30 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/692/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.
та представників учасників справи:
від Позивача -Овчарук О.О.;
від Відповідача -Гречко С.І;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», місто Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року у справі №917/692/24
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», місто Київ
до відповідача Акціонерного Товариства “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз», місто Полтава
про стягнення 77 378 938,58 грн.
У квітні 2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного Товариства “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз», місто Полтава (далі -Відповідач) про стягнення 77 378 938,58 грн., у тому числі: основний борг по Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, у сумі 53 617 899,58 грн.; пеня у сумі 13 514 648,62 грн.; три проценти річних у сумі 2 683 110,46 грн.; інфляційні втрати у сумі 7 563 279,92 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/692/24 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Позивач зазначає, що судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено всі обставини справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:
- судом не застосовано норми статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015р. №329-УШ, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493, Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015;
- судом безпідставно застосовано норми Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою
КМУ від 06.03.2022 № 222 (у редакції постанови КМУ від 29.04.2022 № 489) (далі - Положення);
-не з'ясування обставин, що мають значення для справи, які полягають в укладенні
між сторонами Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі Договір №2501) з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи відповідно до Кодексу газотранспортної системи;
- ігнорування судом доведеності фактів акцептування Відповідачем публічної оферти Позивача через споживання газу, включення Відповідача до портфеля постачальника «останньої надії» Позивача та постачанні Позивачем на підставі Договору у період травня 2022 року Відповідачу природного газу в об'ємі 1 265,79135 тис.куб. м. на загальну суму 53 617 899,58 грн;
- неможливість постачання природного газу за Договором купівлі -продажу природного газу від 13.05.2022 № 101/ПГ-3227-ОГРМ через невиконання Відповідачем його умов.
Також заявник просив зупинити провадження у справі № 917/692/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3971/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/692/24 від 24.04.2025р відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на означене судове рішення, а ухвалою від 13.05.2025 розгляд справи призначено на 02.06.2025 о 12:15.
Від Відповідача надійшов відзив, за змістом якого рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року по справі №917/692/24 Відповідач просив залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, вважав обґрунтованими висновки суду про недоведеність укладення між сторонами Типового Договору постачальника «останньої надії».
Відповідач вважав відсутнім підстави до зупинення провадження у справі, оскільки наявність спору про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу №1907000467 від 11.12.2019 в межах справи № 910/3971/22 не свідчить про об'єктивну неможливість продовження розгляду даної справи.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 29.05.2025 здійснено заміну судді Хачатрян В.С. та визначено судову колегію у складі -головуючий суддя Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Попков Д.О.
Від Позивача надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи у якості Третьої особи ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» за мотивами можливості виникнення у Позивача права вимоги до означеної особи щодо коригування даних на Інформаційній платформі, шляхом виключення Відповідача з реєстру постачальника «останньої надії» у спірний період.
Ухвалою судової колегії від 02.06.2025, занесеної до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №910/3971/22 через відсутність обставин, які унеможливлюють розгляд справи №917/692/24 до розгляду зазначеної справи, а також відсутності підстав для залучення третьої особи, оскільки рішенням суду не зачіпляються її права і обов'язки та інтереси.
У судовому засіданні 02.06.2025 оголошено перерву до 30.06.2025 до 12:15.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.06.2025 представники сторін надали свої пояснення по суті спору.
Ухвалою судової колегії від 30.06.2025 року з метою дотримання принципу змагальності та рівності сторін, встановлення фактичних обставин справи, всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження - зобов'язано сторони надати додаткові пояснення з приводу предмету спору ; оголошено перерву до 12.00год. 28.07.25р.
У судовому засіданні 28.07.2025 року заслухано пояснення представників сторін, письмові пояснення долучено до матеріалів справи, ухвалення та проголошення постанови відкладено до 30.07.2025.
Також до зазначених пояснень сторонами додані додаткові докази, які не були ними подані до суду першої інстанції, отже вони не приймаються до уваги судової колегією на підставі ч.3 ст.269 ГПК України, оскільки сторони не заявили відповідного клопотання та не надали докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з об'єктивних причин.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини:
-здійснення Позивачем ліцензійної діяльності з постачання природного газу на території України, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 №880;
-визначення Позивача постачальником «останньої надії» на ринку природного газу за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р;
- здійснення Відповідачем, як оператором ГРМ, господарської діяльності з розподілу природного газу в межах певно визначеної території, відповідно до постанови НКРЕКП від 15.06.2017 №778 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ «Полтавагаз», виконання ним функції з контролю, регулювання, приладового обліку природного газу, спожитого кінцевими споживачами;
- направлення Позивачем на адресу Відповідача листа №119/07-5558-2022 від 03.05.2022 року щодо виконання постанови №222 від 06.03.2022 року разом з проектом договору купівлі-продажу природного газу;
-направлення Позивачем на адресу Відповідача листа №119/07-5751-2022 від 09.05.2022 р. щодо виконання постанови №489 від 29.04.2022 року та договору купівлі - продажу природного газу для підписання і заяву приєднання до договору про утворення балансуючої групи від 07.05.2022 №БГ-2;
-направлення 13.05.2022 Відповідачем на адресу Позивача заяви приєднання до договору про утворення балансуючої групи;
-підписання між сторонами 13.05.2022 року договору купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3227-ОГРМ із застосуванням електронного цифрового підпису на підставі та в порядку Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2022 № 222 (у редакції постанови КМУ від 29.04.2022 № 489) (далі - Положення );
- постачання Позивачем та отримання Відповідачем в період з 01.05.2022 по 31.05.2022 року природного газу обсягом 1 265 791,35 тис. м3.
- оплата 17.06.2022 року Відповідачем Позивачу вартості отриманого в травні 2022 року природного газу в розмірі 9 392 171,82 грн. за платіжним дорученням №3421 з призначенням платежу як оплата за придбаний в травні 2022 року природний газ на підставі Договору купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3227-ОГРМ від 13.05.2022 року ;
-здійснення Позивачем реєстрації податкової накладної на зазначену суму.
Зазначені обставини не заперечувалися сторонами а ні в суді першої інстанції, а ні на стадії апеляційного оскарження.
Предметом спору є саме ціна поставленого Позивачем та отриманого Відповідачем вищенаведеного обсягу природного газу в травні 2022 року, яка має визначатися:
- за версією Позивача - умовами Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі-Договір №2501), який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 за середньою розрахунковою ціною 42 359,19грн ( від 39 618,63 грн до 49 955,73 грн) з ПДВ за 1000 куб. м. на загальну суму 53 617 899,58 грн (у зазначений розрахунок включена вартість послуг з транспортування, яка окремо не заявлена) ;
- за версією Відповідача - умовами Договору №101/ПГ-3227-ОГРМ від 13.05.2022 року (далі-Договір №101) за ціною 7420,00 з ПДВ за 1000 куб. м. на загальну суму 9 392 171,82 грн.
Зазначена сума в розмірі 53 617 899,58 грн (а також складові відповідальності за прострочення її оплати) і є предметом стягнення в межах заявлених позовних вимог, яку Позивач обґрунтовує посиланням на довідку від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, за змістом якої Відповідач (споживач з ЕІС-кодом 56X2600000000018) був закріплений за Позивачем, як постачальником «останньої надії» (ЕІС-код 56Х930000008780В) в період з 02.05.2022 по 31.05.2022.
На переконання Позивача, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, які він виконав належним чином щодо забезпечення в спірний період безперервного постачання природного газу Відповідачу, який тоді був включений до реєстру споживачів Позивача як постачальника «останньої надії», що підтверджується листом оператора ГТС від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 та інформацією (помісячно) щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X2600000000018.
Відповідач, заперечуючи проти позову за мотивами належного виконання зобов'язання з оплати отриманого обсягу природного газу ще в червні 2022 року, обґрунтовує виконання ним умов Положення щодо підписання Договору №101 та приєднання до балансуючої групи, а неможливість отримання спірного газу в межах Договору №2501 пояснює наявністю заборгованості та вичерпання в межах календарного року максимального строку такого приєднання ще до початку спірного періоду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність, вважаючи, що постачання природного газу Позивачем Відповідачу у спірний період слід розглядати як таке, що здійснювалося по Договору купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3227-ОГРМ від 13.05.2022 та поза межами Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Предметом апеляційного перегляду є висновок суду першої інстанції щодо врегулювання спірних правовідносин сторін з поставки природного газу в травні 2022 року умовами Договору №101 ( за ціною 7420,00 з ПДВ за 1000 куб. м3), а ні Договору №2501 (за середньою розрахунковою ціною 42 359,19 грн ( з 39 618,63 по 49 955,73 грн) з ПДВ за 1000 м3 ), на якому базується розрахунок заявленої до стягнення суми.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України «Про ринок природного газу» (далі-Закон), Кодексом газотранспортної системи (далі- Кодекс ГТС), Правилами постачання природного газу (далі-Правила), а також положеннями ЦК України та ГК України.
Зміст ст.1 Закону містить визначення, зокрема:
постачальника «останньої надії» - як визначеного Кабінетом Міністрів України постачальника, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;
оператора газорозподільної системи - як суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
оператора газотранспортної системи - як суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Також нормою ст. 15 Закону (станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі, якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується регулятором.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії». Після закінчення цього строку постачальник «останньої надії» зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу.
Договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (станом на спірний період) встановлено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу .
Пунктом 2 розділу 6 Правил ( в редакції на момент виникнення спору) встановлена максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», визначені умови його укладення.
Відповідно до пунктів 1.1,1.3 типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії»; він є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Виходячи з наведених норм сталою практикою Верховного Суду (в постановах від 19.06.2024 у справі № 913/264/23, від 19.06.2024 у справі № 913/283/23, від 07.08.2024 у справі № 910/1007/22, від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23) сформовані висновки щодо:
- встановленої заборони на укладення договору постачання природного газу між постачальником «останньої надії» та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості;
- неможливість постачання природного газу постачальником «останньої надії» споживачу із перевищенням 60-добового терміну протягом календарного року;
- встановлений законодавством механізм припинення постачальником «останньої надії» постачання споживачу природного газу після закінчення 60-добового терміну постачання
- постачальник «останньої надії» не є суб'єктом, орієнтованим на довгострокове обслуговування споживачів, а виконує виключно функцію тимчасового страхування для забезпечення безперервності газопостачання у разі виникнення кризових ситуацій.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неактуальності зазначених норм стосовно періоду виникнення спірних відносин, оскільки за змістом частини другої статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» в редакції станом на 01.05.2022 року договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України , закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Зміни до Закону України «Про ринок природного газу» , які включили операторів газорозподільних систем до цього переліку, застосовуються виключно до правовідносин, які мали місце в період із 01.01.2022 до 28.02.2022 та не мають відношення до даного спору.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується витягом з інформаційної платформи оператора ГТС, споживач з ЕІС-кодом 56X2600000000018 (Відповідач) закріплений у Реєстрі споживачів постачальника останньої надії з ЕІС-кодом 56X2600000000018, зокрема, в періоди: з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 02.05.2022 до 31.05.2022.
Наведені обставини свідчать про те, що станом на 01.05.2022 Позивач вже здійснював постачання природного газу Відповідачу з початку 2022 року протягом граничного строку, встановленого вищенаведеними нормами.
Також встановлено, що у Відповідача перед Позивачем на момент початку спірного періоду існувала заборгованість за поставлений на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії в розмірі 902 914 897,35 грн.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів Позивача про постачання Відповідачу природного газу у статусі постачальника «останньої надії» у спірний період травня 2022 року.
Доводи апеляційної скарги про необхідність врегулювання спірних відносин відповідно до даних інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, а не на підставі укладеного Договору № 101/ПГ-3283-ОГРМ через включення Відповідача до портфеля постачальника «останньої надії» Позивача визнаються судом безпідставними, оскільки за змістом вищенаведених умов пункта, 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС відповідна інформаційна платформа містить інформацію щодо наявності взаємовідносин щодо постачання природного газу, ідентифікує постачальника, та споживача, а також зазначає обсяг поставленого природного газу за певний розрахунковий період.
Визначення цієї інформації (внесення даних про споживача до свого портфелю) залежить від постачальника природного газу (Позивача), який не змінювався в правовідносинах між сторонами а ні в попередньому до спірного розрахункового періоду, а ні в наступному (квітень - червень 2022 року).
Досліджуючи питання правових підстав отримання Відповідачем природного газу у спірний період судова колегія зазначає наступне.
З метою повного та всебічного дослідження обставин справи судовою колегією за ухвалою від 30.06.2025 вимагалися письмові пояснення від сторін, зокрема, щодо підстави постачання Відповідачу природного газу в попередній та наступний спірному розрахункові періоди (квітень, червень 2022 року), щодо оплати вартості спожитого в ці періоди природного газу та її зарахування, щодо фактичного укладення Договору №101, щодо приєднання Відповідача до договору утворення балансуючої групи відповідно до п.11 Положення, щодо надання банківської гарантії, щодо визначення обсягу та вартості спожитого природного газу за спірний період.
Сторонами було надані письмові пояснення, що переважно містили відповіді на поставлені питання; фактичні обставини справи, що наведені в цих письмових поясненнях,- підтверджені обома сторонами, входили до предмету дослідження суду першої інстанції.
В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують підстави та розрахунок отриманого в спірний період травня 2022 року (двосторонні акти прийому - передачі, торгові сповіщення, тощо), проте сторонами не оспорюється факт та обсяг (1 265 791,35 тис. м3.) поставленого Позивачем Відповідачу природного газу в цей період.
Встановлено, що Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2022 № 222 (у редакції постанови КМУ від 29.04.2022 № 489 далі - Положення), на яке посилається Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, визначені обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема, для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
За змістом п.6 Положення з 1 травня по 30 вересня 2022 р. (включно) ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» реалізує природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо- технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, на підставі договору за цінами та на умовах згідно з Додатком 2.
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» та оператори газорозподільних систем зобов'язані за результатами газового місяця (М) до 11 числа газового місяця (М+1) скоригувати обсяги реалізації газу шляхом зміни торгових сповіщень для приведення обсягів реалізації газу, визначених у торгових сповіщеннях кожної газової доби (D) газового місяця (М), до фактичних обсягів використання газу оператором газорозподільної системи для покриття нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій у відповідну газову добу (D) газового місяця (М).
Відповідно до умов підписаного між сторонами 13.05.2022 в порядку та на умовах зазначеного Положення Договору №101, його предметом є реалізація Позивачем
Відповідачу з 31 травня 2022 р. по 30 вересня 2022 р. природного газу в розмірі нормативних, понаднормових втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, за цінами та на умовах визначених цим Договором та Положенням.
Втрати, зумовлені воєнними діями та понесені у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, розраховуються на підставі Методики визначення школи та збитків енергетичної інфраструктури, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської федерації (надалі - Методика), яка розробляється і затверджується на виконання постанови КМУ.
Вимогами Додатка 2 до Положення “Ціна та умови реалізації природного газу операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» у рамках виконання спеціального обов'язку» встановлена фіксована ціна природного газу в розмірі 7 420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також умови реалізації природного газу в період з 1 травня по 30 вересня 2022 р., якщо оператор газорозподільної системи (Відповідач):
- приєднується до договору про утворення балансуючої групи, де стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, є ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» ;
- підписує договір купівлі-продажу природного газу за формою, розробленою ТОВ
“Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»;
- здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені умови Відповідачем виконані, а саме:
- він 13.05.2022 року (за розробленою та наданою 10.05.2022 Позивачем формою) подав Позивачу заяву про приєднання до договору про утворення балансуючої групи від 07.05.2022 №БГ-2;
- підписав 13.05.2022 наданий 10.05.2022 року Позивачем Договір № 101;
- сплатив у передбачений строк в повному обсязі за передбаченою в Положенні ціною вартість отриманого в травні 2022 року природного газу в розмірі 9 392 171,82 грн. за платіжним дорученням №3421 від 17.06.2022 року.
Судова колегія вважає такими, що не впливають на вищенаведений висновок доводи Позивача про приєднання Відповідача до балансуючої групи лише 01.06.2022 року через відсутність активного акцепту заяви про приєднання (відсутність відповіді Позивача протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви), оскільки:
- відповідно до п. 6 розділу 7 глави XIV Кодексу ГТС, для приєднання до існуючої балансуючої групи нових замовників послуг транспортування необхідно подати відповідальній за добовий небаланс групи стороні у відповідній формі заявку на включення заявника до балансуючої групи;
- інших дій з боку Відповідача для такого приєднання вимогами діючого законодавства (зокрема, Кодексу ГТС, Положення), а також умовами договору про утворення балансуючої групи від 07.05.2022 №БГ-2 - не вимагається, а активними чи пасивним акцептом такого приєднання з боку Позивача ступень виконання Відповідачем умов п.1.1 Додатка 2 до Положення не визначається.
Єдиним запереченням Позивача щодо розповсюдження умов Договору №101 на правовідносини сторін з приводу купівлі-продажу природного газу в травні 2022 року за мотивами його не укладення - є ненадання Відповідачем Позивачу в строк до 15 травня 2022 р. банківської гарантії на суму грошових зобов'язань, які для цих цілей розраховуються виходячи з пікового місячного обсягу втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу оператора газорозподільної системи протягом 2021 року за ціною 7 420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу.
Зазначена умова передбачена п.1.2.1 Додатку 2 до Положення у якості складової умови договору, який має підписати Відповідач, а також включена до змісту Договору № 101, який сторонами підписаний.
За змістом ст. 12 Закону договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками (відмінними від побутових споживачів та постачальників “останньої надії) укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до вимог ст.ст. 638,639 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні умови містить ст.180 ГК України.
За змістом ч.2 ст. 640 ЦК України, на яку посилається Позивач, заперечуючи проти укладення Договору №101, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Аналізуючи обставини підписання сторонами Договору № 101 та вимоги спеціального законодавства в сфері газопостачання ( зокрема, Закону України “Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, Правил, Положення), судовою колегією не встановлено необхідності вчинення сторонами додаткових дій, які б давали підставу вважати s
За таких обставин судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Договір № 101/ПГ-3283-ОГРМ був укладений між сторонами, доводи Позивача щодо його неукладеності спростовуються вищенаведеними нормами закону та встановленими обставинами його укладення.
Посилання Позивача на зміст п.п.1.2.1 Додатку 2 до Положення судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки цей пункт містить посилання на умови самого договору, який має підписати Відповідач, а не умови щодо його підписання чи укладення.
Так, за змістом самого п.1.2. Додатку 2 до Положення оператор газорозподільної системи, тобто Відповідач - підписує договір купівлі-продажу природного газу за формою, розробленою ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», на таких умовах:
- оператор газорозподільної системи до 15 травня 2022 р. надає ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» банківську гарантію на суму грошових зобов'язань, які для цих цілей розраховуються виходячи з пікового місячного обсягу втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу оператора газорозподільної системи протягом 2021 року за ціною 7 420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу;
- у разі належного виконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи укладається та починає свою дію з 1 травня 2022 року.
-у разі невиконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи не укладається (п.1.2.1);
За змістом самого Договору № 101, відповідна умова викладена в його розділі 10 “Строк дії договору та інші умови “ у якості відкладальної умови (з посиланням на ч. 1 ст. 212 ЦК України, яка пов'язує момент набуття його чинності з дати видачі Відповідачу банком - резидентом України банківської гарантії відповідно до підпункту 2.1.1 Договору, на умовах, встановлених Положенням.
Також цим пунктом встановлений строк дії Договору до 30 вересня 2022 р. (включно), а в частині здійснення розрахунків між сторонами - до їх повного їх належного
здійснення та зауважено, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01 травня 2022 р.
Крім цього, умовами реалізації природного газу в п.2.1.1 Договору № 101 передбачено, зокрема, також надання Відповідачем наведеної банківської гарантії за певно визначеною формою.
За змістом вищенаведеної норми ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов'язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.
Судовою колегію протягом перегляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідна банківська гарантія не була надана Відповідачем в строк до 15.05.2022 року, за змістом пояснень сторін Відповідач звертався до Позивача з проханням відтермінувати цей строк у зв'язку із тривалістю банківської процедури оформлення такої гарантії, проте відповіді не отримав.
Також судовою колегією з'ясовано, що правовідносини сторін з приводу постачання природного газу в попередні и та наступні розрахункові періоди (березень- квітень, червень та в подальшому) були врегульовані договорами купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3155-ОГРМ від 22.03.2022 та № 101/ПГ-3283-ОГРМ від 21.06.2022, що аналогічно укладені відповідно до наведеного Положення, але через внесення до нього змін Постановами КМУ від № 298 від 16.03.2022 , № 489 від 29.04.2022 № 699 від 17.06.2022 сторони вимушені були укладати нові договори.
При цьому постачання природного газу Позивачем Відповідачу не зупинялося, постачальник природного газу не змінювався, вимоги щодо істотних умов зазначених договорів, що передбачені внесеними Постановами КМУ змінами - є аналогічними, зокрема, щодо ціни природного газу у фіксованому розмірі - 7420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу.
У постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 753/11009/19 Верховний Суд виснував, що істотне значення для оцінки умов укладеного договору має врахування соціально- економічних умов, за яких відбулося досягнення домовленостей між сторонами.
За змістом висновку Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 поведінка сторін на стадії укладання договору, що є певним процесом, який може бути охарактеризований його початком, перебігом, завершенням, власною динамікою та певними етапами - впливає на визначення його змісту та умов, відповідно, вона може бути оцінена судом у разі, якщо відносини сторін будуть розвиватися з будь- якими пороками, що призведе до виникнення між ними юридичного спору.
У постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц Об'єднана палата КЦС ВС сформулювала правовий висновок, що у разі, коли правила тлумачення, визначені ЦК України, не дають можливості визначити дійсний зміст умов договору потрібно застосувати тлумачення contra proferentem («слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав»).
Отже, з урахуванням того, що відповідний проект Договору № 101 був розроблений саме Позивачем, судова колегія застосовує зазначений принцип при трактуванні його умов.
Судова колегія зазначає, що різниця в трактуванні сторонами вищенаведених норм законодавства, умов та правових наслідків підписаного/укладеного між сторонами Договору №101 призводить до спору не з приводу належного виконання сторонами своїх обов'язків безпосередньо з передання/прийняття певних обсягів природного газу в травні 2022 року, а щодо формального врегулювання цих правовідносин тим чи іншим договором (№2501 чи №101), яке має суттєве економічне підґрунтя через велику
різницю в ціні на зазначений газ. Отже кінцевим результатом, до якого прагне Позивач, заявляючи відповідний позов, є покладення на Відповідача обов'язку сплатити збільшену в декілька разів ціну на отриманий в травні 2022 року природний газ.
За змістом п.п.1.3, 3.3 Договору №101 з урахуванням встановлених в його преамбулі термінів- “період передачі», “пункт передачі», »розрахунковий період» та “газова доба», а також “віртуальна торгова точка» в розумінні Кодексу ГТС, предметом цього договору є саме передача Позивачем у власність Відповідача договірного обсягу природного газу щоденно, починаючи з першої газової доби травня 2022 року.
Отже на момент підписання-укладення цього Договору № 101 та розповсюдження його дії з 01.05.2022 року в порядку 631 ЦК України (п.10 Договору), Позивач вже виконав свої обов'язки постачальника майже за половину розрахункового періоду травня 2022 року, а також безперервно продовжував їх виконання й після закінчення цього періоду до моменту укладення нового Договору № 101/ПГ-3283-ОГРМ від 21.06.2022 через внесення до змін до Положення Постановою КМУ № 489 від 29.04.2022 № 699 від 17.06.2022.
Аналізуючи законодавчо врегульовані підстави укладення Договору №101, неодноразове внесення змін до порядку його укладення, зумовлених воєнними діями на території України з метою забезпечення стабільності та безпеки постачання природного газу споживачам, обмежені строки виконання сторонами відповідних умов щодо його оформлення та підписання, статус обох сторін в сфері газопостачання, судова колегія зазначає, що у Відповідача були легітимні очікування на отримання природного газу в травні 2022 року саме на підставі спірного Договору № 101 за встановленою в Положенні фіксованою ціною.
Сам факт ненадання Відповідачем у строк до 15.05.2022 року банківської гарантії, ніяким чином не вплинуло на фактичне виконання сторонами своїх обов'язків з передання та отримання природного газу, зазначений обсяг був вчасно сплачений Відповідачем відповідно до умов Положення та Договору №101.
А ні вимогами Положення, а ні умовами Договору № 101 не встановлено наслідків у випадку ненадання Відповідачем банківської гарантії до 15.05.2022 року - у вигляді його обов'язку сплатити підвищену ціну за вже отриманий та той , що передається у поточний розрахунковий період травня 2022 природний газ.
Підстав вважати, що цей газ переданий на підставі будь-якого іншого правочину - протягом розгляду справи також не встановлено.
Докази повернення Відповідачу сплачених ним коштів за платіжним дорученням № 3421 від 17.06.2022року з призначенням у якості оплати за природний газ травня 2022р. за договором № 101/ ПГ-3227- ОГРМ від 13.05.2022 або обставин зарахування цієї суми в рахунок іншого грошового зобов'язання Відповідача Позивачем - також відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про належне виконання Відповідачем свого обов'язку зі сплати вартості спожитого на підставі Договору №101 природного газу у спірний період та відсутність законних підстав до покладення на Відповідача додаткового грошового тягаря у вигляді підвищеної вартості за вже отриманий в травні 2022 року природний газ на підставі іншого Договору №2501.
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав до стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу по Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, у сумі 53 617 899,58 грн., а також нарахованої на неї суми пені у розмірі 13 514 648,62 грн., 3% річних у сумі 2 683 110,46 грн. та інфляційних втрат у сумі 7 563 279,92 грн.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року у справі №917/692/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги, про стягнення інших судових витрат, сторонами не заявлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», місто Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року у справі №917/692/24- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 року у справі №917/692/24 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», місто Київ.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 19.08.2025 після виходу з відпустки суддів зі складу судової колегії.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков