Справа № 396/1210/25
Провадження № 2/396/683/25
Іменем України
20.08.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Цесельська О.С, за участі секретаря судового засідання Трохимчук Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоукраїнка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №51514-КС-001 в сумі 67800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.10.2024 року між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика» укладено кредитний договір №51514-КС-001, на виконання якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 20000 грн шляхом зарахування коштів на банківську карту відповідача. Договір підписано шляхом обміну електронними повідомленнями, та одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання по кредитному договору виконало, надало позичальнику грошові кошти, шляхом перерахунку на банківську карту позичальника, зазначену позичальником в анкеті. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з порушенням виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в заявленому позові просить розглянути справу без участі, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за місцем проживання зазначеним в позові як останнім відомим та за місцем реєстації. Повідомлень щодо поважності причин відсутності до суду не надходило. За даними ОСОБА_2 реєстру відповідач зареєстрований за адресою, куди надсилались судові повістки та не отримувались відповідачем. Поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення із зазначення «адресат відсутній за вказаною адресою», тому, суд вважає, що відповідач не з'явилася в судове засідання без поважаних причин.
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника,
Ухвалою судді від 18.06.2025 року провадження у вказаній справі було відкрито, розгляд справипризначено за правилами спрощеного позовного провадження .
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 01.10.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №511514-КС-001 відповідно до якого ТОВ «Бізнес Позика» надали відповідачу фінансовий кредит у розмірі 20000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за її користування. Позика надана строком на тижнів, що передбачено паспортом споживчого кредиту та договором.
Згідно анкети клієнта, ОСОБА_1 зазначила номер банківського рахунку для перерахування коштів НОМЕР_1 .
Встановлено з розрахунку та довідки заборгованості, що відповідачу було зараховано 01.01.2024 року 20000 гривень. Відповідач не сплачував кредит тому станом на 28.05.2025 року має заборгованість в сумі 67800 грн. (заборгованість за кредитом 20000 грн., заборгованість по відсотках 33800 грн., заборгованість по комісії 4000 грн., заборгованість по штрафами 10000 грн.).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.
Одним із видів договорів, є договір приєднання, яким відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На час розгляду справи відповідач не надала суду доказів щодо виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором, тому зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань.
Щодо стягнення суми штрафу в розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне:
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з чим, у задоволені позовної заяви у цій частині, суд відмовляє.
Крім того, за змістом позовних вимог банком пред'явлено до стягнення суми комісії.
При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З огляду на зміст приписів частин 1 та 2статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. Вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої забороняла частина 3статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Тому така умова договору порушує публічний порядок.
Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
За наведених обставин вимога про стягнення 4000 грн. комісії не підлягає задоволенню.
Зважаючи на вище зазначене, суд приходить до висновку що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню частково, в розмірі 353800 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по справі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1922.86 грн. (53800х100/67800=79.35%, 2422.40х79.35%=1922.86).
Керуючись ст. 525-527, 530, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №51514-КС-001 від 01.10.2024 року, станом на 28.05.2025 року, в розмірі 53800 (п'ятдесят три тисячі вісімсот) гривень та судові витрати в сумі 1922 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн.86 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. С. Цесельська