06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 505/361/22
провадження № 61-8298св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сектор державної реєстрації Балтської міської ради Одеської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року під головуванням судді Івінського О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сектор державної реєстрації Балтської міської ради Одеської області, про визнання протиправними та скасування рішень,
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати:
- рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства» від 30 листопада 2021 року № 3696-VIII, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області (за межами населеного пункту);
- рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства» від 22 грудня 2021 року № 3991-VIII, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області. Передано у власність земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області.
В обґрунтування вимог вказував, що розпорядженням Котовської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок» від 14 жовтня 2011 року № 935/11 йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га сільськогосподарських угідь, із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Косівської сільської ради Котовського (Подільського) району Одеської області за межами с. Коси-Слобідка, а саме із земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0612, загальною площею 26,3857 га.
У 2019 та 2020 році позивач звертався до сільської ради з метою виконання цього розпорядження та просив провести реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0612 у комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для можливості продовження послідуючих дій. Не дивлячись на це, посадові особи сільської ради намагалися протидіяти в отриманні земельної ділянки. Голова Куяльницької сільської ради Паламарчук С. М. 29 грудня 2019 року подав до чергової частини Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області заяву про те, що посадовими особами сільської ради встановлено ознаки кримінального правопорушення, а саме відсутність заяв громадян про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок. Тому розпорядження, на підставі яких громадяни отримали земельні ділянки у власність, не відповідають дійсності. По вказаному факту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за частиною першою статті 358 КК України. До цього часу вказане кримінальне провадження розслідується.
Разом з тим, 30 листопада 2021 року прийняте рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області № 3696-VIIІ, яким надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району (за межами населеного пункту).
Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22 грудня 2021 року за № 3991-VIIІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо вищезазначеної земельної ділянки та передано її у власність ОСОБА_2 .
Позивач вважав ці рішення протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси, оскільки рішення органу місцевого самоврядування ухвалені стосовно тієї земельної ділянки, на яку раніше позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації, а пізніше відмовлено у такій дії. В результаті вказаних рішень ОСОБА_2 протиправно зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Котовський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 20 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами порушення його прав, свобод та інтересів, оскарженими рішеннями Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, оскільки відповідач при набутті права власності на земельну ділянку діяла в межах чинного законодавства України.
Доводи позову про те, що ОСОБА_1 першим пройшов усі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першою отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури, а саме прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність, спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність.
Одеський апеляційний суд постановою від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що надані позивачем докази та загальнодоступні відомості з Державного реєстру судових рішень не містять відомостей про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0824, розробку ним такого проекту та подання Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області на затвердження такого проекту.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на погодження представником Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області акта прийому-передачі межових знаків на зберігання 19 березня 2020 року та проставлення державним кадастровим реєстратором відповідних відміток на проекті землеустрою та реєстрацію спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 5122983400:01:001:0824 спростовуються наданим позивачем актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 як власнику земельної ділянки від 19 березня 2020 року, в якому йдеться про земельну ділянку № 5122983400:01:001…. без вказівки останніх чотирьох цифр (частково відсутній текст).
При цьому, виконавцем згідно з актом вказаний сертифікований інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_3 , який є виконавцем проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України, у тому числі і ОСОБА_1 , згідно з договором від 19 березня 2020 року № 200322.
Докази існування іншого акта прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 від 19 березня 2021 року та проставлення державним кадастровим реєстратором відповідних відміток на проекті землеустрою та реєстрацію спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 5122983400:01:001:0824 відсутні.
З наданих позивачем судових рішень також вбачається, що триває процедура проходження позивачем з 2001 року набуття ним права власності на земельну ділянку в порядку приватизації з кадастровим номером 5122983400:01:001:0818 із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у визначеному пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України розмірі 2 га.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його законних прав, свобод та інтересів оскаржуваними рішеннями Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 454/908/16-ц, Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 461/2132/17, від 31 липня 2019 року у справі № 472/1286/17-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 826/19769/16, від 13 червня 2022 року у справі № 278/2592/20, від 30 червня 2022 року у справі № 700/305/20, від 01 липня 2022 року у справі № 700/309/20, від 25 липня 2022 року у справі № 740/2621/20, від 09 вересня 2020 року у справі № 467/1274/18, від 18 березня 2020 року у справі № 369/891/18, від 26 травня 2022 року у справі № 495/8567/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 755/2545/15-ц.
Оскарженими рішеннями Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області порушені законні права та інтереси позивача, оскільки рішення органу місцевого самоврядування ухвалені саме до тієї самої земельної ділянки, щодо якої раніше позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації і пізніше позивачу відмовлено у затвердженні цієї технічної документації та виділенні ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, у зв'язку з існуванням кримінального провадження. ОСОБА_1 в законний спосіб отримав дозвіл на виготовлення технічної документації, замовив та оплатив проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Проте, відповідач діяла недобросовісно, всупереч його інтересам та без дотримання вимог законодавства, оскільки достеменно знаючи, що ним розроблений та погоджений проект землеустрою спірної земельної ділянки, кадастровий номер присвоєний саме за його проектною документацією, сільська рада протиправно прийняла рішення про передачу землі у власність іншій особі.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2024 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, який Верховний Суд ухвалою від 20 вересня 2024 року повернув заявнику.
У вересні та жовтні 2024 року від Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області і ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Зазначали, що ОСОБА_2 виконані усі необхідні вимоги, визначені статтями 116, 118 ЗК України при зверненні до сільської ради з заявою про отримання у власність земельної ділянки, тому відповідач на законних підставах набула право власності на зазначену земельну ділянку.
Позивач не надав жодних доказів того, що розпорядження Котовської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки» від 14 жовтня 2011 року № 935/11 видано на підставі картографічних матеріалів, викопіювань або графічних зображень, що підтверджують правові підстави для звернення ОСОБА_1 до ліцензованої землевпорядної організації для виготовлення проекту, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5122983400:01:001:0824. А отже, він повинен довести цей факт документально. У завданні на виконання робіт згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_4 та іншим (всього 9 чол.) у власність для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, виготовленого ФОП ОСОБА_5 згідно з договором від 19 березня 2020 року № 200322, у вихідних даних вказано «1) матеріали вибору місця розташування об'єкту: відсутні». Таким чином, на момент замовлення проекту позивач міг потенційно вказати на будь-яку земельну ділянку на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області і наполягати на тому, що саме на неї він отримав дозвіл від Котовської районної державної адміністрації згідно з розпорядженням від 14 жовтня 2011 року № 935/11. Владнати своє земельне питання ОСОБА_1 мав можливість протягом дев'яти років, проте не вживав жодних правових дій.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрив касаційне провадження у цій справі, витребував справу із Котовського міськрайонного суду Одеської області, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскарженої постанови апеляційного суду до закінчення касаційного перегляду справи.
19 серпня 2024 року цивільна справа № 505/361/22 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, з'ясовані судами
Розпорядженням Котовської (Подільської) районної державної адміністрації «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок» від 14 жовтня 2011 року № 935/11 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею по 2 га кожному, сільськогосподарських угідь із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Косівської сільської ради Котовського (Подільського) району Одеської області за межами с. Коси Слобідка.
29 листопада 2019 року на електронну пошту надіслано звернення ОСОБА_4 до сільського голови Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Паламарчука С. М., в якому вказано, що він та ще 7 осіб за власний рахунок розробили проект землеустрою на земельну ділянку, яка виділена йому та іншим особам, зокрема позивачу, відповідно до розпорядження Котовської (Подільської) районної державної адміністрації «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок» від 14 жовтня 2011 року за № 935/11 та просив провести реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0612 у комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для можливості продовження послідуючих дій.
15 січня 2020 року ОСОБА_4 повторно звернувся до сільського голови Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_14 зі зверненням, на яке отримав відповідь сільського голови Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Паламарчука С. М. від 12 лютого 2020 року № Ч-234, в якій повідомлено, що проведення реєстрації вищезазначеної земельної ділянки у комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області буде проведено в порядку черговості.
30 жовтня 2020 року проведена реєстрація права комунальної власності за Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області на вказану земельну ділянку кадастровий номер 5122983400:01:001:0612, загальною площею 26,3857 га.
На виконання вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою, зокрема земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 5122983400:01:001:0824.
18 грудня 2020 року до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 та інші особи подали заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок, кожному площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та копію проекту землеустрою, у чому йому відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_4 звернувся до адміністративного суду з позовом. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 травня 2021 року (справа № 420/3729/21) позов ОСОБА_4 задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_4 від 18 грудня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Зобов'язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 18 грудня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти відповідне рішення, з урахуванням вищевикладених висновків суду.
Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24 червня 2021 року № 2145-VIII ОСОБА_1 та іншим особам відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв'язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.
Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв'язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, ОСОБА_4 ; 2) зобов'язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність, орієнтовною площею 2 га, земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20 вересня 2021 року (справа № 420/12243/21) позов ОСОБА_4 задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв'язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, ОСОБА_4 . Зобов'язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 31 травня 2021 року про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 листопада 2021 року (справа № 420/12243/21) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнив. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року скасував в частині відмови у зобов'язанні Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. Ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким зобов'язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року залишив без змін.
Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30 листопада 2021 року № 3696-VIII ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (за межами населеного пункту). Рекомендовано ОСОБА_2 звернутися в землевпорядну організацію для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та подати її на затвердження до Куяльницької сільської ради встановлений законом термін.
Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22 грудня 2021 року № 3991-VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для введення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Передано у власність земельну ділянку ОСОБА_2 для введення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 січня 2022 року (справа № 420/23413/21) позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 24 червня 2021 року № 2145-VIII в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв'язку з тим, що слідчим вiддiлом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 вiд 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, наступним громадянам: 1.5. ОСОБА_1 . Зобов'язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0824 у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина перша статті 81 ЗК України).
Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження цих проектів регулюються статтями 118, 186-1 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення щодо надання дозволу позивачу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, станом на 14 жовтня 2011 року) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
За частиною сьомою статті 118 ЗК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, відповідний орган у разі ухвалення рішення про відмову у наданні такого дозволу зобов'язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев'ята статті 118 ЗК України в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
За частинами четвертою-шостою статті 186-1 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України (в редакції, чинній на час формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Дозвіл на розроблення проекту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.
Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц; від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).
Водночас рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 363/3206/20).
Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Верховний Суд зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц зроблено такий висновок: «Обов'язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Можна кваліфікувати як недобросовісну таку поведінку власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки у власність, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.
З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана у власність іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки у власність.
Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи».
Лише факт звернення особи до компетентного органу з метою реалізації нею свого права на отримання земельної ділянки не підтверджує виникнення у такої особи обґрунтованого права на звернення до суду в разі надання у власність земельної ділянки, на яку вона претендувала, іншій особі. Вирішення питання про передачу особі у власність земельної ділянки має здійснюватися із дотриманням принципів добросовісності та розумності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).
У постановах Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 702/21/21, від 20 листопада 2024 року у справі № 695/1039/22, від 28 листопада 2024 року у справі № 391/505/21 викладено висновки про те, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність під час безоплатної передачі земельних ділянок у межах встановлених правових норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього не існує законних перешкод.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 та іншим особам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що підтверджується розпорядженням Котовської (Подільської) районної державної адміністрації «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок» від 14 жовтня 2011 року № 935/11.
На підставі заяв ОСОБА_1 та інших осіб розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
30 жовтня 2020 року проведена реєстрація права комунальної власності за Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області на земельну ділянку кадастровий номер 5122983400:01:001:0612, загальною площею 26,3857 га.
На виконання вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 5122983400:01:001:0824.
ОСОБА_1 звертався до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області з заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки 18 грудня 2020 року та 19 травня 2021 року, проте сільською радою йому було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 січня 2022 року (справа № 420/23413/21) позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 24 червня 2021 року № 2145-VIII в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв'язку з тим, що слідчим вiддiлом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 вiд 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, наступним громадянам: 1.5. ОСОБА_1 . Зобов'язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0824 у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту.
Однак, рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22 грудня 2021 року № 3991-VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Передано у власність земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 5122983400:01:001:0824, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Разом з тим, суди вважали не порушеними права позивача, проте не перевірили на якій підставі була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5122983400:01:001:0824, з урахуванням того, що на підставі заяв ОСОБА_1 та інших осіб розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Спірна земельна ділянка вже була сформована до звернення ОСОБА_2 , проте суди не перевірили за яких обставин перевага надана саме ОСОБА_2 , яка звернулась після звернення ОСОБА_1 .
Апеляційний суд декілька раз у своїй постанові зазначив позивачем ОСОБА_4 , хоча в цій справі позивач ОСОБА_1 . Вказані особи мають бажання отримати різні земельні ділянки.
Крім того, суд апеляційної інстанції, посилаючись на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року у справі № 420/23413/21, помилково зазначив, що у вказаній справі був розглянутий позов ОСОБА_4 , оскільки позивачем у справі № 420/23413/21 був ОСОБА_1 . Апеляційний суд дійшов висновку про те, що загальнодоступні відомості із Державного реєстру судових рішень не містять відомостей про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0824, проте ОСОБА_4 не є позивачем у цій справі та з встановлених обставин справи він претендує на іншу земельну ділянку.
Слід також зазначити, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області була відповідачем у справі № 420/23413/21 та обізнана про спір щодо визнання протиправним і скасування рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122983400:01:001:0824.
Суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки поведінці Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області стосовно відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також передачі земельної ділянки ОСОБА_2 , яка звернулась після звернення ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то суду першої інстанції при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.
У квітні 2025 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшло додаткове пояснення.
Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 392-395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу.
У цій справі суд касаційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у зв'язку із чим Верховний Суд не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20).
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що суди допустили порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо клопотань про долучення доказів
У березні та квітні 2025 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли клопотання про долучення доказу, зокрема копію постанови Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 505/438/22.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених процесуальним законом, його повноваження врегульовано правилами Глави 2 Розділу V «Касаційне провадження» ЦПК України.
Суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, дотримання судами норм процесуального і матеріального права, що виключає можливість вирішення питання про долучення доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ураховуючи зазначені положення частини першої статті 400 ЦПК України, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для прийняття нових доказів
та долучення їх до матеріалів касаційного провадження на стадії перегляду справи в касаційному порядку.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про долучення доказів.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Литвиненко
Судді: А. І. Грушицький
В. М. Ігнатенко
Є. В. Петров
В. В. Пророк