13 серпня 2025 року
справа № 367/2503/22
провадження № 22-ц/824/2289/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1
відповідач- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року, постановлено під головуванням судді Шестопалової Я.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У липні 2022 року позивачка звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.11.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що відповідно відділом реєстрації актів цивільною стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області було вчинено запис №328.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_4 , про що відповідно було вчинено 17.03.2010 року запис №89 відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області. Дитина постійно проживає в місті Ірпінь за місцем реєстрації матері.
Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погіршилися у 2018 році і фактично останній перестав проживати за місцем реєстрації позивачки, залишивши на позивачку всі витрати по утриманню дитини. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач позивачу не надає. Відповідач інших утриманців немає, він працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти.
Крім того, позивачка вказує, що відповідач був призваний до лав ЗСУ для служби за контрактом.
На підставі викладеного просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту реєстрації позовної заяви у суді і до повноліття дитини.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.07.2022 року і до повноліття дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за подання до суду позовної заяви про стягнення аліметів.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є здоровою та працездатною особою, матеріально забезпечений, інших дітей немає. Крім того, відповідач не має непрацездатної дружини, батьків, дітей. У рішенні суду першої інстанції зроблено припущення про можливо значний розмір заробітної плати, який можливо витрачається відповідачем.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перебуває у складі ЗСУ України, та у період виконання бойових завдань, які є небезпечними для життя, може отримувати значний розмір заробітної плати, який витрачається на забезпечення амуніції, медикаментів та іншого спорядження, необхідного для виконання такого бойового завдання, тому суд вважає, за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів частково та стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.07.2022 року і до повноліття дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.11.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 328, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відповідно 17.03.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції Київської області було вчинено запис №89.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, позивачка посилається на те, що матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач позивачу не надає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог було надано копії квитанції по сплаті орендної плати, газу та електропостачання, оплату проїзду для дитини до школи (а.с. 126 - 128).
Підставою для зменшення частки розміру аліментів, судом першої інстанції було зазначено, що відповідач перебуває у складі ЗСУ України, та у період виконання бойових завдань, які є небезпечними для життя, може отримувати значний розмір заробітної плати, який витрачається на забезпечення амуніції, медикаментів та іншого спорядження, необхідного для виконання такого бойового завдання. Однак, доказів на підтвердження зазначених обставин, матеріали справи не містять.
Взявши до уваги, надані позивачем докази, виходячи з засад розумності та справедливості, врахувавши, що відповідач є працездатним, відповідно до ст. 180 СК України зобов'язаний утримувати свою дитину, колегія суддів вважає, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року слід скасувати, та ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 367, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частину з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді