Справа № 754/16856/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8295/2025
19 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Грегуля О.В.,-
встановив:
У листопаді 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулось до суду із названим позовом.
ТОВ«Фінансова компанія «Кредит Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 827644 від 13 червня 2023 року в розмірі 21 824 грн 98 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 червня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 4 500 грн 00 коп.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 21 824 грн 98 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 13 червня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 827644, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 4 500 грн 00 коп.на 360 днів під 2,2 % в день (стандартна процентна ставка) та 0,01 % в день (знижена процентна ставка).
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 01022024-1, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Обгрунтовуючи позов, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку у розмірі 21 824 грн 98 коп.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надало копію: договору № 827644 від 13 червня 2023 року; додатку № 1 до договору; паспорту споживчого кредиту; довідки про ідентифікацію; розрахунку заборгованості; договору відступлення права вимоги № 01022024-1; акту приймання-передачі реєстру боржників.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається вінформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону,вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надало належні та допустимі докази укладення електронного кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит».
Матеріалами справи підтверджується, що договір про надання споживчого кредиту № 827644 від 13 червня 2023 року укладено в електронній формі, що відповідає положенням ст. 207 ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: кредитодавцем засвідчено кваліфікованою електронною печаткою, а позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору В519 із позначкою часу.
Згідно копії кредитного договору № 827644 та додатку № 1 вбачається, що ОСОБА_1 здійснив ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши ТОВ «Селфі Кредит» свої персональні дані, подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на веб-сайті товариства проведена відповідно до вимог закону, оскільки ОСОБА_1 передав кредитору персональні дані паспорта, ідентифікаційного номера, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону, адресу електронної пошти.
На підтвердження укладення кредитного договору, позивачем долучено копію: договору № 827644 від 13 червня 2023 року; додатку № 1 до договору; паспорту споживчого кредиту; довідки про ідентифікацію; листа ТОВ «Пейтек».
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності належних доказів на підтвердження переказу Дащенку О.В. грошових коштів у розмірі 4 500 грн 00 коп.
Вказане посилання спростовується долученим до матеріалів справи листом ТОВ «Пейтек» від 30 жовтня 2024 року про успішне перерахування грошових коштів у розмірі 4 500 грн 00 коп. на картку № НОМЕР_1 .
Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у договорі № 827644 від 13 червня 2023 року, укладеному з ТОВ «Селфі Кредит».
ТОВ «Селфі Кредит» не відкриває карткових рахунків для перерахування кредитних коштів, а лише надсилає суму позики на існуючий рахунок позичальника, який вказується самим позичальником.
ОСОБА_1 не спростовано факт надання ним всіх особистих ідентифікуючих даних, його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року та витягу з реєстру боржників, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуває право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 827644 від 13 червня 2023 року у розмірі 21 824 грн 98 коп.
Досудовою вимогою № 23363409 від 25 листопада 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» проінформувало ОСОБА_1 про укладення договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 827644 від 13 червня 2023 року та про необхідність погашення заборгованості в розмірі 21 824 грн 98 коп.
Враховуючи вищевикладене, а також доведеність невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором № 827644 від 13 червня 2023 року в розмірі 21 824 грн 98 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністьвисновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 20 січня 2025 року ухвалено з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
В порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп.; судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення суду.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 824 грн 98 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст складено 19 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко