14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 932/7481/24
провадження № 61-10323ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Комунального закладу «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року визнано неподаною та повернуто.
10 серпня 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року та ухвалити нове рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження виходячи з наступного.
Частиною першою статті 17 ЦПК України та частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Разом із тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що рішення суду першої інстанції, а саме рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року, не переглядалось по суті судом апеляційної інстанції, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року визнано неподаною та повернуто.
Отже, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року не може бути предметом касаційного оскарження до Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги щодо оскарження рішення суду першої інстанції та викласти її з урахуванням статті 409 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції постановив 03 липня 2025 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 подано через систему «Електронний суд» 10 серпня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Касаційна скарга не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Також, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у касаційній скарзі не вказав, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело, на його думку, до ухвалення незаконного судового рішення.
У касаційній скарзі заявник не погоджується із судовими рішеннями попередніх інстанцій, узагальнено зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до порушення судом його прав, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, вказаних у пункті 3 частини першої статті 389 цього Кодексу є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, зокрема, зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, і як наслідок, повернення апеляційної скарги, що призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга надіслана заявником через систему «Електронний суд», проте доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів відповідачу Комунальному закладу «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради не надано.
З огляду на викладене, необхідно надати суду докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров