Справа № 583/3133/25
2-др/583/57/25
"21" серпня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 в м. Охтирка матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
встановив:
14.08.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить ухвалити додаткове рішення у справі № 583/3133/25 про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2025 задоволено його позовні вимоги, однак при ухваленні вказаного рішення суду питання про стягнення судових витрат на правову допомогу не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.
ОСОБА_1 стверджує, що при подачі первісного позову та додаткових пояснень повідомляв, що у встановлений законом строк подасть дану заяву у зв'язку з понесеними позивачем витратами на правову допомогу при розгляді справи. При цьому в позовній заяві вказувався орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн, які позивач очікував понести у зв'язку з розглядом справи. До зазначеної заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 додано документи, які підтверджують понесені позивачем витрати. Також наполягав на тому, що всі документи позивача по справі складалися та надсилалися його представником через програму дистанційного доступу TeamViewer.
Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, отже розгляд заяви проводиться за наявними матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.08.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 4335,00 грн на користь ОСОБА_1 та судовий збір у сумі 968,96 грн в дохід держави (а.с. 120-122).
14.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з позовної заяви позивач заявив про орієнтовний розрахунок судових витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги у сумі 5000 грн (а.с.12).
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 21.01.2025, укладеного між адвокатом Бондарем В.М. та ОСОБА_1 зазначено, що правничу допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях готівкою в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн або у безготівковий спосіб шляхом перерахунку на рахунок адвоката (а.с. 151-152).
Згідно з актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (визначений у фіксованому розмірі) від 11.08.2025 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги. У даному акті вказано перелік наданих послу та акт підписаний Дібровою К.Ю. та Бондарем В.М. (а.с. 128).
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 11.08.2025, адвокатом Бондарем В.М. прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 21.01.2025, акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.08.2025 суму 5000 грн (а.с. 128).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши подані позивачем докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
При цьому суд враховує, що предмет спору у даній справі не є складним, тому подання позову не потребувало вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того з аналогічним позовом, але за інший період часу позивач вже звертався до суду.
Суд наголошує на тому, що справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, усі процесуальні документи сторони позивача надходили до суду через підсистему Електронний суд з особистого кабінету ОСОБА_1 .
Доводи позивача, що процесуальні документи по справі складалися та надсилалися його представником через програму дистанційного доступу TeamViewer, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, які давали змогу суду ідентифікувати особу, що надавала доступ та особу, яка його отримала.
З огляду на викладене, суд вважає, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи буде сума 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 81,133,137,141,247,258,259,263-265,270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко