21 серпня 2025 року м.Суми
Справа №585/2531/24
Номер провадження 22-ц/816/680/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Желдаковим Ярославом Ігоровичем,
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2024 року у складі судді Євтюшенкової В.І., ухваленого в м. Ромни,
в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024 року Акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім» (далі по тексту - АТ «Банк «Кліринговий Дім») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за заявою-договором №5516 від 29 вересня 2020 року в розмірі 89 562,09 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 42 693,84 грн, заборгованості за комісіями - 46 868,25 грн, а також судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що 29 вересня 2020 року між ПАТ ««Банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 82 500,00 грн строком на 36 місяців для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 відсотків річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 2,99% від суми кредиту.
Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії банку та здійснити кінцеве погашення кредиту в строки і в сумах, згідно умов кредитного договору, в тому числі згідно додатку № 1 «Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту».
Згідно з п. 1 кредитного договору та графіку дата остаточного повернення кредиту - 29 вересня 2023 року.
У порушення умов кредитного договору, починаючи з 29 квітня 2022 року, позичальником прострочено та не сплачено в повному обсязі платежі на погашення заборгованості згідно кредитного договору, що підтверджується виписками про рух коштів по особових рахунках позичальника та розрахунком заборгованості.
Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість відповідача, в тому числі прострочена, за кредитним договором становить 89 562,09 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 42 693,84 грн; заборгованість за комісіями - 46 868,25 грн.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2024 року позовні вимоги АТ «Банк «Кліринговий Дім» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» заборгованість за заявою-договором № 5516 від 29.09.2020 р. у сумі 89 562 грн 09 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 42 693,84 грн; заборгованості за комісіями - 46 868,25 грн, та сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Желдакова Я.І., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У доводах апеляційної скарги вказує на те, що у кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Вказує, що відповідачем у період з 29 вересня 2020 року до 29 квітня 2022 року на виконання кредитних зобов'язань було сплачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 44 401,5 грн.
Наголошує на тому, що оскільки положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, то сума переплати у розмірі 44 401,5 грн повинна була зараховуватись позивачем, як сума погашення кредитних зобов'язань.
Вказує, що розмір заборгованості за кредитом, який просив стягнути позивач складає 42 693,84 грн, а розмір оплати комісії відповідачем відповідно до положень кредитного, які є нікчемними, 44 401,5 грн, а тому відсутня заборгованість перед банком.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу, в установлений апеляційним судом строк подано не було.
Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду повністю не відповідає.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписано заяву-анкету №112710 позичальника (фізичної особи) (а.с.5).
29 вересня 2020 року між ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 5516 про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 82 500,00 грн строком на 36 місяців для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, дата остаточного повернення кредиту - 29 вересня 2023 року.
Відповідно до п. 1 кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 відсотків річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 2,99% від суми кредиту.
Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії банку та здійснити кінцеве погашення кредиту в строки і в сумах, згідно умов кредитного договору, в тому числі згідно додатку № 1 «Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту» (а.с.17-19).
Факт перерахування позивачем ОСОБА_1 коштів на суму 82 500,00 грн підтверджується платіжними інструкціями №№TR.373658.264.1230 та 5516 від 29 вересня 2020 (а.с. 8).
Позивачем надано суду виписку/особовий рахунок з 29 вересня 2029 по 22 лютого 2024 року про рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 9-14).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22 лютого 2024 року становить 89 562,09 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 42 693,84 грн та заборгованості за комісією - 46 868,25 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав та у передбачений у договорі строк грошові кошти та інші платежі не сплатив, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.
Проте, колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Як убачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору від 29 вересня 2020 року встановлено комісію 2,99% за обслуговування кредитної заборгованості, що становить 2466,75 грн щомісячно.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «Банк «Кліринговий Дім» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 46 868,25 грн.
Крім того, з наданої позивачем виписки з особового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем на погашення комісії направлено отримані від відповідача кошти у розмірі 41 934,75 грн. Оскільки умова договору про стягнення щомісячної комісії є нікчемною, тому заборгованість за кредитом також слід зменшити на вказану суму коштів спрямованих на погашення заборгованості по комісії.
Отже, розмір заборгованості за кредитним договором становить 759,09 грн (42 693,84 - 41 934,75 грн).
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем за кредитним договором.
За встановлених обставин справи, рішення суду на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову АТ «Банк «Кліринговий Дім», яким слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за заявою-договором від 29 вересня 2020 року у розмірі 759,09 грн.
Відповідно до приписів частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, слід стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Кліринговий Дім» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 256,47 грн - за розгляд справи в суді першої інстанції та з позивача на користь відповідача 4503,50 грн за апеляційний перегляд справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Желдаковим Ярославом Ігоровичем, задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» заборгованість за заявою-договором № 5516 від 29 вересня 2020 року у розмірі 759 гривень 09 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 256 гривень 47 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4503 гривні 50 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова