Справа № 753/17990/24
Провадження № 2/175/108/25
21 березня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю з Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року у розмірі 25 973 грн. 16 коп. (яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 112 грн. 44 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 7 860 грн. 72 коп.) та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Представник позивача у прохальній частині позову просив суд слухати справу за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 надала відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Не заперечує факт укладення Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, однак вказує на значні порушення допущені позивачем під час обчислення заборгованості. Акцентувала увагу суду, що питання стосовно стягнення заборгованості за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року вже було предметом судового розгляду і є рішення суду з даного приводу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Встановлено, що 05 квітня 2021 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір №272563-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05 квітня 2021 року направлено відповідачці ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №272563-КС-001 про надання кредиту.
05 квітня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 272563-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачці ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7102 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 05 квітня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір №272563-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим Ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Позивачем та Відповідачкою не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449 св 19), від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №№61 7203 св 20), від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження №61-16243 св 20).
Відповідно до п. 1 Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом - Договір).
Також, 01 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 272563-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди відповідачка додатково отримала кредит в сумі 12 000 грн. Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту - 1 800 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦКУ процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувала та не просить суд стягнути з відповідачки жодну пеню чи штрафи. ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідачки лише заборгованість по тілу та процентам, які були нараховані відповідно до умов Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року та норм Цивільного кодексу України.
Не слід ототожнювати проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та процентів, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України).
Національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів за користування кредитом, які Позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.
Згідно з умовами Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0.77500669 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Всі істотні умови Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту (у випадку її встановлення), строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у Договорі №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, який уклала відповідачка шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому Договорі, плата за користування Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення Кредиту.
Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року встановлюється орієнтований графік платежів за Кредитним договором. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість за договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому дійсно потрібно було б сплатити за договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі.
При цьому, порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту.
Встановлення у Договорі №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року процентів, які нараховуються на залишок заборгованості за договором, відповідає принципу свободи договору. Уклавши Договір №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року відповідачка добровільно погодилася з його умовами. Така позиція підтверджується судовою практикою апеляційного суду щодо правомірності встановлення та нарахування процентів за кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» на залишок заборгованості за Кредитним договором та їх розміру, зокрема Постанова Чернігівського апеляційного суду у справі № 751/4749/22 від 08.06.2023 р.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» належним чином виконало свої зобов'язання за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року та Додатковою угодою, надавши відповідачці кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, а відповідачка отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту і у неї виникли зобов'язання повернути їх у розмірі та у строки, зазначені у договорі.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник кредитні кошти отримала, користувалася цими коштами, що підтверджується наданою випискою по особовому рахунку, всупереч умов договору позичені на відповідних умовах кошти не повернула, як і не надала доказів відсутності заборгованості за отриманими кредитними коштами, чим порушила права та законні інтереси позивача. Сама відповідачка не заперечує факт укладення Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, отримання кредитних коштів за цим договором, здійснення платежів за ним та наявності заборгованості. Суд не бере до уваги доводи відповідачки стосовно значних, на її думку, порушень допущених позивачем під час обчислення заборгованості, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження у цій частині. Договір №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року є чинним, відповідачка не оспорює у визначеному законом порядку ні сам Договір, ні будь-яку його частину.
Посилання відповідачки на судове рішення стосовно Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року суд також не бере до уваги виходячи з наступного.
Так, у липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва із вимогами про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №3524, вчиненого 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року визнано виконавчий напис №3524, вчинений 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року - таким, що не підлягає виконанню.
Право позивача на звернення до суду з позовом гарантоване діючими ЦПК та ЦК України, позивач вправі обирати спосіб захисту свого порушеного права на свій розсуд. Таким чином, визнання виконавчого напису №3524, вчиненого 14 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованості за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року - таким, що не підлягає виконанню - спонукало позивача звернутися з даним позовом за захистом свого порушеного права. Визнання рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню свідчить лише про невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», і не є, як зазначає відповідачка у своєму відзиві, порушенням вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» вимог діючого законодавства.
ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувала проценти за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року поза межами строку дії цього договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року, заборгованість відповідачки за договором після закінчення строку дії договору не змінювалася (тобто проценти за договором після закінчення строку дії договору не нараховувалися). Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року до дати створення цього розрахунку заборгованості.
Посилання відповідачки на важкий майновий стан або введений воєнний стан в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом, які відповідачка зобов'язана сплатити відповідно до умов Договору №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року та норм Цивільного кодексу України, що неодноразово зазначалося у судовій практиці апеляційних судів у справах за позовами ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, що підтверджується судовою практикою викладеною зокрема у Постановах Київського апеляційного суду у справі 758/14066/23, Київського апеляційного суду у справі № 753/22015/23 від 12.09.2024,
Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначив, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Крім того, в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Також, відповідно до пункту 6.38. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 по справі № 227/3760/19-ц, в якому було визначено, що «у разі якщо договір виконувався обома сторонами то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним.
Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зробив такі висновки: до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку може належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі N 911/3685/17.
Наданий суду розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи.
Всі платежі відповідачки за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року були враховані у розрахунку заборгованості за зазначеним договором. Сума заборгованості відповідачки за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості підрахована з урахуванням всіх платежів відповідачки.
У відповідності до Постанови Верховного Суду від 11.07.2018 р. по справі №753/7883/15 доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року у розмірі 25 973 грн. 16 коп.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 528, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133 місто Київ бульвар Лесі Українки буд 26 офіс 411, код ЄДРПОУ - 41084239) заборгованість за Договором №272563-КС-001 від 05 квітня 2021 року у розмірі 25 973 грн. 16 коп. (яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 112 грн. 44 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 7 860 грн. 72 коп.) та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього стягнути 28 395 грн. 56 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Озерянська Ж.М.