8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2125/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсіті", м. Харків
до Приватного підприємства "ПМП Імпульс", м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артсіті", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ПМП Імпульс", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором №09/01/25 від 09.01.2025 у розмірі 19 451,40 грн; інфляції втрати за весь час прострочення у розмірі 390,80 грн; три проценти річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 115,11 грн; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 1 189,47 грн, що загалом становить 21 146,78 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг. Судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 3 028, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 410,00 грн, позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 26.06.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, ч. 5 ст. 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі, згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України була направлена судом відповідачу в електронній формі до його Електронного кабінету за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Згідно довідки про доставку електронного листа відповідач - ПП "ПМП Імпульс" отримало копію ухвали про відкриття провадження у справі №922/2125/25 26.06.2025 о 17:25.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених позовних вимог суду невідома.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
09.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артсіті" (виконавець за договором, позивач) та Приватним підприємством "ПМП Імпульс" (замовник за договором, відповідач) був укладений договір №09/01/25 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконувати за домовленістю із замовником роботи пов'язані з технічним обслуговуванням, встановленням додаткового обладнання та ремонтом наданих замовником транспортних засобів, а замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати виконані виконавцем роботи на умовах, визначених цим договором. Всі види робіт, вказані в п. 1.1. цього договору, здійснюються виконавцем на території власного сервісного центру, на власному обладнанні та власними фахівцями.
Відповідно до п. 2.6 договору, після виконання робіт, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість з урахуванням ПДВ, перелік та вартість встановлених запасних частин, аксесуарів, використаних матеріалів, гарантійні зобов'язання.
Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за виконані роботи проводиться замовником на розрахунковий рахунок виконання по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. зазначене не стосується матеріалів та запасних частин, які відсутні на складі виконавця і потребують попереднього замовлення.
Згідно п. 5.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування грошового зобов'язання за фактично виконані роботи, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.
У п. 11.1 договору сторони погодили, що він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині обов'язків за розрахунками - до їх повного виконання сторонами.
Позивачем, на виконання умов спірного договору, було виконано роботи пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом автомобіля "Toyota LC 300", д.р.н. НОМЕР_1 . Загальна вартість робіт та складових частин (матеріалів), які оплачуються замовником складає 19 451,40 грн, з урахуванням ПДВ. Факт виконаних робіт підтверджується актом виконаних робіт №СІ-004955 від 03.04.2025, який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.
Проте, відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19 451,40 грн.
26.05.2025 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих.номер 92, в якій позивач вимагав оплати заборгованості протягом п'яти банківських днів. Втім претензія залишена без відповіді та задоволення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем останньому до стягнення нараховані також 390,80 грн інфляційних втрат, 115,11 грн три проценти річних та 1 189,47 грн пені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавалися послуги відповідачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом виконаних робіт.
Суд зазначає, що з урахування п.4.1 договору строк виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг, є таким, що настав.
В той же час, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України взяті на себе грошові зобов'язання не виконав належним чином, надані послуги не оплатив. Доказів оплати відповідачем вказаних послуг в повному обсязі матеріали справи не містять.
Оскільки, наявність заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати, суд дійшов висновку про навність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 19 451,40 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначалося вище по тексту рішення, згідно п. 5.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування грошового зобов'язання за фактично виконані роботи, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов договору позивач здійснив нарахування відповідачу 1 189,47 грн пені за період з 07.04.2025 по 17.06.2025, 390,80 грн інфляційного відшкодування за квітень-травень 2025, 115,11 грн три проценти річних за період з 07.04.2025 по 17.06.2025.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте розрахунок в частині нарахування пені та трьох процентів річних, виконаний позивачем без урахування вимог п. 4.1 договору, а саме: оплата за виконані роботи проводиться замовником на розрахунковий рахунок виконання по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. Тобто, початком строку порушення відповідачем свого зобов'язання є 09.04.2025, а не 07.04.2025 (банківські дні).
Судом, за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС Ліга 360 здійснений перерахунок трьох процентів річних та пені та встановлено, що до стягнення з відповідача належить 1 156,43 грн пені та 111,91 грн три проценти річних за період з 09.04.2025 по 17.06.2025 (в межах періоду визначеного позивачем).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини та/або суму боргу, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 19 451,40 грн основного боргу, 390,80 грн інфляційних втрат, 1 156,43 грн пені та 111,91 грн три проценти річних.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 022,81 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 12 410,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У позовній заяві позивачем було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу становить 12 410,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер серії АХ №1260891 від 16.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002273 від 24.10.2016, договір №01/01-25 про надання правової допомоги від 03.01.2025, укладений між ТОВ "Артсіті" та Адвокатським об'єднанням "Легал Інвест Груп", акт від 17.06.2025 наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №03/01-25 від 03.01.2025.
У розділі 1 договору сторони становили, що виконавець зобов'язується за завданням другої сторони - замовника - надати певну послугу, вказану в цьому договорі, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець забезпечує надання замовнику юридичних послуг у вигляді правової допомоги, які можуть включати: надання усних та/або письмових консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у замовника; представництво у встановленому порядку інтересів замовника в державних, правоохоронних, контролюючих та інших органах, підприємствах, установах, організаціях, перед юридичними та фізичними особами з питань захисту інтересів замовника; представництво, захист у встановленому порядку прав та інтересів замовника в судових органах всіх інстанцій; складання проектів договорів (угод, контрактів та ін.), позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв, відзивів та заперечень, скарг, претензійних вимог, листів, відповідей, а також інших окремих процесуальних документів.
Обсяг, предмет та вартість юридичних послуг у вигляді правової допомоги, визначених п.1.2. договору, визначаються додатковими угодами до цього договору та/або в актах наданих послуг, які є його невід'ємною частиною.
Для виконання доручень, зазначених у п.1.2. даного договору, виконавець призначає уповноважених осіб, які діють на підставі виданих доручень та у межах наданих їм повноважень.
Згідно п. 3.1 договору, вартість наданих замовнику юридичних послуг обумовлюється укладенням актів наданих послуг до даного договору та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.3 договору, підставою виконання замовником свого зобов'язання з оплати винагороди виконавцю, є підписаний сторонами акт наданих послуг. Сторони можуть узгодити співпрацю на умовах повної передплати, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.
17.06.2025 між ТОВ "Артсіті" та Адвокатським об'єднанням "Легал Інвест Груп" був підписаний акт наданих послуг від 17.06.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги №03/01-25 від 03.01.2025, за яким Адвокатським об'єднанням були надані наступні юридичні послуги:
- вивчення та аналіз наданої клієнтом документації по взаємовідносинам клієнта із ПП "ПМП Імпульс" щодо заборгованості за договором №09/01/25 від 09 січня 2025 року (1,5 години роботи);
- складання досудової претензії по взаємовідносинам клієнта із ПП "ПМП Імпульс" щодо погашення заборгованості за договором №09/01/25 від 09 січня 2025 року (1 година роботи);
- складання позовної заяви до Господарського суду Харківської області від клієнта про стягнення з ПП "ПМП Імпульс" заборгованості за договором №09/01/25 від 09 січня 2025 року (2,5 години роботи);
- формування додатків до позовної заяви та заяви про забезпечення позову про стягнення з ПП "ПМП Імпульс" заборгованості за договором №09/01/25 від 09 січня 2025 року, розсилка документів та надіслання позову до Господарського суду Харківської області (3,5 години роботи).
Згідно зазначеного акту вартість наданих послуг, за взаємною згодою сторін з урахуванням Рішення Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018, складає 12 410,00 грн.
Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Отже, для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як встановлено судом, в акт наданих послуг від 17.06.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги №03/01-25 від 03.01.2025 позивачем включена послуга про формування додатків до позовної заяви та заяви про забезпечення позову про стягнення з ПП "ПМП Імпульс" заборгованості за договором №09/01/25 від 09 січня 2025 року, розсилка документів та надіслання позову до Господарського суду Харківської області (3,5 години роботи).
Втім, заява про забезпечення позову ТОВ "Артсіті" до суду не подавалась та судом не розглядалась.
Враховуючи те, що в акті наданих послуг від 17.06.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги №03/01-25 від 03.01.2025 сторонами не визначена конкретна кількість часу, потрачена адвокатом на складання саме заяви про забезпечення позову, суд позбавлений можливості самостійно розрахувати кількість витраченого адвокатом часу на формування додатків до позовної заяви та розсилку документів, тому суд виключає вказаний пункт як не доведений позивачем.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Відповідач в свою чергу не заявив клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, беручи до уваги характер спірних правовідносин, оцінивши відповідність розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу критеріям їх реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості, пропорційності до предмету спору та справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача (з урахуванням часткового задоволення позовних вимог) підлягають стягненню 7 287,49 грн витрат на професійну правничу допомогу (1 460 грн (вартість години) х 5 годин (час затрачений адвокатом) = 7 300,00 грн х 99,82% (часткове задоволення позову).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "ПМП Імпульс" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, код ЄДРПОУ 21254756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсіті" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 59, код ЄДРПОУ 36032807) - 19 451,40 грн основного боргу, 390,80 грн інфляційних втрат, 1 156,43 грн пені, 111,91 грн три проценти річних, 3 022,81 грн судового збору та 7 287,49 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позову - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артсіті" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 59, код ЄДРПОУ 36032807).
Відповідач - Приватне підприємство "ПМП Імпульс" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, код ЄДРПОУ 21254756).
Рішення підписано 21 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова