про забезпечення позову
20 серпня 2025 р. № 400/8818/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги: « 1. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення мною, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , правил військового обліку (розшук) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву, одержану 04.08.2025 року, про надання відстрочки, та надати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із навчанням».
Разом із позовом ОСОБА_1 18 серпня 2025 року року подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:« 1. Заборонити органам та посадовим особам Національної поліції України приймати рішення та вживати заходів щодо доставлення мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 … в порядку ст.259 Кодексу України про адміністративні правопорушення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі за моїм позовом від 16.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. 2. Заборонити органам та посадовим особам Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах, їх відділам та структурним підрозділам приймати рішення та вживати заходів пов'язаних із призовом на військову службу під час мобілізації мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 … до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі за моїм позовом від 16.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії».
Позивач вказав, що 04.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - РТЦК або відповідач) отримав заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Інформація про прийняте відповідачем за вказаною заявою рішення у позивача відсутня.
15.08.2025 ОСОБА_1 дізнався про наявність запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення ним правил військового обліку (розшук), яке полягає у непроходженні (відмові від проходження) військово-лікарської комісії. Також РТЦК передав до органів Національної поліції звернення про вжиття заходів, визначених статтею 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивач, з посиланням на норми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560), зазначив, що до «… в період розгляду зави про надання відстрочки відповідач не мав повноважень направляти мене на проходження військово-лікарської комісії …».
Також ОСОБА_1 вказав на те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності.
На обґрунтування вжиття судом заходів забезпечення позову позивач зазначив, що призов його на військову службу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення прав.
При розгляді заяви ОСОБА_1 суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У частині першій статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками
вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У пункті 60 Порядку № 560 вказано, що комісія з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу вивчає відповідну заяву військовозобов'язаного та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 63 Порядку № 560, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом,
або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
У позивача, згідно з його заявою, відсутня інформація про розгляд комісією РТЦК заяви про відстрочку.
З урахуванням наведеного суд погодився з аргументами ОСОБА_1 про те, що якщо його буде призвано на військову службу, він набуде юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його права на відстрочку в разі встановлення наявності у нього такого права.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що заборона РТЦК приймати рішення та вчиняти дії, результатом яких буде призов ОСОБА_1 на військову службу, є адекватним та співмірним із позовними вимогами заявника заходом забезпечення позову.
Суд не задовольняє заяву в частині заборони прийняття рішень та вжиття заходів, пов'язаних із призовом позивача на військову службу, іншим особам, оскільки предметом спору, згідно з позовною заявою, є бездіяльність саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , і встановлення будь-яких заборон іншим особам не узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не задовольняє заяву в частині заборони органам та посадовим особам Національної поліції України приймати рішення та вживати заходів щодо доставлення ОСОБА_1 , в порядку статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки встановлення такої заборони, з урахуванням змісту позовної заяви, а також вимог процесуального законодавства щодо юрисдикції адміністративних судів, суперечитиме статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) приймати рішення та вчиняти дії, результатом яких буде призов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
3. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвала є обов'язковою для виконання і набирає законної сили з 20.08.2025.
5. Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
6. Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання). Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вероніка Володимирівна Птичкіна