Справа № 726/2587/25
Провадження №3/726/533/25
Категорія 327
18.08.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки за національністю, громадянки України, що не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,
24.07.2025 о 19:08 в м. Чернівці вул. Осіння, 48 бабуся ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме керував транспортним засобом марки Honda Dio, без державного номерного знаку, без реєстраційних документів, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив Правила дорожнього руху, за що передбачено відповідальність згідно з ч.2 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Таким чином ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи щодо неї судом повідомлялася належним чином.
Європейський суд з прав людини констатував, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, серед яких, стаття 184 КУпАП відсутня.
Враховуючи, що у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи і можливого закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 184 КУпАП, передбачено, що вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП настає адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
При цьому право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли: шістнадцятирічного віку - категорії А1, А; вісімнадцятирічного віку - категорії В1, В, С1, С; дев'ятнадцятирічного віку - категорії BE, C1E, СЕ; двадцятиоднорічного віку - категорії D1, D, D1E, DE, Т.
Відповідно до ч.6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 30.1 Правил дорожнього руху України визначено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, яка полягає у вчиненні її онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким вона здійснює догляд у відсутність матері, якому не виповнилося 16 років, адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126 та ч.6 ст. 126 КУпАП, що полягало у керуванні ним транспортним засобом без реєстраційного документу на транспортний засіб та не маючи права керування транспортним засобом підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 223767 від 24 липня 2025 року, який складений відповідно до вимог КУпАП (а.с.1); а також даними долученого до нього диску на якому містяться відеозаписи що фіксують обставини події та оформлення матеріалів (а.с.4).
Відповідно до даних дослідженого відеозапису на ньому зареєстровано рух транспортного засобу під керуванням неповнолітнього водія, яким виявився ОСОБА_2 . На відео із боді камери № 476885 встановлено як працівники поліції зупинили ОСОБА_2 , останній керував мопедом не зареєстрованим та без посвідчення воді, оскільки є неповнолітнім. Пізніше підійшла бабуся за участі якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 , як бабусі неповнолітнього онука ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП доведена повністю, оскільки онук вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 та ч.6 ст. 126 КУпАП, у віці п'ятнадцяти років.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.3 ст.184 КУпАП, як вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.126 КУпАП.
Остання, здійснювала догляд за онуком у період відсутності матері та батька, які перебували у той час за кордоном, а тому бабуся може бути особою, що замінює батьків, якщо вона фактично здійснює догляд та виховання дитини, замінюючи собою батьків.
Вирішуючи питання щодо адміністративного стягнення яке має бути застосоване за вчинене правопорушення, враховую відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, вважаю, що щодо ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, ст. 184, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев