Справа № 165/1121/25 Провадження №33/802/539/25 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
18 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника Кромського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Кромського М.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працює контролером-касиром в СТ «Нововолинський ринок», на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 14 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605(шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона о 12 год. 18 березня 2025 року по вул. Генерала Шухевича, в м. Нововолинську керувала автомобілем марки "Volvo V50", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п.2.9а ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Не погодившись з постановою судді першої інстанції захисник Кромський М.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує що судом не з'ясовані та не доведені обставини, які мають значення для справи і які суд вважав встановленими. Перевищивши службові повноваження, працівники поліції порушили порядок проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, не пропонували ОСОБА_1 після незгоди з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки, пройти такий огляд в медичному закладі.
Разом з тим, захисник вважає, що будь-які законні підстави для зупинки автомобіля ОСОБА_2 та проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння були відсутні, що й стверджують остання та свідок ОСОБА_3 .
Наведені обставини свідчать, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Захисник просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 знає про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлялася про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, не подала клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомила про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності останньої та за участі захисника Кромського М.В., який не заперечував з цього приводу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Кромського М.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Зі змісту доводів апеляційної скарги, які в повному обсязі були підтримані захисником, вбачається, що не заперечується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак заперечується наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, що ставиться їй у вину.
Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, доводиться наявними у матеріалах справи доказами: протоколом серії ЕПР1 №274817 від 18 березня 2025 року; рапортом; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тестування на алкоголь; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеофайлами, які знаходяться на DVD-R диску; поясненнями працівника поліції ОСОБА_4 , який був допитаний у суді першої інстанції.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні згаданого вище адміністративного правопорушення належним чином підтверджується відеозаписами з боді камер працівників поліції, на яких зафіксовано події, викладені у протоколі. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано спілкування поліцейського з ОСОБА_1 у ході якого в останньої були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим як водію транспортного засобу, яка мала ознаки алкогольного сп'яніння запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу. Також на відеозаписі зафіксовано момент проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат становив 0,67 проміле. Водночас, працівниками поліції перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було здійснено контрольний замір повітря, щоб перевірити чистоту приладу та точність його показників, контрольний тест-проба на вміст алкоголю в повітрі за допомогою приладу «Drager»не виявив алкоголю. Зважаючи на наведене, у апеляційного суду відсутні підстави ставити під сумнів встановлений результат проведеного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, й факт керування останньою 18.03.2025 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Докази на спростування перебування ОСОБА_1 18.03.2025 у стані алкогольного сп'яніння ні суду першої, ні апеляційної інстанції надані не були, окрім формального заперечення вини.
Покликання водійки, що встановлений результат огляду на стан алкогольного сп'яніння є наслідком вживання нею ліків апеляційним судом не береться до уваги, оскільки з відкритих та загальнодоступних джерел встановлено, що оральні краплі "Карвеліс" містять у своєму складі 50% етанолу та заборонені водіям, що додатково свідчить про ігнорування ОСОБА_1 ПДР та застереження щодо прийому лікарських засобів, які можуть знижувати увагу та швидкість реакції водія.
Судом першої інстанції правильно констатовано, що деякі недоліки, які були допущені працівниками поліції під час фіксування та складання адміністративного матеріалів, зважаючи на не цілком адекватну поведінку пасажира ОСОБА_3 та особи що притягається до адміністративної відповідальності, перешкоджання та відволікання ними від виконання своїх обов'язків працівниками поліції, є не суттєвими і такими, що не спростовують порушення ОСОБА_1 п.2.9"а" ПДР України та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Крім того у ході апеляційного розгляду захисником не надано відомостей про оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції, у разі якщо такі мали місце, на думку сторони захисту.
Разом з тим, зафіксованим є факт роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених законодавством, а також ознайомлення із протоколом про адміністративне правопорушення шляхом зачитування його змісту, роз'яснення того, що остання відсторонена від керування транспортним засобом.
Загалом апеляційні доводи захисника фактично аналогічні доводам, які були висловлені ним та ОСОБА_1 в суді першої інстанції, а з висновками суду першої інстанції щодо таких тверджень повністю погоджується апеляційний суд.
Так, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в розрізі із наявними у ній доказами в їх сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника Кромського Миколи Вікторовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук