18.08.25
Єдиний унікальний № 744/765/25
Провадження № 1-кс/744/6/2025
про продовження строку тримання під вартою
18 серпня 2025 року суддя Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглядаючи у судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 62025100150001757 від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігова, українця, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні одну дитину, до затримання військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями обвинувального акта раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,-
в якому надійшло письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою (тримання під вартою застосоване в рамках на той час підозри, повідомленої за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України),-
15 серпня 2025 року до суду у межах судового провадження у зазначеному вище кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України надійшло клопотання прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , згідно якого прокурор просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на час розгляду справи в суді на строк 60 діб з подальшим утриманням останнього в державній установі «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)», за адресою: вулиця Миколаївська, 31, місто Новгород-Сіверський Чернігівської області без визначення розміру застави у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування вимог клопотання прокурором зазначено про те, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 близько 02 год. 00 хв. 11.03.2025, на порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, повторно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, визначене в районі м. Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
23.06.2025 солдат ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 57) та тим самим припинено його протиправну діяльність.
Так, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 внаслідок самовільного залишення місця служби, визначеного в районі АДРЕСА_2 , обов'язки військової служби у період часу 11.03.2025 до 23.06.2025 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
23.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Чернігова, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, а у подальшому рішенням слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 21.08.2025.
31.07.2025 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчено та скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 до Семенівського районного суду Чернігівської області, у зв'язку з чи останній набув статусу обвинуваченого.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними у ході досудового розслідування, що заплановано дослідити під час судового розгляду, а саме:
-довідкою доповіддю військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення розташування солдатом ОСОБА_5 ;
-рапортом командира підрозділу військової частини НОМЕР_1 про відсутність на службі солдата ОСОБА_5 ;
-актом службового розслідування за фактом відсутності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 ;
-витягом з наказу по стройовій частині НОМЕР_1 , який підтверджує факт зарахування і проходження служби солдатом ОСОБА_5 ;
-протоколами допиту свідків, які підтверджують факт самовільного залишення ОСОБА_5 розташування підрозділу.
На цей час ОСОБА_5 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, про причетність особи до вчинення нею злочинів як достатньою для продовження застосування щодо особи раніше обраного запобіжного заходу.
Згідно ч. 8 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.
Таким чином, на даний час існує необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою стосовно обвинуваченого оскільки є достатньо підстав вважати, що ризики, які стали підставою до обрання запобіжного заходу не змінились та продовжують існувати, а саме ризики, передбачені п. п. 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді безальтернативного позбавлення волі на строк від 5 до 10 років а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, а відтак встановлена наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного судового розгляду даного кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи свій статус військовослужбовця та дружні відносини з іншими військовослужбовцями частини, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, вмовлянь так і в інший спосіб незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Окрім цього, обвинувачений має певне коло зв'язків, у тому числі з керівництвом та службовими особами військової частини, здобутих в силу проходження ним військової служби, тим паче у зоні безпосередніх бойових дій, та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин та фактів кримінального правопорушення. Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо. Про існування ризику впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ним у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним версій. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України обґрунтовується тим, що протиправна діяльність ОСОБА_5 мала триваючий характер та фактично продовжувалася до моменту його затримання.
Вказаний ризик посилюється тим, шо ОСОБА_5 вже раніше самовільно припиняв виконувати військові обов'язки та у зв'язку з цим йому повідомлялось про підозру та він був раніше вже звільнений від кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження служби.
Відповідно до п. 4 ч. 2. ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до певної категорії осіб, серед яких і раніше не судима особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У разі застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній, усвідомлюючи можливість реального покарання у вигляді позбавлення волі, буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинить інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні 18.08.2025 прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання повністю та висловив думку про слушність доводів клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 18.08.2025 не заперечив у продовженні його строку тримання під вартою згідно клопотання прокурора. Повідомив суду, що він свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає повністю.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні 18.08.2025 стосовно зазначеного клопотання відносно продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою висловив думку, що по суті він підтримує думку обвинуваченого.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні думки прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Разом з тим, суд відхиляє доводи прокурора, наведені в клопотанні, про наявність існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, та ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, адже прокурор у клопотанні не навів істотних доводів в чому може полягати у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним версій в чому мала місце триваючий характер та фактично продовжувалося його діяння до моменту його затримання. Суд вважає ризик, наведений у клопотанні за п. 4 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, словесною конструкцією, котра не знайшла в судовому засіданні достатнього підтвердження. Тим не менш, прокурор у судовому засіданні довів те, що обвинуваченому буде недостатньо застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України), а для цього обвинуваченому слід продовжити винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи, поряд із наведеним вище, те, що згадані обставини поставлених до вини обвинуваченому протиправних діянь мають під собою певне підґрунтя.
Зважаючи на викладене, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд переконаний у необхідності у розглядуваному випадку не визначати розмір застави при продовженні згаданого запобіжного заходу ОСОБА_5 , адже згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою вправі не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чином, суд убачає за потрібне клопотання задовольнити частково за виключенням вказаного вище не підтвердження судом двох із зазначених вище ризиків.
При постановленні цієї ухвали суд переконаний у необхідності обчислення продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з моменту закінчення визначеного попередньою ухвалою судді Деснянського районного суду міста Чернігова про продовження строку тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 198, 199, 205, 331, 394, 395 Кримінального процесуального кодексу України,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 09 години 30 хвилин 21 серпня 2025 року.
Визначити дату закінчення дії цієї ухвали - 09 година 29 хвилин 20 жовтня 2025 року.
В решті клопотання - відмовити.
Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 під час судового провадження покласти на повноважного прокурора (прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ).
Копії даної ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , захиснику ОСОБА_4 , обвинуваченому ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1