Іменем України
14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 442/9256/21
провадження № 61-7563ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буднікова Юлія Сергіївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та визнання недійсним договору іпотеки,
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буднікова Ю. С., про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та визнання недійсним договору іпотеки.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 875,2 кв. м, що складається із приміщення кафе-залу та приміщень мотелю, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1843204746212.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0869 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1875396746212.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0256 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0131, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1874496846212.
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 об'єкт нерухомого майна - будівлю першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403468146212.
Усунено перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом звільнення нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 875,2 кв. м, що складається із приміщення кафе-залу та приміщень мотелю, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1843204746212.
Усунено перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,0869 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0130, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1875396746212.
Усунено перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,0256 га, кадастровий номер 4621284800:01:004:0131, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1874496846212.
Усунено перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення об'єкта нерухомого майна - будівлі першої черги кафе-бару «Колиба» відпочинкового комплексу «Інклюз», загальною площею 177,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 403468146212.
Визнано недійсним договір іпотеки від 03 червня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю. С., зареєстрований в реєстрі за № 887.
Відмовлено у задоволенні вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлову будівлю літ. А-3, загальною площею 875,2 кв. м, що складається із приміщення кафе-залу та приміщень мотелю, за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1843204746212.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2021 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року закрито.
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_5 залишено без задоволення. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року залишено без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2023 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 травня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 08 липня 2022 року.
17 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У липні 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Заявник зазначає, що про оскаржувану ухвалу дізнався 26 травня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, отримав 04 червня 2025 року, що підтверджується листом апеляційного суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE,
№ 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та
№ 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, оскільки отримував кореспонденцію із суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій, заявляв клопотання та мав представника в суді апеляційної інстанції, з яким пізніше розірвав договір про надання правової допомоги.
Проте, апеляційну скаргу подано 23 квітня 2025 року. Причини пропуску строку на апеляційне оскарження заявник обґрунтовував тим, що копію рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2022 року (повний текст складено 14 липня 2022 року) отримав 16 квітня
2025 року поштовим відправленням, після його звернення з заявою до суду першої інстанції про його офіційне вручення.
Аргументів про неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи
08 липня 2022 року касаційна скарга не містить.
Встановивши, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 23 квітня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, водночас правильно встановив, що випадків, коли апеляційна скарга може бути подана учасником справи після спливу одного року відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України, немає.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком для осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду
від 13 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буднікова Юлія Сергіївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та визнання недійсним договору іпотеки відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська