Справа № 175/4564/24
Провадження № 2/175/768/24
13 травня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕСВІТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДВІРЦЕВА 57» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття,-
В квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття у розмірі 56980 грн., та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є власникои вбудованого приміщення для абонвідділу за адресою АДРЕСА_1 . 13 червня 2023 року приблизно о 22-45 год. у приміщенні, що належить позивачу сталося залиття стелі. Залиття приміщення сталося внаслідок недоліків комунікації в квартирі АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_1 . Через залиття приміщення був пошкоджений маршрутизатор, ремонт якого є неможливий, а його вартість складає 56980 грн. Відповідач не вчинив жодних дій задля відшкодування завданої шкоди, тому позивач звертається до суду задля захисту своїх прав.
23 вересня 2024 року через систему Електронний суд відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що стороною позивача в якості доказу доданий не акт про залиття, а Акт огляду (обстеження) приміщення по АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ «Телесвіт» на правах власності за результатами залиття, складений представниками Краматорської філії ТОВ «Телесвіт», та наданий для ознайомлення представнику ОСББ - члену ревізійної комісії Зелик Т.В. Зазначений Акт огляду не може слугувати доказом обставини, що саме відповідач залив приміщення, яке належить ТОВ «Телесвіт». Тому у задоволенні позову слід відмовити.
26 вересня 2024 року представником позивача було надано до суду відповідь на відзив в якому він зазначив, що наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі та не суперечить іншим доказам у справі.
30 вересня 2024 року через систему Електронний суд відповідачем було подано заперечення в яких він вказав на те, що Акт огляду (обстеження) не відповідає вищезазначеним критеріям, він не затверджений головою ОСББ. В Акті огляду (обстеження) також не зазначено причинний зв'язок між завданою шкодою та поведінкою відповідача. В Акті огляду (обстеження) зазначено, що джерело залиття виявив слюсар ОСББ, однак прізвища цього слюсаря не вказано. В якості причини залиття на першій сторінці Акту огляду (обстеження) зазначено: «залиття сталося в результаті розриву патрубка водопостачання в цій квартирі». Такий запис свідчить, що патрубок розірвався до крану постачання води в квартиру. На другій сторінці Акту огляду (обстеження) зазначено: «Вийшов з ладу кран на патрубку, який з'єднує подачу води з квартирою. В результаті чого було зірвано шланг». Тобто чітко не визначено причину залиття, а це важливо для визначення чи є вина власника квартири, чи відповідальність за залиття повинен нести ОСББ.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просила їх задовольнити, справі слухати без його участі.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі, проситв відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується 0601124294910, однак до суду не з'явилися.
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» на праві приватної власності належить вбудоване приміщення для абонвідділу за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 серпня 2012 року, що підтверджується Витягом про Державну реєстрацію прав. (а.с. 12-16)
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 31).
Згідно акту огляду(обстеження) приміщення по АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» на праві власності за результатами його залиття від 15 червня 2023 року за участю представників Краматорської філії ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» та представника ОСББ встановлено, що 13 червня 2023 року приблизно о 22-45 год. у приміщенні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» сталося залиття приміщення та в результаті чого майно зазнало ушкоджень і стало непридатним для подальшого використання. За характером події є ознаки залиття квартирою зверху, після обстеження квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться зверху приміщення ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» встановлено слюсарем ОСББ затоплення в результаті розриву патрубка водопостачання у цій квартирі. Внаслідок залиття виведено з ладу наступне обладнання: маршрутизатор Cisco ASR 1002. У власника квартири АДРЕСА_2 вийшов з ладу кран на патрубку, який з'єднує подачу води з квартирою, в результаті чого було зірвано шланг. Факт пошкодження приміщення та обладнання ТОВ «ТЕЛЕСВІТ», який встановлено цим актом відбувся внаслідок залиття приміщення будинку ОСОБА_1 (а.с.20-28)
Згідно технічного висновку від 21 вересня 2023 року ТОВ «ДЕПС ЮА» встановлено, що за підсумками виконаних робіт отримані наступні результати: пошкоджені блоки живлення пристрою через те, що у них потрапила волога. Ремонт блоків живлення неможливий. Пристрій рекомендується до списання. (а.с. 35-36)
Зі змісту довідки про перебування на балансі товариства майна від 14 лютого 2024 року №205 встановлено, що станом на 13 лютого 2024 року на балансі ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» обліковується наступне обладнання: маршрутизатор Cisco ASR 1002. Дане обладнання було пошкоджено. (а.с. 37)
08 вересня 2023 року ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» направило претензію ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, які зазнало ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» внаслідок залиття в якому просили ОСОБА_1 добровільно відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 56980 грн. (а.с.38-40)
Оскільки відповідачем добровільно завдані збитки відшкодовано не було, позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Частина 4 статті 319 ЦК України визначає, що власність зобов'язує.
Згідно ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Як вбачається, в акті повинно бути зазначено причину залиття квартири.
Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29 грудня 2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
При цьому матеріали справи не містять жодного висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, при цьому відповідач вказує, що його квартира знаходиться на п'ятому поверсі та ніяким чином не могла залити приміщення, що знаходиться на першому поверсі.
Згідно п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Відповідно до додатку 4, Акт про залиття складається комісією у складі: голова комісії - головний інженер виконавця послуг, члени комісії - майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар сантехник (слюсар-електрик), представник організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представник власника будинку, будинкового комітету. Складений Акт затверджує керівник житлово-експлуатаційної організації (ОСББ).
При цьому слід зазначити, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.
Як вбачається з акту огляду(обстеження) приміщення по вул. Двірцева, яке належить ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» на праві власності за результатами його залиття від 15 червня 2023 року, він складений та підписаний членами комісії, а саме представниками Краматорської філії ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» та представником ОСББ містить дату його складання, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складанні, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття.
Однак з вказаного акту неможливо встановити протиправність поведінки відповідача та його вини у залитті приміщення позивача та заподіянні йому матеріальної шкоди.
В позасудовому порядку сторонам не вдалося дійти згоди щодо добровільного відшкодування відповідачем завданої шкоди.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕСВІТ» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача не надано належних доказів, які б свідчили, що залиття приміщення за адресою АДРЕСА_1 відбулося внаслідок протиправних дій відповідача та таких обставин судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 319, 323, 386, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 89, 95, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕСВІТ» до ОСОБА_1 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДВІРЦЕВА 57» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття - відмовити.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Озерянська Ж.М.