Вирок від 15.08.2025 по справі 756/11374/24

15.08.2025 Справа № 756/11374/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/11374/24

1-кп/756/814/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2025 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050002704 від 23.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього ж міста ( АДРЕСА_1 ), військовослужбовця, стрільця 3-го відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти (з охорони та оборони об'єкта №104) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день ухвалення цього вироку судимого вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.02.2025 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків на підставі статей 75, 76 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_8 ,

захисник ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

Судом установлено, що ОСОБА_8 вчинив злочин за наступних обставин.

Так, 23.07.2023 приблизно о 10:15 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 зайшов у приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), куди прибув з метою з'ясування у ОСОБА_11 обставин зникнення його мобільного телефону після вживання спиртних напоїв спільно з ОСОБА_11 напередодні. Побачивши останнього, котрий сидів за столом в залі для відвідувачів, ОСОБА_8 на ґрунті неприязних стосунків розпочав конфлікт з ОСОБА_11 , під час якого у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_11 .

Надалі, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних стосунків, тримаючи у правій руці знаряддя вчинення злочину, а саме заздалегідь заготовлений ніж, наблизився до ОСОБА_11 та умисно без перерви у часі завдав останньому три удари ножем у лівий бік тулуба, тобто ділянку тіла, де розташовані життєво-важливі органи людини.

Відповідно до висновку експерта від 15.05.2024 № 042-596-2024 внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_8 ОСОБА_11 було спричинено такі тілесні ушкодження: - проникаюче торако-абдомінальне поранення зліва з пораненням лівого куполу діафрагми (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см в проекції шостого ребра по переднє-пахвовій лінії, рановий канал направлений спереду-назад, зверху-вниз, рана діафрагми розмірами 1,0x0,5 см); - проникаюче поранення передньої черевної стінки зліва з пораненням великого чепця (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см під лівою реберною дугою по переднє-пахвовій лінії зліва проникає в черевну порожнину, рановий канал направлений спереду-назад, горизонтально); - проникаюче поранення поперекової ділянки зліва з пораненням задньої поверхні нирки (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см під 12 ребром зліва, рановий канал глибиною 12 см, направлений ззаду-наперед та дещо вгору, рана нирки 2,5x1,0 см), які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Після отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_11 з метою врятування свого життя вискочив із-за столу та, перемістившись до барної стійки, яка знаходиться в залі для відвідувачів, поблизу якої перебували ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , самостійно витягнув ніж зі свого лівого боку тіла, який залишився в його тілі після останнього удару, завданого ОСОБА_8 , та став тримати його при собі, що привернуло увагу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що унеможливило вчинення ОСОБА_8 інших дій для досягнення злочинного умислу, в результаті чого останній не вчинив усіх дій, спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_14 , які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі. Після цього ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зник.

Потім особи, які перебували на місці події, викликали швидку медичну допомогу та до прибуття медиків надали ОСОБА_11 домедичну допомогу. Після приїзду карети швидкої допомоги останнього було госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де він перебував на стаціонарному лікуванні до 14.08.2023.

Обвинувачений ОСОБА_15 повністю заперечив свою причетність до злочину та дав наступні показання.

Так, обвинувачений показав суду, що ввечері напередодні події вони разом із ОСОБА_16 спільно вживали алкогольні напої. Вранці наступного дня він дійсно заходив до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться в Оболонському районі міста Києва, так як шукав свій мобільний телефон, який зник з його квартири напередодні ввечері, після тривалого, протягом усього вечора спільного вживання алкогольних напоїв разом із ОСОБА_16 , як у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », так і поза його межами.

Того дня, коли трапилася подія, вранці він, будучи на підпитку, зайшов до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з метою зустріти там ОСОБА_11 та забрати в нього свій мобільний телефон, оскільки обвинувачений був впевнений у тому, що напередодні ввечері ОСОБА_11 , перебуваючи в його квартирі під час спільного вживання алкогольних напоїв, вкрав належний обвинуваченому мобільний телефон. Бармен-продавчиня повідомила йому, що зранку ОСОБА_17 до кафе не заходив, тому він покинув приміщення.

Через 20-30 хвилин обвинувачений знову зайшов у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » через центральні двері, де відсутні відеокамери, побачив ОСОБА_18 , який сидів за столиком у залі для відвідувачів та тримав у руці мобільний телефон. Побачивши це, обвинувачений забрав з рук ОСОБА_19 мобільний телефон та дав йому один запотиличник. Розмовляли вони з ОСОБА_11 на підвищених тонах, потерпілий перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому бармен сказала їм вийти на вулицю та продовжити там з'ясовувати стосунки, на що ОСОБА_17 вийшов з приміщення кафе, а він ( ОСОБА_8 ) залишився в приміщенні. ОСОБА_20 вийшов через двері, де наявна відеокамера. Обвинувачений чув, як ОСОБА_11 , перебуваючи на вулиці поза приміщення кафе, з кимось сварився. Він ( ОСОБА_8 ), побувши в приміщенні кафе декілька хвилин, вийшов на вулицю через центральні двері, де відсутня відеокамера та пішов у власних справах. Більше він (обвинувачений) до ОСОБА_18 не підходив і не бачив його, а також не бачив і того, як на місце події приїхали працівники поліції та медична швидка допомога.

На його думку, свідки, які були допитані судом, обмовили його перед судом у тому, що ОСОБА_17 отримав ножові поранення в той час, коли саме він перебував поблизу нього, тобто в тому, що він завдав ОСОБА_21 ударів ножем, оскільки, на його думку, тілесні ушкодження ОСОБА_17 отримав у той момент, коли вийшов з приміщення кафе, де посварився з невідомими особами, бо він чув сварку. Обвинувачений також заперечив показання свідків про те, що саме він здійснював рухи правою рукою в ліву частину тулуба ОСОБА_19 , коли той сидів за столом, оскільки він ( ОСОБА_8 ) дав ОСОБА_19 лише запотиличник за те, що коли ввечері напередодні події він лягав спати, то виявив крадіжку свого мобільного телефону, при цьому вранці телефон виявився, як йому здалося, в руках ОСОБА_19 .

Водночас, обвинувачений не зміг пояснити показання свідків про те, що саме після їх з ОСОБА_19 спілкування в залі для відвідувачів у приміщенні кафе, коли останній піднявся з-за столу та підняв одяг, який того ранку був одягнений на ньому, свідки побачили ножові поранення на тілі ОСОБА_19 та кров, як на тілі потерпілого, так і на підлозі приміщення, що відбулося до того моменту, коли ОСОБА_20 вийшов із кафе.

Очевидець події свідок ОСОБА_22 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань суду, та приведеною до присяги, надала суду показання про те, що день, коли трапилась подія вона добре пам'ятає, з обвинуваченим вона особисто незнайома, вперше його побачила в день, коли трапилася подія, однак впевнено вказала на обвинуваченого, як на особу, яка в той день перебувала на місці вчинення злочину та завдала ножових поранень ОСОБА_11 .

Із загиблим ОСОБА_16 вона особисто була знайома приблизно 5 років, оскільки останній служив разом з її чоловіком, в той же час жодних стосунків з ним не підтримувала.

Так, свідок показала, що в один із днів липня 2023 року приблизно о 10-тій ранку вона зайшла в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться на АДРЕСА_2 ), де працює барменом її знайома ОСОБА_23 , котра в той день перебувала на робочому місці. В той момент, коли свідок зайшла до приміщення кафе, в залі для відвідувачів біля барної стійки були невідомі особи, які одразу вийшли з кафе. ОСОБА_23 перебувала на своєму робочому місці - стояла за барною стійкою обличчям до ОСОБА_13 та залу відвідувачів, а свідок розташувалася перед барною стійкою в залі для відвідувачів, вони розмовляли на різні теми, жодних інших осіб у кафе не було.

Через 15-20 хвилин до кафе через центральний вхід зайшов обвинувачений, котрий був у неадекватному стані, в нього було видно ознаки алкогольного сп'яніння, він був одягнений у джинси та футболку. ОСОБА_24 повідомив, що він розшукує ОСОБА_18 та запитав у них чи не бачили вони його, на що вони відповіли йому, що не знають, де ОСОБА_20 , після чого обвинувачений покинув приміщення.

Через деякий час обвинувачений знову зайшов до кафе, запитав про ОСОБА_18 та попросив ОСОБА_25 налити йому випити алкоголь, що ОСОБА_23 зробила, й він знову покинув приміщення кафе через центральний вхід.

Через деякий час (5-7 хвилин) до приміщення кафе з іншого входу, що є протилежним центральному входу, зайшов ОСОБА_17 , він був напідпитку, однак спокійний, був одягнений у вітровку темно-синього кольору. Він замовив пельмені та алкоголь і, забравши своє замовлення, сів за першим столиком під стіною обличчям до барної стійки, правим боком до стіни.

Через 10-15 хвилин до приміщення кафе знову зайшов обвинувачений, цього разу він не підходив до барної стійки, де перебували вони (свідок та ОСОБА_23 ), а відразу пішов до столика, за яким сидів ОСОБА_17 . Вони з ОСОБА_25 перебували від ОСОБА_24 та ОСОБА_19 на відстані 4-5 метрів, було чути сварку між чоловіками, але про що саме була сварка між чоловіками свідок не чула, при цьому чоловіки розмовляли на підвищений тонах, було чути як обвинувачений казав ОСОБА_21 щось про телефон, щось на кшталт того, що ОСОБА_20 вкрав у нього телефон, що саме на це відповів ОСОБА_20 , свідок не зрозуміла, бо він відповідав з повним ротом їжі. На той момент у приміщенні кафе було всього чотири людини: вони з ОСОБА_25 , обвинувачений та ОСОБА_17 , жодних інших осіб у приміщенні не було.

Потім свідок бачила, як обвинувачений ніби притиснув ОСОБА_18 до стіни, навис (став) над ним, через що ОСОБА_20 був позбавлений можливості встати з-за столу. Потім свідок побачила, як обвинувачений, нахилившись над ОСОБА_16 , почав неодноразово штурхати його правою рукою в лівий бік тіла, але вона не бачила, що він тримав у руці ніж і завдавав ударів саме ножем. Коли обвинувачений востаннє штурхнув ОСОБА_18 в лівий бік тіла, останній вискочив із-за столу та, зойкаючи та скрикуючи, перемістившись до барної стійки, почав вигинатися. Було видно, що він знаходиться в шоковому стані, його очі були занадто вирячені.

Обвинувачений сказав, що треба бути обережними в нього ( ОСОБА_19 ) ніж в кармані.

Однак, у цей момент свідок побачила своїми (власними) очима, як ОСОБА_17 , вигинаючись, витягнув зі свого лівого боку тіла складний ніж-метелик темного кольору. Після того, як ОСОБА_17 витягнув ножа зі свого тіла, він став тримати його в руці, куди потім подівся ніж, свідок повідомити не змогла, бо, будучи шокованою, не звернула уваги.

Після того, як ОСОБА_17 витягнув ніж зі свого лівого боку та почав піднімати одяг, який був одягнений на ньому, свідок побачила кров, що капала на підлогу, а також побачила на тілі ОСОБА_18 3 рани зліва: одна, де ребра; одна була нижче до живота та ще одна була трохи вверх, тобто дві рани знаходились приблизно в одній частині тіла, а третя була трохи нижче.

Обвинувачений, побачивши це, через короткий проміжок часу покинув приміщення кафе через центральний вхід, тобто через протилежні двері тим, через які заходив до приміщення кафе ОСОБА_17 .

Чоловік на ім'я ОСОБА_26 , майбуть почувши зсередини кафетерію крики, зайшов до приміщення кафе та став надавати домедичну допомогу ОСОБА_21 на місці події. ОСОБА_27 надала горілку та салфетки, щоб обробити рани. Цей же чоловік на ім'я ОСОБА_26 викликав швидку медичну допомогу. Карета швидкої допомоги приїхала досить швидко. Того моменту, коли медики госпіталізували ОСОБА_19 , вона не бачила, оскільки до кафе приїхали працівники поліції, їх з ОСОБА_28 (очевидців події) попросили залишитися у приміщенні кафе для опитування.

Після отримання ножових поранень ОСОБА_11 у її присутності свідомості не втрачав, на підлогу не падав, по приміщенню та вулиці рухався самостійно, тримаючи в руці витягнутий зі свого тіла ніж.

Очевидець події свідок ОСОБА_29 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань суду, та приведеною до присяги, надала суду показання про те, що день, коли трапилась подія, вона добре пам'ятає, обвинуваченого та потерпілого вона візуально знає, як відвідувачів кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), де вона працює барменом, жодних стосунків з ними не підтримувала. Однак впевнено вказала на обвинуваченого, як на особу, яка в день, коли трапилася подія перебувала на місці вчинення злочину, після спілкування з яким у ОСОБА_11 було виявлено ножові поранення. Під час допиту свідок показала, що ОСОБА_18 вона знала більше двох років, він був частим гостем у кафе, оскільки він місцевий житель Оболонського району міста, а ОСОБА_30 у кафе бував рідше. ОСОБА_18 охарактеризувала як спокійного чоловіка, нічого поганого про нього сказати не змогла, про будь-які конфліктні ситуації за його участі свідок повідомити не змогла. З обвинуваченим свідок близько не була знайома, знала його як відвідувача кафе, жодних конфліктних ситуацій з ним у свідка не було. Їй відомо, що ОСОБА_30 та ОСОБА_17 були знайомі до події у кримінальному провадженні, оскільки раніше перебували у цьому кафе, жодних кофліктів чи сварок між ними до події свідок не бачила. Свідок зазначила, що ОСОБА_17 був худорлявої статури, трохи вище за неї, а ОСОБА_30 крупнішої статури, на голову вищий за ОСОБА_19 .

У день, коли трапилась подія, свідок перебувала на своєму робочому місці за барною стійкою кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Вперше обвинувачений зайшов до кафе приблизно о 10-тій годині ранку, він запитав чи не заходив до кафе ОСОБА_17 , тобто шукав останнього.

Вдруге обвинувачений зайшов до кафе через 15-20 хвилин, де в той час у приміщенні також перебувала свідок ОСОБА_31 , обвинувачений знову запитав про ОСОБА_18 , шукав його.

Через деякий час до кафе зайшов ОСОБА_17 , він перебував у нормальному настрої, на здоров'я не скаржився, взяв для себе алкоголь (50 гр) і пельмені, потім сів за столиком напроти барної стійки, сидів їв, потім з центрального входа кафе (входів у кафе два) зайшов ОСОБА_30 , відразу підійшов до ОСОБА_19 , став біля нього, потім ніби зігнувся над ним і став завдавати удари правою рукою в лівий бік, спину зліва. При цьому, скільки ударів ОСОБА_8 завдав ОСОБА_11 свідок не змогла повідомити, оскільки після того, як обвинувачений схилився над ОСОБА_11 , все відбувалось дуже швидко.

Також свідок не змогла пригадати чи була словесна сварка між чоловіками, сильних криків не було.

Коли ОСОБА_17 піднявся з-за столу й перемістився до барної стійки, вона вийшла з-за барної стійки до нього та побачила, що з ОСОБА_19 почала капати кров на підлогу, звідки саме, свідок повідомити не змогла, бо ОСОБА_20 був одягнений у верхній одяг (куртку/жилетку). Побачивши це, вона почала виштовхувати ОСОБА_18 на вулицю та, коли він притулився до неї верхнім одягом, його кров залишилася на її одязі.

Після того, як ОСОБА_11 перемістився до барної стійки, вона побачила невеликий ніж, який ОСОБА_20 ймовірно витягнув із себе, однак самого моменту, коли він витягував ножа вона не бачила. Потім вона бачила, як ніж лежав на барній стійці. На її думку, ОСОБА_17 був у шоковому стані, не розумів, що сталося.

Обвинувачений трохи постояв у залі, а потім вийшов з кафе через центральний вхід, більше не повертався.

Повідомила, що ОСОБА_17 роздягався на вулиці, на вулиці було багато крові, в кафе - менше.

Про локалізацію ножових поранень, свідок повідомити не змогла, оскільки вона їх не бачила, поміж тим досить впевнено повідомила, що того ранку під час події в кафе перебував саме обвинувачений.

Чоловік на ім'я ОСОБА_26 надавав домедичну допомогу ОСОБА_11 на виході з кафе, де знаходяться бетонні плити, також він викликав швидку медичну допомогу. На вулицю до них вона не виходила, бо перебувала у стані шоку, боялася, а тому не змогла повідомити про поранення. Медична швидка допомога приїхала швидко, потім приїхали працівники поліції.

Потерпілого ОСОБА_11 суд був позбавлений можливості допитати в судовому засіданні, оскільки відповідно до відповіді від 28.02.2024 № 061/08-986 на запит в порядку ст. 93 КПК України за підписом директора Комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_20 о 10:30 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було доставлено до медичної установи у важкому стані, цього ж дня об 11:05 було констатовано біологічну смерть останнього (т. 2, 167-171).

Водночас, у ході судового провадження було досліджено та ретельно перевірено докази, зібрані в ході досудового розслідування, а також інші документи, зафіксовані у відповідній процесуальній формі, що слугували підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) з подальшим проведенням досудового розслідування та здійснення окремих слідчих дій, а також інші долучені до кримінального провадження документи, які містять викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження:

- витяг з ЄРДР, сформований 24.07.2023, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України до вказаного реєстру було внесено 23.07.2023 о 15:35:28, орган досудового розслідування Оболонське УП ГУНП в м. Києві (т. 2 а.к.п. 15);

- доручення про проведення досудового розслідування від 23.07.2023, відповідно до якого начальник слідчого відділення СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_32 доручив проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадження за ч. 1 ст. 121 КК України слідчому СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_33 (т. 2, а.к.п. 16);

- повідомлення про початок досудового розслідування від 23.07.2023, відповідно до якого слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_34 повідомляє керівнику Оболонської окружної прокуратури м.Києва про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100050002704 від 23.07.2023 за ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР слідчим Оболонського УП ГУНП у м. Києві відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 214 КПК України (т. 2, а.к.п. 17);

- постанова начальника слідчого відділення СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_35 про призначення групи слідчих від 23.07.2023 (т. 2, а.к.п. 18);

- постанова начальника слідчого відділення СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_35 про зміну групи слідчих від 24.07.2023 (т. 2, а.к.п. 19-20);

- постанова першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_36 про призначення групи прокурорів від 23.07.2023 (т. 2, а.к.п. 21);

- рапорт ст.о/у ВМТ Оболонського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_37 від 23.07.2023, зареєстрований в журналі ЄО від 23.07.2023 № 28369, відповідно до якого 23.07.2023 останнім на підставі виклику чергової частини було здійснено виїзд у складі слідчо-оперативної групи ІНФОРМАЦІЯ_8 на місце події ( АДРЕСА_2 ), де було виявлено громадянку ОСОБА_13 , котра повідомила, що наглядно знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_24 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_21 (т. 2, а.к.п. 22);

- рапорт старшого інспектора чергового чергової частини Оболонського УП ГУНП ОСОБА_38 від 23.07.2023 про подію (т. 2, а.к.п. 23);

- протокол огляду місця події від 23.07.2023 о 10:50-12:00 з фототаблицею до нього, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_39 на підставі виклику чергової частини, у присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , за участю інспектора-кінолога ОСОБА_42 та спеціаліста ОСОБА_43 , об'єктом якого була земельна ділянка, розташована на відстані 2 м від кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( АДРЕСА_4 ), де було виявлено та вилучено наступне.

Так, було виявлено, що вказана ділянка місцевості вимощено квадратними бетонними плитами, паралельно входу до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на відстані 2 м одна на одній розміщені дві бетонні балки сірого кольору висотою близько 1,3 м. На боковій частині верхньої балки виявлено потік речовини бурого кольору (далі - РБК), що стікає краплями на верхню частину нижньої балки (довжина основної плями близько 15 см, довжина сліду РБК вниз вздовж балки близько 17 см). На верхній частині нижньої балки виявлено пляму РБК діаметром приблизно 6 см, на квадратній бетонній плиті на відстані приблизно 15 см від нижньої балки було виявлено пляму РБК неправильної форми довжиною близько 7,5 см, від вказаної плями на відстані близько 30 см виявлено згусток РБК неправильної форми, найбільшим діаметром приблизно 20 см, у результаті проведення огляду місця події було вилучено 3 змиви з РБК.

Крім того, на верхній частині другої балки було виявлено та в подальшому було вилучено предмет схожий на ніж-метелик із руків'ям ножа чорного кольору довжиною 11 см та лезом довжиною 8 см зі слідами РБК. Після цього, на відстані близько 1 м від предмету схожого на ніж-метелик було виявлено та в подальшому було вилучено футболку темного кольору зі слідами РБК, на передній частині якої в районі черевної порожнини містилися два прорізи, а на задній частині футболки у районі поперекового відділу тіла людини - один.

Окрім того, було виявлено камери зовнішнього відеоспостереження над входом до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( АДРЕСА_4 ) (т. 2, а.к.п. 25-33).

Огляд місця події проведено з дотриманням положень статей 223, 233, 234, 235 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей 104, 105, 106 КПК України та є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає;

- протокол огляду місця події від 23.07.2023 о 12:05-12:25 з фототаблицею до нього, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_39 на підставі виклику чергової частини, за участю спеціаліста ОСОБА_43 , об'єктом якого було приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), у результаті якого було встановлено, що вхід до кафе здійснюється через пластикові двері. Зайшовши до приміщення кафе, учасники потрапили до загального залу для відвідувачів. З правого боку від входу вздовж стіни знаходиться сміттєвий бак, апарат для музики, два високих столи, які розташовані один за одним, та два барні високі стільці червоного кольору. Під стіною розташовані два дерев'яні столи коричневого кольору, поруч з кожним розташований стілець. В одну зі стін вмонтовано зону продавця з їжею та шафа з алкоголем. Поруч із зоною продавця розташовано два холодильника з напоями. З приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » є другий вхід/вихід на вулицю, що здійснюється через ще одні пластикові двері (т. 2, а.к.п. 34-39).

- протокол огляду місця події від 23.07.2023 о 16:00-16:30 з фототаблицею до нього, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_39 в рамках кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023, у присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , за участю ОСОБА_46 (молодша медсестра), а також спеціаліста ОСОБА_47 , проведеного на першому поверсі КНП ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_5 ), в ході проведення кого було виявлено та вилучено речі, що належать ОСОБА_21 , а саме: джинсові шорти, кросівки з носками, нижня білизна, куртка зі слідами РБК, на якій було виявлено порізи, мобільний телефон і зарядний пристрій.

- постанова про визнання речовими доказами від 23.07.2023, винесена слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_39 в рамках кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023 (т. 2, а.к.п. 47-48);

- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 23.07.2023, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_39 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( АДРЕСА_4 ) в рамках кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023, за участю адміністратора вказаного кафе ОСОБА_48 , котра на виконання постанови слідчого від 23.07.2023, зняла показання з камер зовнішнього відеоспостереження шляхом копіювання відповідних відеоматеріалів на оптичний носій інформації формату CD-R, якими зафіксовано обставини події, що мала місце 23.07.2023 приблизно о 10:15 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ) (т. 2, а.к.п. 55, 56-57);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2023, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_49 за участю свідка ОСОБА_12 у присутності понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_51 . Перед пред'явленням особи до впізнання у свідка ОСОБА_12 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитавши про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких свідок бачив цю особу. На запитання слідчого свідок ОСОБА_12 відповіла, що на фотознімку №1 вона впізнає особу, яка 23.07.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , завдав ОСОБА_52 ударів ножем. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2023 за участю свідка ОСОБА_12 на фото № 1 дійсно зображений ОСОБА_8 (т. 2, а.к.п. 67-69);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2023, проведеного слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_49 за участю свідка ОСОБА_13 у присутності понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_51 . Перед пред'явленням особи до впізнання у свідка ОСОБА_13 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитавши про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких свідок бачив цю особу. На запитання слідчого свідок ОСОБА_13 відповіла, що на фотознімку №3 вона впізнає особу, яка 23.07.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , завдав ОСОБА_52 ударів ножем. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.07.2023 за участю свідка ОСОБА_13 на фото № 3 дійсно зображений ОСОБА_8 (т. 2, а.к.п. 70-72);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023, проведеного слідчим ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_53 за адресою: АДРЕСА_6 за участю потерпілого ОСОБА_11 у присутності понятих ОСОБА_54 та ОСОБА_55 . Перед пред'явленням особи до впізнання у потерпілого ОСОБА_11 попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитавши про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких свідок бачив цю особу. На запитання слідчого потерпілий ОСОБА_11 відповів, що на фотознімку №2 він впізнає особу ОСОБА_24 , який 23.07.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , завдав йому три удари ножем у лівий бік тулуба. Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 за участю потерпілого ОСОБА_11 на фото № 2 дійсно зображений ОСОБА_8 (т. 2, а.к.п. 73-75).

Суд не вбачає підстав вважати, що вказані слідчі (розшукові) дії проведено, а їх результати - зафіксовано всупереч вимогам КПК України, про що порушила питання сторона захисту, оскільки суд вважає, що їх хід та результати зафіксовано відповідно до положень ст. 104 цього Кодексу та з урахуванням особливостей, передбачених статтями 223, 228 КПК України;

- постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 23.01.2024, відповідно до якої прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 визначено підслідність кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023 за ч. 1 ст. 121 КК України за слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, відомості про що було внесено до ЄРДР (т. 2, а.к.п. 11-12);

Що стосується доводів клопотань захисника ОСОБА_10 про визнання постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 23.01.2024 неналежним та недопустимим доказом, вимоги якого в ході судового розгляду захисник ОСОБА_9 просив вважати як такі, що за своєю суттю є скаргою на вказане процесуальне рішення сторони обвинувачення, то суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Інститут підслідності покликаний оптимізувати діяльність органів, що здійснюють досудове розслідування, з метою його найбільш ефективної та результативної організації для досягнення завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК. Водночас забезпечення ефективного розслідування і, як складова цієї діяльності, визначення органу розслідування є по суті управлінською діяльністю прокурора, у якого можуть бути найрізноманітніші підстави для передачі справи тому чи іншому органу.

Порядок визначення підслідності у кримінальному провадженні визначений ст. 216 КПК України. При цьому слід зауважити, що КПК України не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій може призвести до безповоротної втрати важливих доказів, а отже, і до неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ч. 2 ст. 218 КПК України, не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування. При цьому природно, що на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність умов норм КПК України, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, зокрема підслідність, в даному випадку ДБР, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних.

Стаття 218 КПК України передбачає, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов'язаний протягом п'яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Так само прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов'язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

В даному випадку на початковому етапі досудового розслідування, враховуючи, що особу, яка вчинила діяння не було затримано на місці вчинення злочину, та достеменно до моменту отримання достатньої сукупності зібраних даних про вірогідну причетність певної особи до його вчинення стороні обвинувачення не було відомо чи здійснюється досудове розслідування з дотриманням правил підслідності у відповідності до вимог КПК України, досудове розслідування здійснювалось органами Національної поліції. Лише після проведення сукупності слідчих (розшукових) та процесуальних дій, внаслідок наявності достатніх даних для підозри про ймовірну причетність до вчинення злочину особи, яка є суб'єктом, підслідність щодо якої віднесено до повноважень органів державного бюро розслідувань прокурор, з дотриманням вимог КПК України, прийняв відповідне процесуальне рішення, як цього вимагає процесуальне законодавство.

До того ж, Закон не передбачає, що така зміна підслідності має відбуватись виключно за результатами прийняття процесуального рішення та вчинення процесуальної дії, передбачених Главою 22 КПК України, оскільки положення статей 216, 218 цього Кодексу таких застережень не містять.

Посилання захисника на неврегульованість поняття «підозра» КПК України та його посилання на прецедентну практику ЄСПЛ в даному випадку є нерелевантним, оскільки вказана практика так само не встановлює, що термін «обгрунтована підозра» застосовується виключно до відповідного процесуального рішення - «повідомлення про підозру», а має більш ширшу сферу застосування та передбачає існування фактів чи інформації, яка б задовольнила об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (зокрема рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та інші).

Сукупність досліджених судом доказів, в тому числі й тих, які за часом їх отримання передували прийняттю процесуального рішення та вчиненню процесуальної дії, передбачених Главою 22 КПК України, свідчить про те, що вказана постанова прийнята у відповідності до імперативних вимог КПК України та за наявності для цього відповідних правових підстав, тобто в даному випадку мало місце дотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права;

- витяг з ЄРДР, сформований 27.01.2024, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України до вказаного реєстру було внесено 23.07.2023 о 15:35:28, орган досудового розслідування Другий слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (т. 2 а.к.п. 9);

- постанова керівника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про визначення групи, яка здійснюватиме досудове розслідування та визначення старшого слідчої групи від 27.01.2024 (т. 2, а.к.п. 7-8);

- відповідь від 05.02.2024 №302/Б на запит в порядку ст. 93 КПК України за підписом в.о. директора Комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_11 »(КНП « ІНФОРМАЦІЯ_12 », АДРЕСА_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та карта виїзду швидкої медичної допомоги, відповідно до якої 23.07.2023 о 10:22 з приводу «ножове поранення спини, травма кримінальна» був зареєстрований виклик екстреної медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами виклику 23.07.2023 в період часу з 10:51 по 12:36 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було госпіталізовано до ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_5 ) із ножовими пораненнями грудної клітки та брюшної порожнини зліва (по задній поверхні грудної клітини зліва на рівні шостого-сьомого ребра колото-різана рана 2*1 см з рівними краями та ознаками капілярної кровотечі; по передній поверхні грудної клітини зліва на рівні п'ятого-шостого ребра колото-різана рана 2*1 см з рівними краями та ознаками капілярної кровотечі; в ділянці лівого підребер'я колото-різана рана 2*1 см з рівними краями та ознаками капілярної кровотечі. При цьому, відповідно до інформації, що міститься в карті виїзду швидкої медичної допомоги, на момент огляду у потерпілого були скарги на біль та кровотечу з ран, загальну слабкість. Зі слів пацієнта його вдарив декілька разів ножем невідомий чоловік (т. 2, а.к.п. 106, 107);

Судом також безпосередньо було досліджено додаток до вказаної відповіді на запит аудіозапис виклику екстреної медичної допомоги, що міститься на флеш-накопичувачі, під назвою «20230723102735028189821bri» № НОМЕР_4 , зі змісту якого вбачається, що чоловік телефонує до швидкої медичної допомоги вдруге з приводу здійсненого ним раніше виклику екстреної медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », звернувши декілька разів увагу оператора, що за цією адресою чоловік стікає кров'ю, просить пришвидшити прибуття карети швидкої допомоги (т. 2, а.к.п. 108);

- протокол відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 06.02.2024 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю потерпілого ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_56 , із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого на підставі постанови слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_57 від 06.02.2024 у потерпілого ОСОБА_11 було відібрано біологічні зразки, а саме: букального епітелію (слина) з ротової порожнини (т. 2, а.к.п. 125-126);

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.02.2024 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_12 , статиста в ролі ОСОБА_8 - ОСОБА_58 , статиста в ролі потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_59 , спеціаліста ОСОБА_56 , із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 , перебуваючи на місці події, детально розповіла та продемонструвала за допомогою статистів перебіг події, що трапилася 23.07.2023 приблизно о 10-тій ранку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ).

Так, свідок продемонструвала, як у той момент, коли в черговий раз до приміщення кафе зайшов чоловік на ім'я ОСОБА_24 , одягнений у світлу футболку й джинси. Вони (вона, ОСОБА_13 та ОСОБА_17 ) розташовувалися у приміщенні наступним чином: ОСОБА_17 - за першим столиком, попід стіною, правою рукою до стіни, обличчям до барної стійки; свідок ОСОБА_31 - в залі для відвідувачів біля барної стійки правим боком тіла до ОСОБА_60 ; ОСОБА_23 - за барною стійкою, обличчям до свідка та ОСОБА_18 , котрий був одягнений у штани, куртку/жилетку (тоненька, балонова) і футболку чорного кольору.

Крім того, свідок продемонструвала, як з центрального входу до кафе зайшов чоловік на ім'я ОСОБА_24 та відразу підійшов до ОСОБА_19 , котрий сидів за столом і їв, щось вигукнув до ОСОБА_18 з приводу крадіжки ним належного чоловіку на ім'я ОСОБА_24 мобільного телефону. Потім цей чоловік, розташувавшись до них з ОСОБА_61 спиною, а до ОСОБА_19 - обличчям та, нахилившись над останнім, правою рукою став завдавати ударів ОСОБА_21 в лівий бік, на що ОСОБА_17 , зойкаючи та скрикуючи, вискочив з-за столу в бік барної стійки. Після цього, вона побачила, як на підлозі з'явилися краплі крові, а тому вона стала випихати ОСОБА_18 до дверей, внаслідок чого на її футболці білого кольору залишилися сліди крові. Чоловік на ім'я ОСОБА_24 покинув приміщення кафе через центральний вхід до кафе, тобто через ті самі двері, через які заходив та які розташовані навпроти дверей, до яких вона штовхала ОСОБА_18 .

Потім чоловік на ім'я ОСОБА_26 надавав першу медичну допомогу ОСОБА_21 та викликав швидку допомогу. Розповіла, що вона бачила ніж у руках ОСОБА_18 , після того як останній вискочив з-за столу до барної стійки, в подальшому до приїзду працівників поліції ніж був на вулиці. Перебуваючи в шоковому стані, ОСОБА_17 постійно повторював їй: « ОСОБА_62 , я ж нічого в нього не брав». Після спливу якогось часу, від когось з людей, їй стало відомо, що чоловік на ім'я ОСОБА_24 знайшов свій мобільний телефон (т. 2, а.к.п. 118-122).

Доводи сторони захисту про те, що протокол проведення слідчого експерименту з додатком (відеозаписом) до нього, за участю свідка ОСОБА_12 є недопустимим доказом, оскільки органом досудового розслідування не було залучено до участі у цій слідчій дії медичного експерта для встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , то суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, оскільки закон не містить обов'язку залучати до вказаної слідчої (розшукової) дії експерта, як учасника. Водночас, слідчий експеримент мав дослідний характер, проводився з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних за результатами проведених окремих слідчих (розшукових) дій (показання свідка). У свою чергу фактичні дані, одержані під час досудового розслідування, були предметом оцінки судового експерта під час проведення експертизи, котрий на підставі своїх спеціальних знань встановив фактичні дані, що мають значення для провадження;

- відповідь від 15.02.2024 №168 на запит в порядку ст. 93 КПК України за підписом в.о. директора Комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), відповідно до якої пацієнт ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходився на лікуванні у цій медичній установі з 23.07.2023 по 21.08.2023 з діагнозом: колото-різане проникаюче поранення торако-абдомінальне поранення з пошкодженням лівого купола діафрагми, капсули селезінки, лівобічний гемоторакс. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням великого сальника, гемоперитонеум. Проникаюче колото різане поранення лівої поперекової ділянки з пошкодженням лівої нирки. Перфорація гострої виразки тонкої кишки, серозно-фібринозний перитоніт. 23.07.2023 проведено хірургічне лікування: - первинна хірургічна обробка рани (далі - ПХО рани) грудної клінити зліва, зашивання рани лівого куполу діафрагми, торакоцентез зліва, дренування лівої плевральної порожнини по Бюлау; - ПХО рани передньої черевної стінки; - ПХО рани лівої поперекової ділянки. Лапаротомія зашивання рани великого сальника, зашивання рани лівої нирки, санація дренування черевної порожнини. Післяопераційний період ускладнився розвитком перфорації гострої виразки тонкої кишки, внаслідок чого 23.07.2023 виконано хірургічне втручання: релапаротомія, зашивання перфорації гострої виразки тонкої кишки, інтубація тонкої кишки, санація, дренування черевної порожнини (т. 2, а.к.п. 111);

- витяг з ЄРДР, сформований 20.02.2024, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України до вказаного реєстру було внесено 23.07.2023 о 15:35:28, орган досудового розслідування Другий слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (т. 2 а.к.п. 6);

- відповідь від 20.02.2024 №1032/125/31/12/03-2024 з додатками (стенограма розмови з оператором спецлінії « НОМЕР_6 » та оптичний носій інформації формату DVD-R диск № ZE 6253-DVR-J47F4 з аудіозаписами розмов) на запит в порядку ст. 93 КПК України за підписом заступника начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві про те, що 23.07.2023 о 10:23:18, об 11:38:10 та о 12:11:09 на спецлінію « НОМЕР_6 » надходили повідомлення про подію за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок якої ОСОБА_11 отримав 3 ножові поранення.

Судом безпосередньо було досліджено аудіозаписи повідомлень на спецлінію « НОМЕР_6 », що міститься на вказаному оптичному носії інформації формату CD-R, якими зафіксовано повідомлення про подію, що мала місце 23.07.2023 приблизно о 10:15 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), та встановлено, що цей носій інформації містить електронні файли, про які зазначено заступником начальника управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у м. Києві у відповідь на запит у порядку ст. 93 КПК України (т. 2, а.к.п. 174-181);

- протокол проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 з додатком (відеозаписом) до нього, складеного за результатами проведеної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_13 , спеціаліста ОСОБА_58 , у присутності понятих ОСОБА_63 та ОСОБА_64 із застосуванням технічних засобів фіксації відеокамери, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 , перебуваючи на місці події, детально розповіла та продемонструвала перебіг події, що трапилася 23.07.2023 приблизно о 10-тій ранку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ).

Так, свідок продемонструвала, як у той момент, коли в черговий раз до приміщення кафе зайшов невідомий їй на той момент чоловік (доволі високого зросту, кріпкої статури, світле коротке волосся, повне обличчя, зі щетиною на ньому) (далі - на той час невідомий чоловік), вони (вона, бармен ОСОБА_23 та ОСОБА_17 ) розташовувалися у приміщенні наступним чином: ОСОБА_17 - за першим столиком, попід стіною, правою рукою до стіни, обличчям до барної стійки; вона (свідок ОСОБА_13 ) - в залі для відвідувачів біля барної стійки правим боком тіла до ОСОБА_60 ; ОСОБА_23 - за барною стійкою, обличчям до свідка та ОСОБА_18 .

Крім того, свідок продемонструвала, як з центрального входу до кафе зайшов на той час невідомий чоловік та відразу підійшов до ОСОБА_19 , котрий сидів за столом і їв. Цей чоловік, розташувавшись до них з ОСОБА_65 спиною, а до ОСОБА_19 - обличчям та, нахилившись над останнім, ніби спочатку притиснув його руками за плечі до стіни, а потім правою рукою став завдавати ударів ОСОБА_21 в лівий бік. Після третього удару ОСОБА_66 , зойкаючи та скрикуючи, вискочив з-за столу в бік барної стійки та став щось перебирати куртку, що була одягнена на ньому. Після цього, вона побачила, як ОСОБА_17 витягнув зі свого лівого боку складний ніж-метелик, а також те, що з ран на його тілі текла кров. У цей момент невідомий чоловік, побачивши, як ОСОБА_20 вийняв ножа зі свого тіла, покинув приміщення кафе через ті самі двері, через які заходив, тобто через протилежні двері тим, через які заходив до приміщення кафе ОСОБА_17 . Потім чоловік на ім'я ОСОБА_26 надавав першу медичну допомогу ОСОБА_21 та викликав швидку допомогу (т. 2, а.к.п. 113-117);

Доводи сторони захисту про те, що протокол проведення слідчого експерименту з додатком (відеозаписом) до нього, за участю свідка ОСОБА_13 є недопустимим доказам, оскільки органом досудового розслідування не було залучено до участі у цій слідчій дії медичного експерта для встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 , то суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, оскільки слідчий експеримент мав дослідний характер, проводився з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних за результатами проведених окремих слідчих (розшукових) дій (показання свідка). У свою чергу фактичні дані, одержані під час досудового розслідування, були предметом оцінки судового експерта під час проведення експертизи, котрий на підставі своїх спеціальних знань встановив фактичні дані, що мають значення для провадження;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.03.2024 з додатками до нього, що було здійснено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2024 №757/8309/24-к про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( АДРЕСА_5 ), а саме до оригіналів всієї наявної медичної документації, в тому числі медичних карток стаціонарного хворого, рентген знімків, результатів МРТ, СКТ та інших досліджень, де зазначено відомості про надання медичної допомоги ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в період часу з 23.07.2023 з можливістю вилучення зазначених оригіналів речей та документів (т. 2, а.к.п. 132-134);

- висновок експерта від 13.05.2024 №СЕ-19/111-24/13062-БД за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, для проведення якої було надано на дослідження зразок букального епітелію потерпілого ОСОБА_11 та предмет, схожий на ніж, відповідно до висновків якої:

1. У наданому на дослідження зразку букального епітелію потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (об'єкт № 1) виявлено клітини з ядрами.

2. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених у зразку букального епітелію потерпілого ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_7 , (об'єкт № 1) (таблиця 1. 1, додаток 1).

3. На поверхні наданого на дослідження предметі, схожому на ніж, а саме:

- на клинку (об'єкт № 2) виявлено кров людини та клітини з ядрами; - на руків'ї (об'єкт № 3) виявлено поодинокі клітини, крові людини не виявлено.

4. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами та крові людини, виявлених на поверхні клинка предмета, схожою на ніж (об'єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1).

Встановити генетичні ознаки (ДНК-профіль) поодиноких клітин виявлених на поверхні руків'я предмета, схожого на ніж (об'єкт № 3) не вбачається за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК в об'єкті, якою недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу.

5. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові людини та клітин з ядрами виявлених на клинку предмета схожого на ніж (об'єкт № 2) збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) клітин з ядрами, виявлених у зразку букального епітелію потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об'єкт № 1).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові людини та клітин з ядрами виявлених на клинку предмета схожого на ніж (об'єкт № 2) та генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених у зразку букального епітелію потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (об'єкт № 1) складає 3,33 х 10-28 . Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж 1 з 3 х 10 27 (т. 2, а.к.п. 139-150);

- висновок експерта №042-596-2024 за результатами проведення судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023, для проведення якої було надано на дослідження:

- належним чином завірену електрофотокопія «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» № 9680-1; «Медична карта стаціонарного хворого» № 12494/45/639 на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з Комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (прошита, пронумерована, на 64 арк); протокол допиту потерпілого від 06.02.2024 з додатком до нього (флеш-накопичувач Kingston Micro S (32GB); протокол проведення слідчого експерименту від 13.02.2024 за участю свідка ОСОБА_12 з додатком (відеозаписом) до нього (флеш-накопичувач Kingston Micro S (32GB); протокол проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 за участю свідка ОСОБА_13 з додатком (відеозаписом) до нього (флеш-накопичувач Kingston Micro S (32GB); 1 (один) CD-R диск, який підписаний «рентген знімок ОСОБА_11 ».

Відповідно висновків якої, на підставі вивчених та проаналізованих даних медичної документації на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , експерт прийшов до підсумків, що на момент звернення по медичну допомогу, і в подальшому, при проведенні клінічних, інструментальних досліджень, оперативного лікування у нього виявлені ушкодження:

- проникаюче торако-абдомінальне поранення зліва з пораненням лівого куполу діафрагми (згідно клінічним даним, рана розмірами 2,5x0,5 см в проекції 6-го ребра по переднє-пахвовій лінії, рановий канал направлений спереду-назад, зверху-вниз, рана діафрагми розмірами 1,0x0,5 см);

- проникаюче поранення передньої черевної стінки зліва з пораненням великого чепця (згідно клінічним даним, рана розмірами 2,5x0,5 см під лівою реберною дугою по переднє-пахвовій лінії зліва, проникає в черевну порожнину, рановий канал направлений спереду-назад, горизонтально).

- проникаюче поранення поперековій ділянки зліва з пораненням задньої поверхні нирки (згідно клінічним даним, рана розмірами 2,5x0,5 см під 12 ребром зліва, рановий канал глибиною 12 см, направлений ззаду-наперед та дещо вгору, рана нирки 2,5x1,0 см).

Характер, морфологія, локалізація виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від 3-х дій травмуючого предмету, якому притаманні колюче ріжучі властивості.

Більш розширена інформація щодо ідентифікаційних ознак травмуючого предмету може бути надана після судово-криміналістичного дослідження одягу (у незмінному стані), в якому був одягнений ОСОБА_11 на момент спричинення описаних тілесних ушкоджень.

Морфологія виявлених тілесних ушкоджень, а також часові дані, наведені в медичній документації, дозволяють вважати спроможними термін їх утворення у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто 23.07.2023 до 10:22.

Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості вказаних тілесних ушкоджень є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п.п. 2.1.2. та 2.1.3.й/,к/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, погоджених з ІНФОРМАЦІЯ_14 , Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України, виявлені тілесні ушкодження як у сукупності, так і кожне окремо відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Характер та локалізація виявлених ушкоджень не суперечать обставинам їх отримання, вказаним у наданих протоколах та продемонстрованим під час проведення слідчих експериментів за участю свідків (т. 2, а.к.п. 156-164);

- постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 29.06.2024, відповідно до якої слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, було прийнято рішення про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 на ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про що було внесено до ЄРДР (т. 2 а.к.п. 2-5).

Що стосується клопотань захисника ОСОБА_10 про визнання постанови про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 29.06.2024 неналежним та недопустимим доказом, вимоги яких у ході судового розгляду захисник ОСОБА_9 просив вважати як такі, що за своєю суттю є скаргою на вказане процесуальне рішення сторони обвинувачення, то суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у справі №607/20877/19 (провадження №51-1403км23) відзначає, що оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації.

Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення та доказування кримінально-процесуальними й криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (постанова Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №723/4583/21 (провадження №51- 2846км22).

Використання у диспозиції ст. 214 КПК України поняття «попередня правова кваліфікація» свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку) (постанова Верховного Суду від 01.11.2022 у справі №136/811/20 (провадження № 51-3961км21).

Саме тому законодавець, у ст. 214 КПК України використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація. Оскільки на виконання ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться, в тому числі, попередні відомості про вчинення кримінального правопорушення, то в подальшому при уточненні попередніх відомостей орган розслідування може змінювати кримінально-правову кваліфікацію діяння особи.

Жодних обмежень щодо вчинення таких дій слідчим (прокурором) до моменту вручення особі повідомлення про підозру, як про це наголошує захисник, процесуальний Закон не містить.

Крім того, стала та послідовна практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду констатує, що процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості (зокрема, постанови 13.06.2023 у справі №520/2703/17 (провадження №51-1291км23), від 18.02.2025 у справі №495/263/17 (провадження №51-6360км23) та інші).

Доводи сторони захисту, що твердження сторони обвинувачення в процесуальному документі (постанові про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 29.06.2024) про те, що діяння, яке було предметом досудового розслідування кримінального провадження, до моменту прийняття процесуального рішення та вчинення процесуальної дії, передбаченої Главою 22 КПК України, вчинено ОСОБА_8 , хоча і є порушенням, однак в іншій своїй частині вказана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, та не свідчить про його настільки значну істотність, що в цілому спростовувало б обґрунтованість пред'явленого обвинувачення;

- витяг з ЄРДР, сформований 01.07.2024, зі змісту якого вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України до вказаного реєстру було внесено 23.07.2023 о 15:35:28, орган досудового розслідування Другий слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, особа, якій повідомлено про підозру, - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (т. 2 а.к.п. 1);

- протокол огляду предмета від 02.07.2024 о 10:15-14:20 з фототаблицею до нього, проведеного слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, котрий провів огляд електронної інформації в порядку, передбаченому ст. 237 КПК України, в рамках кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме цифрового носія інформації - оптичного диску формату CD-R, що є додатком до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 23.07.2023.

Огляд предмета проведено з дотриманням положень статей 223, 237 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої (розшукової) дії, відповідає положенням статей 104, 105, 106 КПК України та є належними, допустимими та достовірними доказами у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає (т. 2, а.к.п. 58-65).

Судом безпосередньо було досліджено вказаний відеозапис, що міститься на вказаному оптичному носії інформації формату CD-R, яким зафіксовано обставини події, що мала місце 23.07.2023 приблизно о 10:15 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), та встановлено, що цей носій інформації містить електронний файл, про який зазначив слідчий у протоколі огляду предмета від 02.07.2024.

Так, відеозапис було здійснено «2023-07-23 у період часу з 10:15:24 по 10:19:59», при цьому о 10:16:54 з приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » виходить чоловік у темній кепці, жилетці темного кольору та кофті, у джинсових бриджах та темних кросівках, який ззовні схожий на ОСОБА_11 , який тримає у правій руці ніж, а лівою рукою тримається за лівий бік, та проходить далі від вхідних дверей (далі - чоловік 1).

Після цього, о 10:17:06 з приміщення кафе виходить ще один чоловік середньої тіло будови, дещо вищий зростом від чоловіка 1, має коротке світле волосся, одягнений у темні штани та темну футболку (далі - чоловік 2).

Далі зафіксовано, як чоловік 2, перебуваючи біля дверей кафе, говорить до чоловіка 1, під час розмови махає правою рукою в бік чоловіка 1 та показує на нього пальцем, відстань між чоловіками приблизно 3-5 м, після чого о 10:17:08 зафіксовано, як чоловік 1, тримаючи в правій руці предмет, схожий на ніж, розвертається і йде в бік чоловіка 2, який у свою чергу, пришвидшеним кроком з прискоком заходить у приміщення кафе, за ним до приміщення кафе заходить чоловік 1, який незмінно тримає ніж при собі, в правій руці, а лівою - лівий бік свого тулуба.

Після цього, о 10:17:49 з приміщення кафе знову виходить чоловік 1, незмінно тримаючи у правій руці предмет, схожий на ніж, кладе його на бетонні плити, що розташовані на вулиці, о 10:18:38 цей чоловік починає знімати з себе верхній одяг та обмотує ним свій тулуб, по якому тече кров. О 10:19:04 з приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » виходить інший чоловік, який, підійшовши до чоловіка 1, оглядає та намагається надати йому допомогу. О 10:19:53 чоловік 1 сідає на бетонні плити, а інший чоловік, який намагався надати медичну допомогу, здійснює телефонний дзвінок (т. 2, а.к.п 66);

- висновок експерта від 09.07.2024 №СЕ-19/111-24/39172-ХЗ за результатами проведення судової експертизи холодної зброї за матеріалами кримінального провадження №12023100050002704 від 23.07.2023, для проведення якої було надано на дослідження:

- 1 (один) предмет схожий на ніж, який поміщено до паперового конверту Національна поліція України Слідче управління з рукописними написами на ньому, скріпленого биркою на об'єкт ІНФОРМАЦІЯ_15 із написами « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та висновок експерта від 13.05.2024 №СЕ-19/111-24/13062-БД» із підписом експерта ОСОБА_67 з одного боку, а також биркою та відтиском печатки Оболонського УП ГУНП у м. Києві «ДЛЯ ДОВІДОК».

Відповідно висновків якої, на підставі вивчених та проаналізованих матеріалів кримінального провадження:

1. Наданий на дослідження ніж, який поміщено до паперового конверту Національна поліція України Слідче Управління з рукописними написами на ньому, скріпленого биркою на об'єкт ІНФОРМАЦІЯ_15 із написами « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та Висновок експерта №СЕ-19/111-24/13062-БД від 13.05.2024» із підписом експерта ОСОБА_67 з одного боку, а також биркою із відтиском печатки Оболонського УП ГУНП у м. Києві «ДЛЯ ДОВІДОК» - з іншого боку, до холодної зброї не відноситься, частина запитання: «... якщо так, то до якого виду холодної зброї він належать?» не вирішувалось у зв'язку з тим, що наданий на дослідження ніж до холодної зброї не відноситься.

2. Наданий на дослідження ніж виготовлений заводським способом.

3. Ніж наданий на дослідження не являється заготовкою холодної зброї.

Цим висновком експерта, серед іншого, також встановлено, що наданий на дослідження предмет схожий на ніж за зовнішнім виглядом подібний до ножа, а тому опис проводився з використанням назв деталей та частин ножа. Так, наданий на дослідження ніж складається з клинка та руків'я, спосіб з'єднання клинка з руків'ям - шарнірний. Найбільша довжина ножа у складеному положенні 125 мм, у розкритому - 213 мм.

Клинок ножа виготовлений з металу сірого кольору, який притягується магнітом та частково вкритий нашаруванням чорного кольору. Розмірні характеристики клинка: довжина 96 мм, найбільша ширина - 16мм, найбільша товщина - 2 мм. Клинок - однолезовий. Кромка леза на клинку виражені шириною 2 мм. Лезо клинка має двосторонню затонку з чітко вираженим лініями заточки, шириною 12 мм. П'ята клинка довжиною 15,5 мм, найбільшою шириною 16 мм, товщиною 2 мм. На п'яті мається заглиблення довжиною 9,5 мм, глибиною 6 мм. На боковій поверхні п'яти мається зображення у вигляді «метелика», напис наступного змісту: «НОМЕР_8». На клинку маються залишки РБК (т. 3, а.к.п. 59-63);

- постанова Першого заступника керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 20.08.2024 (т. 3 а.к.п. 1);

- висновок судово-психіатричного експерта від 20.08.2024 №1054 за результатами проведення амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи, встановлено, що: - ОСОБА_8 в період часу до якого відноситься діяння, в скоєні якого він, на даний час, підозрюється на будь-який психічний розлад не страждав; - ОСОБА_68 за своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься діяння, в скоєні якого, він на даний час підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; - ОСОБА_68 на даний час на будь-який психічний розлад не страждає;- ОСОБА_68 на даний час за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Може правильно сприймати обставини які мають значення для справи і давати про них правильні свідчення; - ОСОБА_68 за своїм психічним станом може брати участь у проведенні з ним слідчих дій, а також може приймати участь у судовому засіданні; - ОСОБА_68 за своїм психічним станом на даний час застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує;- ОСОБА_68 на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає і застосування протиалкогольного чи протинаркоманічного лікування не потребує (т. 3, а.к.п. 50-53);

- постанова виконуючого обов'язки керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 27.08.2024 (т. 3 а.к.п. 134-144).

Судом також безпосередньо було досліджено речові докази, що були вилучені в результаті: - огляду місця події від 23.07.2023 о 10:50-12:00 поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( АДРЕСА_4 ); - 23.07.2023 о 16:00-16:30 на першому поверсі ІНФОРМАЦІЯ_17 ( АДРЕСА_5 ). При цьому, судом детально було досліджено предмет ззовні схожий на ніж та встановлено, що його розміри відповідають розмірам, указаних експертом в експертизі.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими й достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку, оскільки такі сумніву в суду не викликають та об'єктивно підтверджуються іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінюючи показання свідків-очевидців події ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на предмет їх достовірності, суд бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, а також узгоджуються з іншими доказами в сукупності, дослідженими в ході судового розгляду, серед інших, з результатами слідчих експериментів, проведених у кримінальному провадженні, з кожним свідком окремо, за результатами яких кожна зі свідків із застосуванням технічного засобу фіксації за допомогою статистів на місці події розповіла та продемонструвала обставини та обстановку, яка була на момент події, а також відомий кожній характер та механізм завдання обвинуваченим ударів потерпілому та їх наслідки, що у свою чергу було предметом перевірки під час проведення судово-медичної експертизи та відповідно до висновку експерта № 042-596-2024 характер та локалізація виявлених ушкоджень у потерпілого не суперечать обставинам їх отримання, вказаним у наданих протоколах та продемонстрованим під час проведення слідчих експериментів за участю свідків.

Суд не приймає та відкидає версію обвинуваченого ОСОБА_8 , яку він висловив, даючи показання суду, про те, що він не причетний до ножових поранень, які того дня були спричинені потерпілому, а також про те, що, забравши з рук потерпілого свій мобільний телефон, дав йому один запотиличник, а ножові поранення потерпілий отримав, коли вийшов на вулицю, де конфліктував з невідомими особами, оцінює таку версію обвинуваченого критично, вважає такою, що звернена на уникнення до кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, оскільки така версія обвинуваченого повністю спростовується вищевказаними доказами в сукупності (показання свідків, висновки експертиз, речові докази, протоколи слідчих (розшукових) дій, відеозапис з камери відеоспостереження та інші долучені до кримінального провадження документи, які містять викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження), які у свою чергу не викликають у суду будь-яких сумнівів в їх правдивості.

Доводи сторони захисту про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, про недопустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування, а також про непричетність обвинуваченого ОСОБА_8 до події кримінального правопорушення, про що порушив питання захисник ОСОБА_10 у своїх клопотаннях про закриття кримінального провадження, що були підтримані захисником ОСОБА_9 , а також аналогічна позиція захисника ОСОБА_9 у судових дебатах, що було підтримано обвинуваченим ОСОБА_8 , спростовуються сукупністю доказів, безпосередньо досліджених та оцінених судом як належних та допустимих, про які зазначено вище.

Разом із тим, дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як «закінчений замах на умисне вбивство, не доведене до кінця з причин, які не залежали від його волі».

Як зазначено в обвинувальному акті, 23.07.2023 о 10:15 в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ) військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 умисно з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав невстановлений предмет, який має колюче-ріжучі властивості типу ножа та, наблизившись до ОСОБА_11 , завдав останньому три удари в лівий бік тулуба, тобто ділянку тіла, де розташовані життєво важливі органи людини, виконавши усі дії, які вважав необхідними для настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого. Довівши свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 до кінця, з місця вчинення злочину ОСОБА_8 зник.

Після чого, очевидцями події було викликано швидку медичну допомогу та надано до медичну першу допомогу ОСОБА_11 , після приїзду карети швидкої допомоги останнього було госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де він перебував на стаціонарному лікуванні до 14.08.2023.

Згідно висновку експерта від 15.05.2024 № 042-596-2024 ОСОБА_11 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння: - проникаюче торако-абдомінальне поранення зліва з пораненням лівого куполу діафрагми (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см в проекції шостого ребра по переднє-пахвовій лінії, рановий канал направлений спереду-назад, зверху-вниз, рна діафрагми розмірами 1,0x0,5 см); - проникаюче поранення передньої черевної стінки зліва з пораненням великого чепця (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см під лівою реберною дугою по переднє-пахвовій лінії зліва проникає в черевну порожнину, рановий канал направлений спереду-назад, горизонтально); - проникаюче поранення поперекової ділянки зліва з пораненням задньої поверхні нирки (згідно клінічним даним: рана розмірами 2,5x0,5 см під 12 ребром зліва, рановий канал глибиною 12 см, направлений ззаду-наперед та дещо вгору, рана нирки 2,5x1,0 см).

Однак, суд не може погодитися із такою кваліфікацією з огляду на наступне.

Так, суд не ставить під сумнів, що за встановлених за результатами судового провадження обставин, враховуючи поведінку обвинуваченого до події злочину (його емоційний стан, мотив, який спонукав розшукати потерпілого, те, що конфлікт розпочав саме обвинувачений), знаряддя злочину (заздалегідь заготовлений ніж, його розміри), характер і локалізацію проникаючих ножових поранень на тілі потерпілого (лівий бік тулуба, де знаходяться життєво важливі органи та судини, про що свідчать тілесні ушкодження у вигляді різаних ран та їх локалізація на тілі, що підтверджується дослідженим вище висновком експерта), механізм їх спричинення (завдання інтенсивних, з достатньою силою ударів ножем без перерви у часі в ділянку тіла, де розташовані життєво важливі органи людини), послідовність та рішучість вчинення за власною волею цілеспрямованих дії, обвинувачений ОСОБА_8 усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, тобто бажав настання наслідків у вигляді смерті потерпілого.

Водночас, відповідно до ст. 15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі (частина 1); замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (частина 2); замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця (частина 3).

На підставі аналізу вищевказаних доказів та інших долучених до кримінального провадження документів, які містять викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, що було досліджено судом відповідно до встановленого порядку, судом встановлено поза розумним сумнівом, що 23.07.2023 приблизно о 10:15 обвинувачений ОСОБА_8 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_2 ), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілому, бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних стосунків, тримаючи у правій руці ніж, умисно без перерви у часі завдав ОСОБА_11 три удари в лівий бік тулуба, де розташовані життєво-важливі органи людини, чим спричинив потерпілому 3 проникаючі ножові поранення в лівий бік тулуба, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, однак з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, останній не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки знаряддя злочину (ніж), яким ОСОБА_8 завдавав удари ОСОБА_11 , після завдання третього удару залишився в тулубі ОСОБА_11 , а останній, вискочивши із-за столу та, зойкаючи та скрикуючи, перемістився до барної стійки, де перебували свідки очевидці події, чим потерпілий привернув увагу очевидців, а потім ОСОБА_11 , витягнувши самостійно ніж зі свого тіла, тримав його при собі, внаслідок чого обвинувачений ОСОБА_8 припинив протиправні дії та з місця вчинення злочину зник, а потерпілому ОСОБА_11 очевидцями події було надано домедичну допомогу та викликано карету швидкої медичної допомоги, після приїзду якої потерпілого було госпіталізовано до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де він перебував на стаціонарному лікуванні.

Тобто, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_11 , з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, та кваліфікує дії останнього за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Положеннями ч. 1 ст. 68 КК України визначено, що при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Так, приймаючи рішення щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину з огляду на положення ст. 12 КК України, який є особливо тяжким, характер, мотиви та обставини вчинення злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 67 КК України суд не встановив.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України суд не встановив.

Зважив суд на особу обвинуваченого, котрий одружений, має на утриманні дітей (зі слів), є військовослужбовцем, за місцем несення служби характеризується формально посередньо, під час несення служби притягався до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, а також неодноразово притягався судом за ст. 130 цього Кодексу, на момент вчинення злочину був таким, що до кримінальної відповідальності не притягався, несудимим, водночас на день ухвалення вироку у цьому кримінальному провадженні є судимим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 263 КК України, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта є осудним.

З огляду на викладене, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі відповідно до санкції норми закону, що передбачає відповідальність за вчинене, з його реальним відбуванням, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до мети покарання, визначеної ч. 2 ст. 50 КК України та не вбачає правових підстав для призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Разом із тим, вироком від 03.02.2025 ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України остаточного до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, зокрема, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Статтею 70 КК України визначено підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Відповідно до ч. 1 цієї статті суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань в межах, визначених частиною 2 цієї статті. За цими ж правилами призначається покарання, якщо після ухвалення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому до ухвалення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу (частина 4).

Водночас, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окреме кримінальне правопорушення. Суд не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку, в цьому випадку діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в тому разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За цих умов кожний вирок виконується самостійно.

Тобто, якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за кримінальні правопорушення, вчинені до постановлення попереднього вироку.

Вказане тлумачення закону про кримінальну відповідальність є усталеною практикою, оскільки суд, який призначає такій особі покарання за інше кримінальне правопорушення, вчинене до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконуються самостійно.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, 23.07.2023, тобто до ухвалення попереднього вироку від 03.02.2025, яким ОСОБА_8 було засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України остаточного до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки на підставі ст. 75 КК України, який 06.03.2025 набрав законної сили.

Отже, враховуючи те, що попередній вирок від 03.02.2025 залишився незмінним і ухвалене судом рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком зберігає свою законну силу, а за цим вироком суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, то положення ч. 4 ст. 70 цього Кодексу не застосовуються і в такому кожний із вироків слід виконувати самостійно.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновком щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №760/26543/17 (провадження №51-3600кмо20), який беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону №1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати - в порядку ст. 124 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадках виправдування обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 25.07.2023 №756/9202/23 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, який відповідно до вимог статей 174 та 374 КПК України підлягає вирішенню одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Зарахування строку попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_8 слід вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Керуючись положеннями статей 100, 124, 174, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування ОСОБА_69 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_69 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попередньо ув'язнення в період з 20.08.2024 (момент взяття під варту на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.08.2024 №757/37306/24-к) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вирок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.02.2025, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України остаточного до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, (справа №754/11984/24), - виконувати самостійно.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 25.07.2023 №756/9202/23 на майно, вилучене 23.07.2023 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 , у приміщенні гардероба ІНФОРМАЦІЯ_17 та під час огляду місця події від 23.07.2023 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , поруч із кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_9 » а саме: джинсові шорти синього кольору зі слідами РБК, чоловічу нижню білизну темного кольору зі слідами РБК, кросівки синього кольору зі шкарпетками сірого кольору зі слідами РБК, куртку темного кольору зі слідами РБК з двома сквозними отворами в районі лівої кишені та одним сквозним отвором в районі поперекового відділу, мобільний телефон сірого кольору та зарядний пристрій марки «Samsung», футболку темного кольору зі слідами РБК, предмет схожий на «ніж-метелик» зі слідами РБК на лезі.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- джинсові шорти синього кольору зі слідами РБК, чоловічу нижню білизну темного кольору зі слідами РБК, кросівки синього кольору зі шкарпетками сірого кольору зі слідами РБК, куртку темного кольору зі слідами РБК з двома сквозними отворами в районі лівої кишені та одним сквозним отвором в районі поперекового відділу, мобільний телефон сірого кольору та зарядний пристрій марки «Samsung», футболку темного кольору зі слідами РБК, предмет схожий на «ніж-метелик» зі слідами РБК на лезі (постанова від 23.07.2023), - після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта (отримувач: УК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; код отримувача ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ; банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_19 (ел.адм.подат.); номер рахунку (IBAN): НОМЕР_9; код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження):

- в сумі 4 260 (чотири тисячі двісті шістдесят) грн 6554 коп. (від 13.05.2024 №СЕ-19/111-24/13062-БД);

- в сумі 6 013 (шість тисяч тринадцять) грн 00 коп. (від 15.05.2024 № 042-596-2024);

- в сумі 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн 84 коп. (від 09.07.2024 №СЕ-19/111-24/39172-ХЗ).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

129585906

Наступний документ

129585908

Інформація про рішення:

№ рішення:	129585907
№ справи:	756/11374/24
Дата рішення:	15.08.2025
Дата публікації:	20.08.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (23.09.2025)
Дата надходження:	12.09.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (21)

16.09.2024 12:40	Оболонський районний суд міста Києва
25.09.2024 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
07.10.2024 11:30	Оболонський районний суд міста Києва
24.10.2024 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
29.10.2024 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
27.11.2024 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
09.12.2024 12:00	Оболонський районний суд міста Києва
16.12.2024 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
09.01.2025 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
16.01.2025 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
23.01.2025 11:00	Оболонський районний суд міста Києва
13.02.2025 12:30	Оболонський районний суд міста Києва
20.03.2025 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
29.04.2025 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
13.05.2025 12:00	Оболонський районний суд міста Києва
28.05.2025 10:00	Оболонський районний суд міста Києва
10.06.2025 16:00	Оболонський районний суд міста Києва
01.07.2025 14:00	Оболонський районний суд міста Києва
08.07.2025 09:45	Оболонський районний суд міста Києва
28.07.2025 12:00	Оболонський районний суд міста Києва
11.08.2025 16:00	Оболонський районний суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

КАСЬЯН АЛІНА ВІКТОРІВНА

суддя-доповідач:

КАСЬЯН АЛІНА ВІКТОРІВНА

захисник:

Герасько Максим Григорович

Трунов Юрій Анатолійович

обвинувачений:

Голяк Володимир Адольфович

потерпілий:

Іщенко Олег Юрійович

прокурор:

Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону