Справа № 175/2010/25
Провадження № 2/175/452/25
(з а о ч н е)
11 квітня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №22036000444444 від 17 листопада 2020 року у розмірі 164 324 грн. 34 коп., з яких: сума залишку простроченого кредиту - 73 205 грн. 17 коп.; сума прострочених відсотків - 1 грн. 81 коп.; сума прострочених комісій - 91 117 грн. 36 коп., та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього стягнути 166 746 грн. 74 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 листопада 2020 року між ОСОБА_1 (відповідач) та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було укладено кредитний договір №22036000444444, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 74 400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом до 17 листопада 2025 р.
У свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.
У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 09 травня 2024 року має непогашену заборгованість перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за кредитним договором №22036000444444 від 17 листопада 2020 року в сумі 164 324 грн. 34 коп., з яких: сума залишку простроченого кредиту - 73 205 грн. 17 коп.; сума прострочених відсотків - 1 грн. 81 коп.; сума прострочених комісій - 91 117 грн. 36 коп.
З урахуванням наведеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 21 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення з відмітко пошти «Адресат відсутній за вказано адресою, відзив на позовну заяву не подавав, проте неодноразово надсилав заяви та клопотання про перенесення розгляду справи, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року між ОСОБА_1 (відповідач) та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було укладено кредитний договір №22036000444444, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 74 400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та кінцевою датою погашення всієї заборгованості за кредитом до 17 листопада 2025 р.
У свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.
У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував у зв'язку з чим станом на 09 травня 2024 року має непогашену заборгованість перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за кредитним договором №22036000444444 від 17 листопада 2020 року в сумі 164 324 грн. 34 коп., з яких: сума залишку простроченого кредиту - 73 205 грн. 17 коп.; сума прострочених відсотків - 1 грн. 81 коп.; сума прострочених комісій - 91 117 грн. 36 коп.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 та частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Враховуючи неналежне виконання умов договору та не повернення грошових коштів, суд приходить до висновку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №22036000444444 від 17 листопада 2020 року у розмірі 164 324 грн. 34 коп., з яких: сума залишку простроченого кредиту - 73 205 грн. 17 коп.; сума прострочених відсотків - 1 грн. 81 коп.; сума прострочених комісій - 91 117 грн. 36 коп.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором №22036000444444 від 17 листопада 2020 року у розмірі 164 324 грн. 34 коп.(з яких: сума залишку простроченого кредиту - 73 205 грн. 17 коп.; сума прострочених відсотків - 1 грн. 81 коп.; сума прострочених комісій - 91 117 грн. 36 коп.) та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього стягнути 166 746 грн. 74 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.