21 серпня 2025 року м.Суми
Справа №578/96/24
Номер провадження 22-ц/816/765/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 30 серпня 2024 року у складі судді Косар А.І., ухваленого в сел. Краснопілля Сумської області,
в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4121022, згідно умов якого останній надано кредит в сумі 11700 грн 00 коп. строком на 30 днів, із стандартною процентною ставкою - 1,90 % в день. Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання останнім одноразового індикатора та надіслані на номер мобільного телефону відповідача.
30 грудні 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4121022 від 07 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги ТОВ «Коллект Центр»відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4121022 від 07 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що відповідач не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість, яка станом на 09 січня 2024 року становить 38671 грн 58 коп., з яких: 11700 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 26576 грн 00 коп. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 53 грн 85 коп. нараховані 3 % річних, 341 грн 73 коп. інфляційні витрати, які і просило стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 30 серпня 2024 року задоволено позов ТОВ «Коллект Центр».
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 4121022 від 07 травня 2021 року у розмірі 38671 грн 58 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 3028 грн 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» в рахунок відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішення суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що наявний у матеріалах справи договір про надання споживчого кредиту, було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Вказує на те, що договір про надання споживчого кредиту вона не підписувала, відповідно не погоджувала відсоткову ставку та інші умови.
Вважає вимоги про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, такими, що не відповідають передбаченим ст.ст. 509, 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Посилаючись на неспівмірність заявленого до стягнення розміру заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 26576 грн 00 коп. з тілом кредиту, що становить 11700 грн 00 коп., просить зменшити розмір відсотків щонайменше до розміру заборгованості за кредитом.
Вказує і на відсутність в матеріалах справи належних та достовірних доказів перерахування їй коштів на виконання кредитного договору.
Зазначає, що позивачем не було доведено набуття ним права вимоги за кредитним договором, адже не було надано доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору.
Заявник апеляційної скарги не погоджується також і з рішенням в частині розподілу між сторонами понесених позивачем судових витрат, адже з наданих позивачем документів не вбачається, що гонорар сплачено товариством адвокату саме у зв'язку з розглядом даної судової справи.
ТОВ «Коллект Центр» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 4121022 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого, кредит надавався в сумі 11700 грн 00 коп., строком на 30 днів з можливістю пролонгації та автопролонгації. Додаток № 1 до цього договору містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до якої сторонами визначено: дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 06 червня 2021 року; сума кредиту 11700 грн 00 коп.; сума нарахованих процентів 6669 грн 00 коп.; разом до оплати - 18369 грн 00 коп. Даний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового індикатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, а саме НОМЕР_1 (а.с. 4-8).
Також, 07 травня 2021 року ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування в ТОВ «Авентус Україна», які відповідають змісту договору про надання споживчого кредиту № 4121022 від 07 травня 2021 року.
Листом №4271-ВП від 14 грудня 2023 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» адресований ТОВ «Авентус Україна», згідно якого ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомляє про успішність операції, згідно договору з ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року за дорученням ТОВ «Авентус Україна» перерахування коштів 11700 грн 00 коп., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 411186.
З виписки за договором №б/н за період 07 травня 2021 року до 09 січня 2024 року картковим рахунком, відкритим в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (кратка №4149499147611261) слідує, що 07 травня 2021 року на рахунок відповідача зараховано переказ на суму 11700 грн 00 коп. (а.с. 89-97).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №4121022 від 07 травня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість за період 07 травня 2021 року до 29 грудня 2021 року за договором становить 38276 грн 00 коп., з яких 11700 грн 00 коп. - за тілом кредиту та 26576 грн 00 коп. - за нарахованими відсотками (а.с. 14- 21).
30 грудня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4121022 від 07 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 на суму 38276 грн 00 коп., з яких: 11700 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 26576 грн 00 коп. заборгованість за процентами (витяг з додатку № 3 реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року). Проведення фінансування за цим договором підтверджується платіжним дорученням від 30 грудня 2021 року № 317260002 (а.с. 27, 28-29, 30).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за договором про надання споживчого кредиту № 4121022 від 07 травня 2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 на суму 38671 грн 58 коп., з яких: 11700 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 26576 грн 00 коп. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 395 грн 58 коп. відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України (витяг з додатку № 3 реєстру боржників до договору факторингу №10-01/23 від 10 січня 2023 року). У той же день сторонами договору №10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 31 - 33, 34-35, 36).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань згідно договору, кошти у визначений договором строк повернуті не були. У свою чергу, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги за вказаним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 07 травня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4121022, який позичальник підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Доводи відповідача про недоведеність підписання нею долученого до матеріалів справи договору про надання споживчого кредиту, колегія суддів вважає безпідставними, адже зі змісту цього договору вбачається, що при його укладенні, ОСОБА_1 були надані персональні дані, достатні для її ідентифікації, а саме: номер реєстраційного номеру платника податку, серія та номер паспорту, адреса реєстрації та контактна інформації. Відповідач, під час розгляду справи інстанційними судами не повідомляла про невідповідність зазначеної персональної інформації, чи про неправомірне використання цієї інформації сторонніми особами.
Факт виконання ТОВ «Авентус України» укладеного договору в частині перерахування коштів в сумі 11700 грн 00 коп. підтверджується випискою за рахунком, відкритим в АТ КБ «ПриватБанк», що є належним та достатнім доказом виконання первісним кредитором умов договору.
Колегія суддів не може погодитися із доводами відповідача про несправедливість умов укладеного договору в частині розміру відсотків за користування кредитними коштами, оскільки відповідач із вимогами про визнання умом договору недійсним у частині визначення розміру процентів у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не зверталася, а відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідач погодився на запропонований розмір процентів за користування кредитними коштами та зобов'язався їх сплатити.
Пунктом 8 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається відповідач у доводах апеляційної скарги, визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом.
Однак, проценти, передбаченіумовами кредитного договору, які просив стягнути позивач на свою користь, за своєю суттю є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
За встановлених обставин, доводи відповідача під час апеляційного провадження не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
Усупереч доводів апеляційної скарги, факт набуття ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту від 07 травня 2023 року договором факторингу №30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал», реєстром боржників до цього договору, платіжним дорученням від 30 грудня 2021 року, яким підтверджується перерахування плати за договором факторингу, договором про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та позивачем, актом приймання-передавання реєстру боржників за договором та реєстром боржників до цього договору.
Відсутність в матеріалах справи доказів про перерахування визначеної в договорі про відступлення права вимоги від 10 січня 2023 року ціни договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки пунктом 5.2 цього договору визначено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Також, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду в частині вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами, адже позивачем у визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки були надані докази понесення позивачем в даній судовій справі витрат на професійну правничу допомогу у заявленому до стягненні розміру. При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції в повній мірі врахував вимоги ст. ст. 137. 141 ЦПК України, незначну складність судової справи, наявність усталеної судової практики в даній категорії спірних правовідносин, незначний обсяг наданих позивачем доказів, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 30 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова