Справа №646/2446/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/1321/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.309 КК України
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27 березня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, із повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-08.06.2001 Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.1 ст. 229-6 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст.46-1 КК України на 2 роки, штраф в дохід держави;
-15.10.2003 Київським районним судом м.Харкова за ч.ч.1, 2, 3 ст.185, ст.71 КК України на 4 роки позбавлення волі, 23.10.2006 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 7 місяців 15 днів;
-19.11.2007 Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.296, ст.71 КК України на 1 рік 15 днів позбавлення волі, 31.05.2008 був звільнений за відбуттям строку покарання;
-28.04.2009 Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, 26.09.2012 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 4 місяці 16 днів;
-25.11.2013 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.187 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі;
-21.02.2014 Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі, 04.05.2016 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць;
-01.11.2016 Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-09.02.2017 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі, 18.11.2019 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 3 місяці 7 днів;
-22.04.2021 Ленінським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, 22.10.2024 був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 4 місяці 15 днів,
засуджено за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72, ч.4 ст.81 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 22.04.2021, до призначеного покарання за даним вироком, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання - 1 рік 1 місяць позбавлення волі.
Кримінальне провадження було розглянуто судом у порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 27.11.2024 в період часу з 18:00 по 19:50 обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, буд. 336, знайшов на землі один прозорий полімерний пакет з чотирма таблетками білого кольору.
Далі ОСОБА_7 ідентифікував вказані чотири таблетки білого кольору як метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Розуміючи, що дані чотири таблетки білого кольору містять у своєму складі метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, з мотивів незаконного придбання, незаконного зберігання та незаконного перевезення наркотичного засобу без мети збуту, з метою особистого вживання, підняв та поклав до своїх особистих речей один прозорий полімерний пакет з чотирма таблетками білого кольору, таким чином незаконно придбав і почав незаконно зберігати при собі метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, для подальшого особистого вживання без мети збуту.
В подальшому, 27.11.2024, приблизно о 21:00, ОСОБА_7 рухався
на громадському транспорті по проспекту Аерокосмічному у м. Харкові, маючи в особистих речах метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, після чого, вийшовши з громадського транспорту, пішов в напрямку будинку 166 по проспекту Аерокосмічному у м. Харкові, тим самим незаконно перевіз метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, для подальшого особистого вживання без мети збуту.
Протиправні дії ОСОБА_7 припинено працівниками поліції, які 27.11.2024, в період часу з 21:25 до 21:30, під час огляду місця події за адресою: Харків, пр-т Аерокосмічний біля буд. 166, виявили та вилучили у ОСОБА_7 один полімерний пакет з чотирма таблетками білого кольору. Вилучені чотири таблетки, згідно висновку експерта, масою 2 0170 г. містять у своєму складі метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса метадону в складі чотирьох таблеток, становить: 0,0993 г.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов?язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом психотропних речовин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.
Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, метадон віднесений до таблиці ІІ, списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Проте, всупереч вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_7 ,
діючи умисно, незаконно придбав, незаконно зберігав та незаконно перевозив метадон, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою 0,0993 г.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації його дій, зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що він пройшов курс лікування, визнав свою провину та активно сприяв розкриттю злочину.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 і ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст.417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» №4 від 26.04.2002 року передбачено, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Як убачається із наданої обвинуваченим довідки, виданої КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня», ОСОБА_7 у період з 23 січня 2025 року по 03 лютого 2025 року перебував на лікуванні з діагнозом F19.30. Виписаний у зв'язку із закінченням курсу лікування (а.с.37).
Згідно з МКХ-10, діагноз F19.30 - це абстинентний синдром без делірію, викликаний вживанням кількох різних психоактивних речовин (наприклад, алкоголь + опіоїди, або опіоїди + стимулятори тощо), тобто він є клінічним проявом норкотичної залежності за типом полінаркоманії.
Крім того, з наданої обвинуваченим у судовому засіданні апеляційного суду довідки громадської організації «ГЕДЕОН» вбачається, що станом на 29 липня 2025 року він проходить курс реабілітації від наркотичної та алкогольної залежності.
Таким чином, наявність захворювання, пов'язаного із наркоманією була встановлена при зверненні ОСОБА_7 до спеціалізованого медичного закладу, де він протягом визначеного лікарем часу отримував необхідне лікування в стаціонарі, що свідчить про те, що обвинувачений страждав на наркоманію і потребував лікування від неї.
Об'єктивних підстав не довіряти доводам обвинуваченого про те, що до лікувального закладу він звернувся з метою вилікуватися від наркоманії, у колегії суддів немає.
Матеріали провадження не містять даних про те, що ОСОБА_7 проходив лікування виключно з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції належить скасувати, обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Керуючись п.1 ст.284, ст.ст.405, 407, 409, 417, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27 березня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: