ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 серпня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/340/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Лемле Н.В.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" - Іванцов І.А.,
від ОСОБА_2 - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025, прийняте суддею Ковалем С.М., м. Миколаїв, повний текст складено 08.04.2025,
у справі №915/340/24
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів:
-Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит";
- ОСОБА_2
про визнання припиненими повноважень директора та зобов'язання вчинити певні дії
У березні 2024 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" та ОСОБА_2 , в якому просила визнати припиненими повноваження позивачки як директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" з 20.08.2023 та зобов'язати відповідачів подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також вчинити інші дії щодо виключення запису про зайняття позивачкою посади керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачкою вжито всіх залежних від неї можливих і достатніх дій для реалізації права на припинення своїх повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", між тим не прийняття ОСОБА_2 , яка є єдиним учасником вказаного товариства, рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства відповідача і не вчинення останнім необхідних дій для проведення державної реєстрації відповідних змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не зважаючи на фактичне припинення трудових відносин позивачки з Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", свідчить про безпідставне не визнання відповідачами обставини припинення цих відносин, що зумовлює порушення прав позивачки.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 15.04.2024 відкрито провадження у справі №915/340/24.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 (суддя Коваль С.М.) частково задоволено позов; визнано припиненими повноваження ОСОБА_1 в якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" з 20.08.2023; у решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" на користь ОСОБА_1 витрати з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1514 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1514 грн.
Судове рішення мотивоване безпідставністю ігнорування Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" факту належної реалізації позивачкою свого права на припинення трудових відносин з вказаним товариством, що є безумовною підставою для припинення повноважень ОСОБА_1 в якості директора цього товариства з 20.08.2023 (дата, на яку було скликано загальні збори, порядок денний яких передбачав питання про припинення повноважень позивачки як директора товариства). Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів звернутися до державного реєстратора для вчинення відповідних реєстраційних дій, місцевий господарський суд зазначив про те, що станом на дату подання позову відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" значилася ОСОБА_2 .
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 в частині задоволення позовної вимоги про визнання припиненими повноважень директора та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що станом на дату подання позову (29.03.2024) позивачка вже не виконувала повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" та не значилася керівником в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки відповідні повноваження були припинені на підставі рішення власника №1 від 15.02.2024, що, за твердженням апелянта, свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Крім того, скаржник зазначає про порушення позивачкою порядку скликання загальних зборів учасників товариства, передбаченого статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 02.06.2025 (вх.№1809/25/Д1 від 03.06.2025) ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 - без змін, посилаючись на відсутність правових підстав для закриття провадження у справі, на дотримання нею вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" під час скликання загальних зборів, запланованих на 20.08.2023 для вирішення питання про припинення повноважень позивачки як директора товариства, а також на те, що позивачка не була обізнана з тим, що 16.02.2024 (до дати подання позову) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення повноважень ОСОБА_1 в якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: ОСОБА_3 , Богатиря К.В. від 19.05.2025 у справі №915/340/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а також встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 03.06.2025.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 призначено справу №915/340/24 до розгляду на 02.07.2025 о 10:30.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та оголошено у судовому засіданні у даній справі перерву до 11:30 год 20.08.2025.
У судовому засіданні 20.08.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" підтримав апеляційну скаргу; представник ОСОБА_1 висловив заперечення проти її задоволення; ОСОБА_2 участі не брала, хоча була належним чином сповіщена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.78).
ОСОБА_2 своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу не надала, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26.07.1995 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.08.2004 внесено запис №15221200000000107.
Відповідно до пункту 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", затвердженого рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом №2 від 12.01.2017 (далі - статут Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит"), єдиним учасником цього товариства є ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі, яка становить 100%.
Аналогічні відомості про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу пункту 4.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" дане товариство очолюється директором, який наймається (призначається) на посаду та звільняється власником товариства.
Згідно з останнім розділом статуту Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" засновник даного товариства - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням власника Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" №1 від 29.11.2021 призначено ОСОБА_1 з 29.11.2021 на посаду директора вказаного товариства, після чого внесено відповідний запис про зміну керівника даної юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В подальшому ОСОБА_1 зверталася до відповідачів з заявами б/н від 18.01.2023 та б/н від 23.06.2023 про звільнення позивачки з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", при цьому заява про звільнення з посади директора була направлена позивачкою за іншою адресою єдиного учасника товариства, ніж вказана у статуті підприємства.
20.07.2023 позивачкою було ініційовано скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" на вимогу виконавчого органу шляхом направлення ОСОБА_2 , як єдиному учаснику товариства, засобами поштового зв'язку за адресою останньої, що зазначена в установчих документах, повідомлення про проведення вказаних зборів 20.08.2023 о 10:00 за адресою: АДРЕСА_2 , з наступними питаннями порядку денного: 1) про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 (згідно з заявою про звільнення за власним бажанням від 23.06.2023); 2) призначення на посаду директора іншої особи; 3) внесення відомостей про зміну директора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР) шляхом вчинення необхідних дій для проведення державної реєстрації відповідних змін до відомостей про товариство, які містяться в ЄДР.
Поштове відправлення №5402907989665, яке містило вищенаведене повідомлення про скликання загальних зборів, повернулося відправникові не врученим у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, про що свідчить роздруківка трекінгу з сайту "Укрпошта" про відстеження цього відправлення.
У призначені дату та час загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" не відбулися внаслідок неявки єдиного учасника товариства, що засвідчено складеним позивачкою одноособово актом про неявку.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням зборів засновників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" №1 від 15.02.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади директора вказаного товариства та призначено на зазначену посаду ОСОБА_2 .
Вищенаведене рішення стало підставою для внесення відповідного запису про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідною випискою №100773260816 від 19.02.2024.
Предметом спору у даній справі є вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненими повноважень позивачки як директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" з 20.08.2023 та про зобов'язання відповідачів подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також вчинити інші дії щодо виключення запису про зайняття позивачкою посади керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит".
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на безпідставність ігнорування Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" факту належної реалізації позивачкою свого права на припинення трудових відносин з вказаним товариством, що є безумовною підставою для припинення повноважень ОСОБА_1 в якості директора цього товариства з 20.08.2023. Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів звернутися до державного реєстратора для вчинення відповідних реєстраційних дій, місцевий господарський суд зазначив про те, що станом на дату подання позову відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" значилася ОСОБА_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", звертаючись з апеляційною скаргою, не погоджується з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 виключно в частині задоволення позовної вимоги про визнання припиненими повноважень директора з 20.08.2023 та просить скасувати останнє в цій частині з одночасною відмовою у задоволенні зазначеної вимоги.
За умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Південно-західний апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 в оскаржуваній частині, зазначає наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що право має бути порушене на момент звернення до суду з позовом. Відтак для того, щоб позов міг бути задоволений, позивач повинен довести, що його права або законні інтереси були порушені, і це порушення має бути дійсним на момент подання позову.
Суд вживає заходів для захисту лише порушених прав та інтересів позивача, і якщо так, то вживає заходів для їх захисту.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд повинен встановити на що саме спрямований позов (зокрема, на захист якого саме права) та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту порушених прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб.
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись 29.03.2024 з позовом у цій справі, позивачка послалася на те, що нею вичерпано всі процедурні можливості реалізувати своє право на припинення її повноважень як директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит". Інших обґрунтувань порушених прав позивачки позовна заява не містить.
Між тим, з наявної у матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №100773260816 від 19.02.2024 вбачається, що повноваження ОСОБА_1 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", були припинені внаслідок проведення реєстраційних дій на підставі рішення зборів засновників (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" №1 від 15.02.2024, у зв'язку з чим директором товариства відповідача стала Чамара Людмила Вячеславівна.
Отже, станом на момент звернення Лунгу Наталії Всеволодівни з позовом в межах даної справи право останньої на припинення повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" не було порушене внаслідок проведення зміни керівника вказаного товариства з позивачки на Чамару Людмилу Вячеславівну, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання припиненими повноважень директора у зв'язку з відсутністю порушеного права позивачки на момент звернення до суду з позовом у цій справі.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.
Саме така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 30.07.2025 у справі №916/3718/21, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі №910/6091/19.
Доводи апелянта про необхідність закриття провадження у цій справі з підстав відсутності предмета спору колегією суддів оцінюються критично, оскільки господарський суд закриває провадження у справі внаслідок відсутності предмета спору виключно у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього, проте припинив існування в процесі розгляду справи. Відтак, виходячи з обставин цієї конкретної справи, припинення повноважень позивачки, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", ще до звернення до суду зумовлює відсутність порушеного права Лунгу Наталії Всеволодівни і є підставою для відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги по суті, а не свідчить про необхідність закриття провадження у зв'язку з припиненням існування предмета спору в процесі розгляду справи.
Не приймається до уваги судом апеляційної інстанції і посилання позивачки на те, що вона не була обізнана з тим, що 16.02.2024 (до дати подання позову) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення повноважень ОСОБА_1 в якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит", оскільки відомості вищенаведеного реєстру є відкритими та доступними для ознайомлення, у зв'язку з чим позивачка, проявивши розумну обачність, могла дізнатися про зміну керівника товариства відповідача до звернення з позовом у цій справі.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовної вимоги про визнання припиненими повноважень директора з 20.08.2023 з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивачку.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" задовольнити.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2025 у справі №915/340/24 в частині задоволення позовної вимоги про визнання припиненими повноважень директора з 20.08.2023 скасувати, у задоволенні позову в цій частині відмовити, в частині розподілу судових витрат - змінити, в решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" та ОСОБА_2 відмовити.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покласти на ОСОБА_1 ".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Закон-Аудит" 4542 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук