21 серпня 2025 року м.Суми
Справа №591/4619/24
Номер провадження 22-ц/816/814/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2024 року, постановлену у складі судді Клименко А.Я. у м. Суми,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення,
У травні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власним житлом за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачки судові витрати.
Позов мотивованим тим, що 25 листопада 1994 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 . Квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ним за власні кошти, отримані від продажу квартири в АДРЕСА_2 , яка належала йому ще до реєстрації шлюбу. Після придбання вказаної квартири в ній були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_4 . Була укладена усна домовленість, що в даній квартирі будуть проживати батьки ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а у належній їм квартирі по АДРЕСА_3 - він з дружиною та сином.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2003 року у справі № 2-3434/03 шлюб із ОСОБА_3 був розірваний, а син залишився на його вихованні.
На сьогоднішній день він проживає у гуртожитку № 2 ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» м. Горішні Плавні Полтавської області, вул. Строни, 43. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 є його єдиним житлом. У вказаній квартирі проживає ОСОБА_2 . Квартира брудна, меблі не оновлювались, на сьогоднішній день вони не придатні для використання. Оскільки відповідачка не є власником квартири та в ній не зареєстрована, вона незаконно займає вказану квартиру та підлягає виселенню.
Посилаючись на вказані обставини, просить позов задовольнити.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2024 року зупинено провадження у вказаній справі до розгляду справи № 591/2633/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_3 права власності на частину квартири АДРЕСА_4 .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд в порушення вимог п. 3) ч. 1 ст. 260 ЦПК України не навів мотивів, з яких суд дійшов висновків, зокрема у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 591/2633/24. Крім того, в резолютивній частині ухвали судом зазначено, що справа зупиняється до розгляду справи № 591/2633/24, однак таке формулювання суперечить положенням п. 6) ч. 1 ст. 251 ЦПК України, яким передбачено, що моментом до якого може бути зупинено провадження у справі є набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Тому вважає, що вказане створює певну юридичну невизначеність щодо моменту, до якого зупинено провадження у даній справі.
Крім того, вказує на те, що факт можливого визнання ОСОБА_3 співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 не надає автоматичного та безумовного права відповідачці на проживання в цій квартирі. Отже, підстава для зупинення розгляду справи, що була вказана представником відповідача в своєму клопотанні, на думку сторони позивача, є необґрунтованою.
Зазначає, що, незважаючи на те, що у матеріалах справи є всі докази, що підтверджують обставини, які надають підстави для виселення відповідачки, суд першої інстанції постановив ухвалу про зупинення провадження у даній справі, що фактично позбавляє позивача на невизначений строк здійснювати ефективний захист свого права власності та право проживати у власному житлі.
Необґрунтоване та безпідставне зупинення провадження у справі призводить до затягування її розгляду, а це в свою чергу порушує права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 6) ч. 1 ст. 251 ЦПК України до розгляду справи № 591/2633/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_3 права власності на частину квартири АДРЕСА_4 .
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення було зупинено до розгляду справи № 591/2633/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_3 права власності на частину квартири АДРЕСА_4 .
В даній справі, ухвала в якій переглядається, предметом спору, є питання виселення відповідачки ОСОБА_2 , яка є матір'ю його колишньої дружини - ОСОБА_3 , з квартири, яка за твердженням позивача придбана за його власні кошти та в якій за усною домовленістю між ними було вирішено, що будуть проживати відповідачка з її чоловіком.
У справі № 591/2633/24 ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вказана квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, просила визнати за нею право власності на частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, від вирішення питання про визнання вказаної квартири спільним майном подружжя залежить вирішення спору у даній справі про правомірність користування ОСОБА_2 спірною квартирою та відповідно - вирішення спору у справі.
З приводу доводів апеляційної скарги, що зазначене судом формулювання підстави для зупинення провадження у справі, а саме до розгляду справи № 591/2633/24, суперечить положенням п. 6) ч. 1 ст. 251 ЦПК України, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі набрання законної сили рішенням у справі № 591/2633/24 учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду про зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374; 375, 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова