Справа № 743/933/25
Провадження № 2/743/390/25
18 серпня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Марченко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
17.07.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сімейне життя не склалося у зв'язку з тим, що у подружжя різні погляди на сімейне життя та обов'язки. В сім'ї відбуваються сварки, які призвели до того, що позивач з відповідачем стали зовсім чужими людьми. Позивач просить розірвати шлюб та відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Справа передана головуючому судді 21.07.2025 р.
21.07.2025 р. отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Ріпкинського районного суд Чернігівської області від 25.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.08.2025 р.
05.08.2025 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримку позовних вимог, зареєстрована за вх № 3790/25.
У судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони 05.02.1994 р. зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 7). Спільних неповнолітніх дітей у подружжя немає.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
За позицією Чернігівського апеляційного суду, викладеною у постанові від 13.03.2024 р. (справа № 743/1755/23), пославшись на положення ч. 1 ст. 106 СК України, суд першої інстанції не звернув увагу на конструкцію цієї статті, якою передбачено можливість (а не обов'язок) подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу у разі відсутності неповнолітніх дітей. Отже, норми СК України передбачають як звернення подружжя до органів РАЦС з спільною заявою про розірвання шлюбу, так і звернення одного із подружжя до суду з позовом про розірвання шлюбу незалежно від того, чи є у подружжя неповнолітні діти та незалежно від того, що подружжя не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відтак з огляду на позицію суду апеляційної інстанції суд не встановлює у даній справі обставини відсутності предмета спору.
Суд вважає, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача та не має підстав вважати, що внаслідок розірвання шлюбу будуть порушені права сторін. Крім того, позивач не просила надати строк на примирення, від відповідача таке клопотання теж не надходило. Тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 56, 106, 112 СК України, ст. ст. 133, 141, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 05 лютого 1994 року Добрянською селищною радою Ріпкинського району Чернігівської області, актовий запис № 4.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), іменувати прізвищем « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук