Справа № 156/648/25 Провадження №33/802/517/25 Головуючий у 1 інстанції:Малюшевська І. Є.
Доповідач: Гапончук В. В.
18 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Середюк Юлії Анатоліївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою та адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , працює електрослюсарем підземником на Шахті «Бужанська», до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 10.07.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06.05.2025 року о 15:50 годині на автодорозі між населеними пунктами Бортнів та Іванів керував електричним мопедом CORSO Special (д.н.з. відсутній) з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.29-32).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Свередюк Ю.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки останній не є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення та не допустив будь-яких порушень правил дорожнього руху. Зазначила, що його електроскутер не є транспортним засобом, який підпадає під ознаки механічного транспортного засобу, відтак ОСОБА_1 не являється водієм в розумінні п.1.10 ПДР, що виключає його відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України.
Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення (а.с.37-39).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Середюк Ю.А., будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи (а.с.43, 44), не з'явилися. Від захисника на адресу апеляційного суду 15.08.2025 року надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності її довірителя, апеляційну скаргу підтримують та просять її задовольнити (а.с.45). А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника Середюк Ю.А. відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322196 від 06.05.2025 року (а.с.1);
- письмовим зобов'язанням ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом, від підписування якого він відмовився (а.с.3);
- рапортом № 2001 від 06.05.2025 року (а.с.4);
- направленням на огляд до Нововолинська ЦМЛ водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким останній до медичного закладу не доставлялася через відмову від проходження огляду (а.с.5);
- рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Кошелюка Р. від 06.05.2025 року (а.с.6);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився (а.с.8);
- оптичним диском DVD-R з відеозаписами з місця події (а.с.10).
Згідно довідки, складеної інспектором СРПП ВПД № 1 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Кошелюка Р., вбачається, що згідно бази даних ІПНП громадянин ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії А, В, С від 12.09.2017 року (а.с.7).
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки електроскутер CORSO Special,яким керував ОСОБА_1 , не відноситься до механічних транспортних засобів апеляційний суд погодитись з такими не може зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Втім, норма статті 130 КпАП України встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи, то ОСОБА_1 керував електроскутером CORSO Special, який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому на підставі викладеного вище, електричний скутер, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом в розумінні ч.1 ст.130 КпАП України, і відтак в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
З вище викладеного слід зробити висновок, що електроскутер є транспортним засобом, а ОСОБА_1 в ситуації, що розглядається, був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України, зокрема й в частині обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Середюк Юлії Анатоліївни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.