Справа №610/3896/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1175/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.304, ч.1 ст.263 КК України
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
- законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_11 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Андріївка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, із професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,
засуджено:
-за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі;
-за ч.2 ст.289 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
-за ч.2 ст.304 КК України на 4 роки позбавлення волі;
-за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 визначили остаточне покарання - 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.4 ст.185 КК України, щодо якого апеляційних скарг не подано.
Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 28 липня 2024 року об 00:15 годині в період дії воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ та який в подальшому неодноразово продовжувався на підставі Указів Президента України- від 14 березня 2022 року N 133/2022, від 18 квітня 2022 року N 259/2022, від 17 травня 2022 року N 341/2022, від 12 серпня 2022 року N 573/2022, від 7 листопада 2022 року N 757/2022,від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 ОСОБА_8 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9 , маючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, з корисливих мотивів, умисно, таємно, протиправно шляхом зламу навісного замку вхідної хвіртки проникли на подвір'я будинку, розташованого в АДРЕСА_3 , після цього зламали металеві вхідні двері та проникли до будинку, звідки викрали гроші в сумі 3 000 грн, одну пару шкіряного зимового чоловічого взуття марки «ЕССО» моделі «Е0052», розміром 43-43, вартістю 1402 грн 50 коп, шліфувальну машинку марки «CRAFT» моделі «CAG-125/1300Е», вартістю 1 115 грн 20 коп.
Після чого зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядились викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяли ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 5 517 грн 70 коп.
13 серпня 2024 року приблизно о 08:00 годині ОСОБА_8 перебував на території подвір'я АДРЕСА_4 , діючи з умислом, направленим на заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник до гаражу, сів на сидіння мотоциклу «КОVI» моделі «MAX 300» чорного кольору, 2024 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 85 716 грн, який зареєстрований на ОСОБА_13 та фактично належить ОСОБА_14 , та за допомогою ключів, які знаходилися в замку запалювання, привів двигун мотоцикла в дію та здійснив на ньому поїздку до будинку АДРЕСА_2 , де і залишив його на зберіганні за місцем свого проживання, чим незаконно заволодів транспортним засобом.
28 липня 2024 року близько 00:15 годині ОСОБА_8 умисно, знаючи, що його син ОСОБА_9 є неповнолітньою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що посягають на основні принципи суспільної моральності у сфері належного інтелектуального, морального та фізичного розвитку і виховання неповнолітніх, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, які полягають у згубному впливі на неповнолітнього, спричиненні шкоди його інтелектуальному і фізичному розвитку, деформуванні в його свідомості моральних цінностей, бажаючи втягнути неповнолітнього в злочинну діяльність, запропонував ОСОБА_15 вчинити кримінальне правопорушення, на що останній погодився, чим викликав у неповнолітнього бажання і рішучість вчинити кримінальне правопорушення, тобто втягнув власного сина у злочинну діяльність, а саме: 28.07.2024 року о 00:15 годині в період дії воєнного стану, таємно, умисно, протиправно, шляхом зламу навісного замку на вхідних дверях хвіртки проникли на подвір'я будинку АДРЕСА_3 , після чого зламали вхідні металеві двері до будинку, звідки викрали гроші в сумі 3 000 грн, одну пару шкіряного зимового чоловічого взуття марки «ЕССО» моделі «Е0052», розміром 43-43, вартістю 1402 грн 50 коп, шліфувальну машинку марки «CRAFT» моделі «CAG-125/1300Е», вартістю 1 115 грн 20 коп, після цього зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядилися викраденим на власний розсуд, своїми діями спричинили ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 5 517 грн 70 коп.
Крім цього, в середині вересня 2022 року, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_8 перебував по вулиці Балаклійська в смт Андріївка Ізюмського району Харківської області поблизу лісопосадки на відкритій ділянці місцевості на землі знайшов артилерійський порох, який зібрав до пакунку, осколково-трасуючий постріл 20 мм, 8 патронів, калібру 5,45х39 АК та дерев'яну коробку, в середині якої перебував снаряд О-365К, калібру 85 мм, в якому знаходився порох, після чого незаконно, умисно, протиправно, не маючи спеціального дозволу, передбаченого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, переніс зазначені речі до місця свого проживання - в АДРЕСА_2 , де почав незаконно їх зберігати без передбаченого законом дозволу.
15 серпня 2024 року у період часу з 06:00 по 12:38 годину під час обшуку працівниками поліції домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 в приміщенні будинку- в кімнаті №1 на полиці шафи було виявлено та вилучено 8 патронів калібру 5,45х39 АК, 6 з яких є бойовими проміжними патронами, виготовленими промисловим способом (виробництво СРСР, росії), призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети).
В кімнаті № 2 на полиці шафи виявлено та вилучено циліндричний предмет коричневого кольору, який є артилерійським порохом та є вибуховою речовиною метальної дії -нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом, вагою 265 грам. В кімнаті № 3 на підлозі під дерев'яним столом було виявлено та вилучено снаряд О-365К калібру 85-мм, в середині якого перебував порох та є вибуховою речовиною метальної дії- нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом, вагою 657 грам. Окрім цього в гаражі на полиці шафи було виявлено та вилучено осколково-трасуючий постріл 20 мм, який відноситься до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів), які ОСОБА_8 незаконно придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації її дій ОСОБА_8 просить пом'якшити призначене йому вироком покарання, оскільки обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, в силу ст.89 КК України не має судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина, вибачився перед потерпілими, які не мають до нього претензій ні матеріального ні морального характеру. Вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання не відповідає його особі та за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинувачених, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.4 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.304, ч.1 ст.263 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
За змістом ч.1 ст.69 КК України суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Згідно до положень ст.75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається із матеріалів провадження, суд визнав пом'якшуючою покарання обвинуваченого лише одну обставину - щире каяття.
Твердження в апеляційній скарзі сторони захисту про наявність ще й такої пом'якшуючої покарання обставин, як активне сприяння розкриттю злочину, є безпідставними.
Згідно висновків, які містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (кримінальне провадження №288/1158/16-к), під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з'ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням розкриттю злочину.
Як слідує із матеріалів кримінального провадження, у них не міститься даних про повідомлення обвинуваченим органам досудового розслідування таких обставин вчинення злочину, які б не були встановлені ними на підставі інформації, встановленої з інших джерел.
За таких обставин підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - відсутні.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не має судимості, офіційно не працевлаштований, але на дому займається ремонтом побутової техніки, за місцем проживання характеризується позитивно як особа, яка спиртними напоями не з-зловживає, з сусідами підтримує дружні стосунки, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на обліку військовозобов'язаних, його щире каяття, визнавши останню обставину пом'якшуючою покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі у мінімальних розмірах передбачених санкцією статті, який колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, без застосування ст.75 КК України.
Що стосується посилання сторони захисту на відсутність претензій з боку потерпілих, то це саме по собі, за наявності вищевказаних обставин, не є підставою для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст.ст.69, 75 КК України.
З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги посилання сторони захисту на наявність у ОСОБА_8 неповнолітнього сина, якого останній втягнув у вчинення злочину.
З огляду на наведене, підстави для зміни вироку - відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: