Справа №643/16702/19 Головуючий I інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/1295/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.369 КК України
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 11 квітня 2025 року, -
Цією ухвалою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинувачену за ч.1 ст.369 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, - у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрито.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
обвинуваченого за ч.1 ст.369 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, - у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 ставить питання про зміну ухвали у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Указав, що суд у мотивувальній частині ухвали фактично встановив вину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , чим вийшов за межі встановлені законом при закритті кримінального провадження, оскільки докази у справі не досліджувалися, а свідки не допитувалися. Просить виключити з ухвали суду твердження про встановлені судом обставини справи та винуватість ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в скоєнні злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положення ч.1-3 ст.49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст.49 КК. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст.ст.47, 48 КК, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.
Передбачений ст.49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на момент розгляду місцевим судом клопотання сторони захисту про застосування положень ст.49 КК України до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , передбачені законом строки давності притягнення їх до кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення вже сплинули.
В судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання, після роз'яснення судом юридичних наслідків закриття провадження з цієї підстави, обвинувачені наполягали на прийнятті такого рішення судом.
Дотримуючись вимог, передбачених статтями 284, 286 КПК України, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності та закрив вищезазначене кримінальне провадження щодо них у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Суд відповідно до ст.372 КПК України зазначив в ухвалі суть питання, що вирішується, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення осіб від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив під час постановлення свого рішення.
У результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Наведене відповідає позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 18 лютого 2025 року у справі №712/8174/23.
Однак, приймаючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, суд у порушення вимог п.2 ч.1 ст.372 КПК України, виклав в ухвалі зміст пред'явленого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачення та констатував, що своїми діями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України. Тобто суд фактично визнав пред'явлене обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинувачених доведеними, хоча такий висновок суд вправі зробити лише при ухваленні обвинувального вироку згідно приписів ст.374 КПК України.
Зазначені порушення згідно ч.1 ст.412 КПК України є істотними і відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 11 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 змінити.
Виключити із мотивувальної частини ухвали висновок суду про доведеність сформульованого обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення, яке інкримінувалосяОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
У решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: