13 серпня 2025 року
справа № 357/8744/23
провадження № 22-з/824/835/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - Крюкової Марини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2024 року, постановлене під головуванням судді Бондаренка О.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість у розмірі 45 920,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 476,00 грн, три відсотки річних у розмірі 290,61 грн, всього 47 686,61 грн (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 61 копійка).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн, всього 7 147,20 грн (сім тисяч сто сорок сім гривень 20 копійок).
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2024 року залишено без змін.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - Крюковою Мариною Володимирівною було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн.
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначає, що з огляду на обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, враховуючи нескладний характер даної справи та незначний обсяг документів, які слід було аналізувати та готувати при розгляді апеляційної скарги, то відшкодування позивачу витрат на надання правничої допомоги в зазначеному позивачем розмірі не відповідає критеріям розумності та співмірності, такий розмір витрат є значно завищеним.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником подано:
- договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року;
- звіт про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року;
- платіжну інструкцію № 5970 від 17 жовтня 2024 року.
Відповідно до звіту про надання правової допомоги були надані наступні послуги:
1. Правова експертиза документів та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі - 4 год ( 8000,00 грн);
2. Подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 8 000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що відшкодування витрат у заявленому розмірі відповідає критерію реальності, а тому приходить до висновку про відшкодування із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомого у розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Фінтраст Україна» - Крюкової Марини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді