справа № 691/1069/25
провадження № 3/691/453/25
14 серпня 2025 року Городищенський районний суд Черкаської області
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., при секретарі судових засідань Шмунь Н.В., за участю прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Початенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.В'язівок Городищенського району Черкаської області, українець, громадянство України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , місце роботи Козачанське лісництво філії «Звенигородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», майстер лісу,-
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Козачанське лісництво філії «Звенигородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та відповідно до п.п. «е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ст.45 п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) за період неохоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2025 по 22.01.2025, остільки граничний термін подачі був 20 лютого 2025 року, а декларація фактично подана 20 березня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення.
ОСОБА_1 не взяв участь у судовому засіданні, через канцелярію суду подав письмову заяву від 14 серпня 2025 року про судовий розгляд у його відсутність, визнання вини, та попередньо 14 серпня 2025 року зареєстрував заперечення на протокол з клопотанням про закриття провадження у справі.
Прокурор Початенко Н.В. просила притягнути ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією до адміністративної відповідальності.
Представник Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, будучи повідомленим про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, що не перешкоджає, зі згоди учасників процесу, здійснювати розгляд у його відсутність.
Суд, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, думку прокурора, беручи до уваги зміст заяви особи, яка притягується до адміністративної відповідальності із запереченням та клопотанням про закриття провадження, дослідивши матеріали судової справи та оцінивши надані суду докази на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, робить висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, в силу наступного.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність .
Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За змістом статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей. В рішенні Конституційного Суду України від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Таким чином, при розгляді справи про корупційне правопорушення, обов'язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З об'єктивної сторони дане корупційне правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме, прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні.
За нормами статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
У судовому засіданні встановлено із змісту вивчених і досліджених доказів наступне.
Відповідно до наказу філії «Звенигородське лісове господарство Центрального лісового офісу ДП «Ліси України» №01-к від 02.01.2023 року «Про зарахування до штату філії «Звенигородське лісове господарство» ДП «Ліси України»» працівників: зараховано до штату майстра лісу Козачанського лісництва ОСОБА_1 ..
Відповідно до наказу філії «Звенигородське лісове господарство» №124-к звільнено 31 грудня 2024 року ОСОБА_1 з посади майстра лісу Козачанського лісництва.
Відповідно до наказу (розпорядження) філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №204-к/08 прийнято на роботу з 01.01.2025 року ОСОБА_1 майстром лісу Козачанського лісництва.
Відповідно до посадової інструкції головним завданням майстра лісу є охорона, збереження, своєчасне відновлення та збільшення лісових багатств на довіреній йому території державного лісового фонду. Майстер лісу являється матеріально-відповідальною особою і несе персональну відповідальність за стан збереження лісопродукції, закріпленого за ним інвентаря та матеріалів, тощо.
Відповідно до наказу (розпорядження) філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №352-к/08 від 22.01.2025 року ОСОБА_1 звільнено 22 січня 2025 року з посади майстр лісу Козачанського лісництва.
Таким чином, майстер лісу Козачанського лісництва філії ДП «Звенигородське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1 є посадовою особою державної лісової охорони. Згідно п.п.»е» п.1ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи державної лісової охорони. Одночасно, зазначена категорія посад віднесена до суб'єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією та на яких розповсюджуються обмеження і обов'язки передбачені ст. 45 вказаного Закону.
Згідно ч.1ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п.1 п.п. «а» і «в» пункту 2, пункті 5 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом та Порядком заповнення та подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 23 липня 2021 року передбачено три види декларацій, зокрема: декларація при звільненні - декларація яка подається відповідно до абзацу 1ч.2ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 припинив свої повноваження як суб'єкт Закону України «Про запобігання корупції» 22.01.2025 року, то граничний термін подачі декларації особи, яка припиняє свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) є 20.02.2025 року.
Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного Державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, і установлено, що ОСОБА_1 лише 20 березня 2025 року в порушення вимог ч.2ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» подав декларацію особи, яка припиняє діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні).
За змістом ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні).
Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме: протоколом №344/2025 про адміністративне правопорушення від 25 липня 2025 року (2-12), копією повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с.17) копією декларації з електронного ресурсу ЄДРД щодо дати публікації декларації ОСОБА_1 (а.с.15-21), копією наказу №204-к/08 від 31 грудня 2024 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 майстром лісу Козачанського лісництва Звенигородського над лісництва (а.с.22), копією наказу про припинення трудового договору №352-к/08 від 22.01.2025 року за змістом якого звільнити з 22 січня 2025 року ОСОБА_1 з посади майстер лісу Козачанського лісництва (а.с.93).
Обставин, які б об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 , своєчасно подати декларацію при звільненні, чи поважність причин, які б цьому перешкоджали, в ході розгляду справи, із змісту поданої ним заяви до суду та письмового заперечення не встановлено, жодних доказів в заперечення цих фактів суду, особою, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності не надано.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, остільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись ст.68 Конституції України, ст.ст.3,45 Закону України «Про запобігання корупції»,ч.1 ст.172-6, ст.ст. 1, 9, 23, 33 - 35, 40-1, 254, 248, 249, 251, 268, 283-285 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, суд-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) грн. 00 коп. із стягненням на користь Держави.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь Держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 і ч.1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Направити постанову до Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та ОСОБА_1 , для відому і виконання.
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. М. Савенко