14,8 кв.м.18), №54 (11,3 кв.м.), №55 (11,0 кв.м.), №56 (10,4 кв.м.) за даними БТІ; гараж (літ.Б): №3 (22,5 кв.м.), №4 (18,7 кв.м.); гараж (літ.В.В1) №1 (14,4 кв.м.), №2 (19,9 кв.м.), №3 (19,9 кв.м.) за даними БТІ. Місце розташування об'єкту продажу: вул. Пилипа Орлика 8/26 м. Козятин Вінницької області. Площа що підлягає приватизації 864,9 кв.м. Учасники електронного аукціону - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", код ЄДРПОУ: 03732063.
15.02.2024 року Виконавчим комітетом Махнівської сільської ради ухвалено рішення №9 "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону", п.1 якого визначено здійснити приватизацію об'єкта малої приватизації - 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 864,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Україна, Вінницька область, м.Козятин вулиця Пилипа Орлика, будинок 8/26, шляхом викупу єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні №SРЕ001-UА-20240204-74581, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", за запропонованою ним ціною продажу - 4 555 577,55 гривень без врахування ПДВ, яка не нижча стартової ціни продажу (т.1, а.с.52).
16.02.2024 року на електронний майданчик "Рrоzzоrо продажі" Махнівською сільською радою надіслано лист №206 від 16.02.2024 року з проханням довантажити протокол аукціону №SРЕ001-UА-20240204-74581 та рішення про продаж об'єкта приватизації СТОВ "Агрофірма "Світанок" із зазначенням про те, що з технічних причин не було опубліковано до 15:00 год. 15.02.2024 протокол про результати аукціону та рішення про продаж (т.1, а.с.14).
06.03.2024 між Махнівською сільською радою (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (т.1, а.с.54, 55), згідно з п.1 якого продавець продав та передав покупцю, а покупець купив та прийняв від продавця належні йому на праві приватної спільної часткової власності 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом приймання-передачі майна від 06.03.2024 продавець передав, а покупець прийняв об'єкт малої приватизації 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за спорудами, у стані, що був на момент огляду до підписання договору (т.1, а.с.56).
26.03.2024 року Махнівською сільською радою ухвалено рішення №45-37-08 "Про завершення приватизації шляхом викупу об'єкта малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради - нежитлового господарського будинку розташованого м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26" (т.1, а.с.53).
Позивач, вважаючи, що рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради №9 від 15.02.2024 року "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" є незаконним, а результати приватизації 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку та договір купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомості від 06.03.2024 року, укладеного між відповідачами, є недійсними, оскільки вони були здійснені з порушеннями повноважень виконавчого комітету та з порушенням порядку приватизації, звернувся з даним позовом до суду.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку, визнання незаконним рішення виконавчого комітету та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частина 2 ст.16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.
Колегія суддів звертає увагу, що зазвичай суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Інакше кажучи, - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).
При цьому, зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на ті правові наслідки, які захищають право.
Оцінюючи належність обраного позивачем (прокурором) способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23).
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи, здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі №910/7625/23.
Апеляційний суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 дійшла висновку, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Як встановлено судами, за результатами проведеного аукціону №SРЕ001-UА-20240204-74581, 06.03.2024 між Махнівською сільською радою (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Отже, у справі, що розглядається, аукціон завершився укладенням договору.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач обрав неналежний та неефектний спосіб захисту свого права, адже визнання в судовому порядку недійсними результатів електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку не вплине на правове становище позивача, оскільки протокол, в якому відображено результати електронного аукціону, вже вичерпав свою дію внаслідок укладання договору купівлі-продажу, що завершує процедуру приватизації майна.
Доводи апелянта щодо безпідставного посилання суду на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, не заслуговують на увагу, оскільки вказані ним відмінності між справами №910/12525/20 та №902/575/24 не впливають на релевантність за змістовим критерієм для даної справи загального висновку щодо належності та ефективності способів захисту, сформованого Верховним Судом у справі №910/12525/20, який полягає в тому, що у разі якщо процедура електронного аукціону передбачає укладення відповідного договору за наслідком його проведення і такий договір було укладено, вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту, оскільки результати аукціону втілились саме у відповідний договір.
Окрім того, колегія суддів також зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі №910/8413/21).
При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).
Враховуючи викладене, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до господарського суду рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради №9 від 15.02.2024 року «Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону» вже було реалізовано та вичерпало свою дію виконанням, а саме шляхом укладення 06.03.2024 договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визнання незаконним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав позивача.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (п. 6.56), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (п28)).
Таким чином, із врахуванням ч.4 ст.236 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку та визнання незаконним рішення виконавчого комітету, з підстав обрання неналежного способу захисту права та як наслідок залишення без змін оскаржуваного рішення суду першої інстанції у вказаних частинах.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024 року апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно із вимогами п.п.1, 4, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що в разі якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень закону оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Отже, позивач, звертаючись із позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним на момент його вчинення і настання відповідних наслідків.
Господарський суд, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - в редакції чинній станом на дату проведення аукціону).
При цьому, механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації (далі - об'єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок, в редакції чинній станом на дату проведення аукціону).
Приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями (ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Статтею 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначений порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає: 1) формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; 2) опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; 3) прийняття рішення про приватизацію; 4) прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; 5) опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; 6) проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; 7) проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; 8) перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; 9) затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; 10) затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; 11) опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; 12) проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; 13) укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; 14) опублікування інформації про результати приватизації; 15) прийняття рішення про завершення приватизації.
Згідно з ч.4 ст.11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
У відповідності до абз.3 ч.1 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2023 року Махнівською сільською радою ухвалено рішення №22-28-08 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради" (т.1, а.с.41-43), згідно з п.1, 2 якого затверджено перелік об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, що підлягають приватизації у 2023-2024 роках (додаток 1).
Рішенням Махнівської сільської ради від 28.09.2023 року №67-32-08 внесено зміни до рішення Махнівської сільської ради №22-28-08 від 16.03.2023 року, зокрема, викладено додаток 1 в новій редакції, доповнивши ще одним об'єктом приватизації: Громадський будинок з господарськими (допоміжними будівлями та спорудами, розташований м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, площею 864,9 кв.м. (т.1, а.с.44). Вказане рішення було опубліковано на офіційному сайті сільської ради 05.10.2023 року, що не заперечується сторонами.
Положеннями ст.13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; 2) викупу об'єктів приватизації.
За змістом ч.1 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування
Колегія суддів зауважує, що із метою пришвидшення приватизаційних процесів в період запровадження воєнного стану Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" спрощено порядок здійснення заходів з підготовки об'єктів до приватизації та, зокрема, внесено зміни в Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Пунктом 7-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" урегульовано особливості щодо порядку та строків процедур визначених Законом, які установлені тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану.
Положеннями указаного пункту, зокрема передбачено, що:
- протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу об'єкта приватизації орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації в електронній торговій системі та, за наявності технічної можливості, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади;
- аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше п'яти робочих днів та не пізніше двадцяти робочих днів з дня опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів приватизації.;
- орган приватизації затверджує протокол про результати електронного аукціону протягом семи робочих днів з дня, наступного за днем його формування;
- органи приватизації публікують в електронній торговій системі та (за наявності технічної можливості) на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади: інформацію про внесення змін до переліків об'єктів, що підлягають приватизації; інформацію про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта; інформацію про результати приватизації об'єкта.
16.11.2023 року Махнівською сільською радою ухвалено рішення №21-34-08 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації адміністративної будівлі за адресою м. Козятин, вул.Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 кв.м." (т.1, а.с.45-49), згідно з п.1, 2 якого затверджено звіт про оцінку майна нежитлової адміністративної будівлі, що перебуває в комунальній власності Махнівської сільської ради, площею 864,9 м2, що становить 55/100 частки, за адресою м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Незалежна судова експертиза і оцінка" з метою встановлення стартової ціни продажу об'єкту приватизації, а також затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації вказаної адміністративної будівлі (в т.ч. визначення стартової ціни об'єкта та схвалення інформаційного повідомлення про проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації).
Водночас, судом встановлено, що інформаційне повідомлення щодо умов продажу об'єкта приватизації відповідачем-1 було опубліковано в електронній торговій системі "Прозорро продажі" 02.02.2024 року, що не заперечується сторонами, в тому числі представником позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.08.2025 року, тобто з порушенням строків передбачених п.7-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Разом з тим, колегія суддів враховує, що в електронній торговій системі "Прозорро продажі" була оприлюднена вся інформація щодо оголошеного аукціону з продажу об'єкта приватизації, зокрема, інформація щодо лоту, дати початку прийому пропозицій, дати завершення прийому пропозицій, дати проведення аукціону, перелік завантажених документів, в тому числі рішення Махнівської сільської ради від 16.11.2023 року та інформаційне повідомлення щодо умов продажу об'єкта приватизації.
У відповідності до п.9 Порядку, адміністратор забезпечує цілодобове функціонування електронної торгової системи, крім проміжку часу, протягом якого буде здійснюватися модернізація електронної торгової системи (регламентні роботи) та доступ до електронної торгової системи буде тимчасово зупинено, та технічну можливість доступу до електронного аукціону, в тому числі до інформації про його проведення. Електронна торгова система працює за датою та київським часом. Форматом позначення дати в електронній торговій системі є рік, місяць, день.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не обґрунтовано, яким чином обставина не опублікування на сайті ради рішення щодо умов продажу спірного об'єкта малої приватизації адміністративної будівлі, за умови оприлюднення цього рішення та інформаційного повідомлення щодо умов продажу вказаного об'єкта приватизації в електронній торговій системі "Прозорро продажі" вплинула на обізнаність позивача щодо приватизації спірного об'єкта нерухомості.
Окрім того, суд враховує, що відповідачем-1 вчасно було опубліковано на сайті ради рішення про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та рішення ради про внесення змін до переліків об'єктів, що підлягають приватизації (в частині включення спірного об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації).
Таким чином, враховуючи вказане, а також приймаючи до уваги оприлюднення в електронній торговій системі рішень відповідача-1 та інформаційного повідомлення про приватизацію спірного об'єкта малої приватизації, доводи апелянта про його необізнаність про оголошений аукціон, у зв'язку із чим він не зміг взяти участь у процесі приватизації, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.
Відповідно до п. 25 Порядку, Орган приватизації на підставі прийнятого ним рішення може виправити технічні помилки (описки) в описі лота та інформаційному повідомленні, опублікованому в електронній торговій системі, протягом 48 годин з часу здійснення такої публікації в електронній торговій системі.
Після завершення періоду, визначеного абзацом першим цього пункту, електронна торгова система автоматично встановлюється окремо для кожного електронного аукціону час його проведення. При цьому, в ETC в даному випадку встановлюється не дата, а час проведення аукціону.
Згідно з п.45 Порядку, кінцевий строк подання заяви на участь в електронному аукціоні з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону окремо в проміжку часу з 19 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин дня, що передує дню проведення електронного аукціону.
Враховуючи невнесення будь-яких виправлень в опис лота та інформаційне повідомлення органом приватизації, електронною торговою системою було встановлено проведення аукціону - 09.02.2024 об 11:35 год., завершення прийому пропозицій - 08.02.2024 о 20:00 год.
Таким чином, із врахуванням дати опублікування інформаційного повідомлення (02.02.2024) та встановлення дати проведення аукціону (09.02.2024), апеляційний суд дійшов висновку, що при проведенні аукціону було дотримано строки, визначені п.7-4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на період дії воєнного стану, а відтак твердження позивача щодо недотримання цих строків безпідставні та необґрунтовані.
Колегія суддів також враховує, що за умовами п.17 Порядку, доступ до електронної торгової системи відповідно до цього Порядку надається особі, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, після проходження процедури реєстрації на веб-сайті електронного майданчика.
Особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника (п.28 Порядку).
У відповідності до п.44 Порядку, особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, через свій особистий кабінет подає відповідну заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів. Заява на участь в електронному аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається протягом всього часу з моменту опублікування відповідного інформаційного повідомлення в електронній торговій системі до закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій.
Натомість, апеляційним судом встановлено, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження його наміру взяти участь в аукціоні, а також будь-яких доказів об'єктивного існування обставин, за яких ОСОБА_1 не зміг взяти участь в аукціоні; не надав жодних доказів вчинення ним будь-яких дій до моменту проведення аукціону щодо підтвердження свого потенційного наміру прийняття участі у такому аукціоні зокрема (щодо реєстрації особистого кабінету в ЕТС, щодо подання відповідної заяви на участь у даному аукціоні, щодо сплати реєстраційного внеску, щодо надсилання через особистий кабінет в електронну торгову систему запитань до організатора аукціону стосовно даного аукціону або об'єкта приватизації (в тому числі щодо строків проведення аукціону тощо), не подавав заяви на ознайомлення із об'єктом продажу, тощо, що свідчить про те, що позивач не проявляв будь-якого приватномайнового інтересу щодо придбання вказаного майна шляхом взяття участі в аукціоні.
Відповідно до п.49 Порядку, якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся", крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.
За положеннями ч.8 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а орган приватизації протягом п'яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу про результати електронного аукціону сформованого 08.02.2024 року та затвердженого рішенням органу приватизації № 9 від 15.02.2024 року, наявний один учасник електронного аукціону - є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", запропонована учасником ціна лота (ціна продажу лота) без урахування ПДВ: 4 555 577,55 гривень; розмір гарантійного внеску: 812 508,17 грн; розмір реєстраційного внеску: 1420,00 грн. Аукціону присвоєно статус - "аукціон не відбувся".
Протокол підписано та скріплено печатками СТОВ "Агрофірма "Світанок" - 12.02.2024, ТОВ "Українська Універсальна біржа" - 13.02.2024 та Махнівською сільською радою - 14.02.2024.
15.02.2024 року Виконавчим комітетом Махнівської сільської ради ухвалено рішення №9 "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону", пунктом 1 якого визначено здійснити приватизацію об'єкта малої приватизації - 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 864,9 кв.м., яке розташоване за адресою: Україна, Вінницька область, м.Козятин вул.Пилипа Орлика, буд.8/26, шляхом викупу єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні №SРЕ001-UА-20240204-74581, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", за запропонованою ним ціною продажу - 4 555 577,55 гривень без врахування ПДВ, яка не нижча стартової ціни продажу (т.1, а.с.52).
16.02.2024 року на електронний майданчик "Рrоzzоrо продажі" Махнівською сільською радою надіслано лист №206 від 16.02.2024 року з проханням довантажити протокол аукціону №SРЕ001-UА-20240204-74581 та рішення про продаж об'єкта приватизації СТОВ "Агрофірма "Світанок" із зазначенням про те, що з технічних причин не було опубліковано до 15:00 год. 15.02.2024 протокол про результати аукціону та рішення про продаж (т.1, а.с.14).
06.03.2024 між Махнівською сільською радою (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (т.1, а.с.54, 55).
26.03.2024 року Махнівською сільською радою на 37 сесії 8 скликання ухвалено рішення №45-37-08 "Про завершення приватизації шляхом викупу об'єкта малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради - нежитлового господарського будинку розташованого м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26" (т.1, а.с.53).
Із аналізу викладеного, вбачається, що у зв'язку із взяттям участі в аукціоні лише одного учасника, приватизація комунального майна відбулась шляхом викупу об'єкта приватизації Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", за запропонованою ним ціною продажу - 4 555 577,55 гривень без врахування ПДВ, яка не нижча стартової ціни продажу, та відповідно у подальшому укладенням договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що свідчить про дотримання Махнівською сільською радою порядку проведення електронного аукціону, визначеного чинним законодавством.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі аналізу сукупності доказів, що містяться у матеріалах справи, дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявність обставин, які за умовами ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки зміст укладеного договору відповідає положенням цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників було вільним та відповідало внутрішній волі сторін; правочин вчинений у передбаченій законом формі, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Також апеляційний суд зауважує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Із врахуванням встановлених судом обставин бездіяльності позивача, який не вживав конкретних дій для участі в електронному аукціоні, суд апеляційної інстанції погоджується з господарським судом, що позивачем як заінтересованою особою не обґрунтовано порушення його майнових прав та інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору.
При цьому, бажання позивача придбати спірний об'єкт приватизації без вчинення передбачених законом дій з його боку щодо участі в оголошеному аукціоні не може бути підставою для оспорювання договору, укладеного з покупцем цього об'єкту, який вчинив усі необхідні дії для участі в аукціоні, укладення спірного договору та його виконання та є добросовісним набувачем такого майна.
Доводи апелянта про недотримання відповідачем-1 строків опублікування рішення про приватизацію, а також посилання у договорі на протокол про результати електронного аукціону №SРЕ001-UА-20240204-74581 з помилкою щодо дати та номеру рішення, яким його затверджено, апеляційний суд не приймає уваги, оскільки вказані обставини жодним чином не порушують будь-які права чи інтереси останнього.
Із врахуванням ст.15, 16 ЦК України колегія суддів звертає увагу, що порушення прав особи, яка звертається з позовом до суду, має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай індивідуально виражених прав та інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, права та інтереси, які не є індивідуально вираженими, не підлягають судовому захисту.
У розумінні зазначених вище приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, та захисту підлягає саме порушене право. При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20).
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відтак, приймаючи до уваги, що позивач не довів наявності в нього порушеного права, на захист якого подано позов, не довів обґрунтованості правової підстави позову та порушення чинного законодавства при проведенні аукціону, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024 року, укладеного між Махнівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок".
Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ст.215, 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз.2 ч.5 ст.216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в п.80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 17.04.2025 у справі №904/186/23, до закінчення розгляду якої зупинялось провадження у даній справі.
Щодо доводів апелянта про відсутність у виконавчого комітету Махнівської сільської ради повноважень приймати рішення про приватизацію, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ча.1 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад.
Згідно ч.5 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.
Згідно п.3 рішення Махнівської сільської ради від 16.03.2023 року № 22-28-08 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради" відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради визначено органом приватизації об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради.
Відповідно до п.2.14 Положення про відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради, затв. рішенням Махнівської сільської ради від 20.04.2021 №68-08-08 до завдань та функцій відділу віднесено, зокрема проведення організаційних заходів щодо приватизації майна, що перебуває у комунальній власності Махнівської сільської ради, згідно з рішеннями міської ради та відповідно до чинного законодавства (т.1, а.с. 250-253).
Водночас, згідно п.1.1. Положення про Виконавчий комітет Махнівської сільської ради, затв. рішенням Махнівської сільської ради від 30.11.2020 року №07-01-08 Виконавчий комітет Махнівської сільської ради є виконавчим органом Махнівської сільської ради, який утворюється сільською радою на період її повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Статуту Махнівської сільської територіальної громади (т.1, а.с. 247-249).
Згідно п.3.6. цього Положення виконавчий комітет є органом приватизації об'єктів, що належать до комунальної власності Махнівської сільської територіальної громади.
За змістом п.3.8. Положення виконавчому комітету підпорядковуються самостійні (зі статусом юридичної особи) управління, відділи та інші виконавчі органи Махнівської сільської ради.
Пунктами 7.4, 7.5 цього положення передбачено, що Махнівська сільська рада в межах затверджених нею структури й граничної чисельності працівників створює самостійні (зі статусом юридичної особи) управління, відділи та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських рад. Управління, відділи та інші виконавчі органи Махнівської сільської ради (зі статусом юридичної особи) є підзвітними й підконтрольними сільській раді, підпорядкованими Виконавчому комітету, Махнівському сільському голові.
Приписами ст.6 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що суб'єктами приватизації є місцеві ради, органи приватизації територіальних громад.
Відповідно до вимог Закону затвердження протоколу про результати електронного аукціону та прийняття рішення щодо продажу об'єкта приватизації шляхом викупу віднесено до повноважень органу приватизації.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що виконавчий комітет Махнівської сільської ради, якому підпорядкований відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради є органом приватизації Махнівської сільської ради, твердження позивача, що рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради № 9 від 15.02.2024 року "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" ухвалено з перевищенням повноважень судом не заслуговують на увагу та не приймаються судом.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваних рішень судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 без змін, з огляду на що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 у справі №902/575/24 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "22" серпня 2025 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Гудак А.В.