Справа № 726/2500/25
Провадження №3/726/512/25
Категорія 143
18.08.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що не працює, особа із інвалідністю ІІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,
14 липня 2025 року о 08:10 в м. Чернівці вул. Галицький Шлях, 24 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 6110, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення із транспортним засобом Renault Scenic, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала гр. ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, потерпілих немає.Після чого самовільно залишив місце ДТП до якої був причетний.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Повідомив, що дійсно того дня керував транспортним засобом Mercedes-Benz, однак зазначає, що не відчув удару, а тому поїхав далі. Надалі буде уважнішим за кермом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, пунктом 2.10 а Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Тобто, із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП передбачає наявність у діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі умислу (а саме: особа розуміє, що була учасником дорожньо-транспортної пригоди, однак умисно залишила місце вказаної пригоди).
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає виключно за наявності прямого умислу на вчинення дій, передбачених диспозицією вказаної норми, тобто за наявності в діях особи умислу на залишення місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди з метою ухилення від відповідальності.
Між тим, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП відсутні дані про наявність у нього умислу на залишення місця ДТП, а будь-які докази цього до матеріалів справи не долучені.
На доведеність вини ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено лише схему місця ДТП від 14.07.2025, у якій зафіксовано дорожню обстановку, місце зіткнення та виявлений транспортний засіб потерпілого, а також письмові пояснення потерпілої від ДТП.
У своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_2 вказує про те, що 14.07.2025, приблизно о 08:11 рухалася в м. Чернівці вул. Галицький Шлях на своєму авто Renault Scenic та помітила, як водій Mercedes-Benz здійснив обгін її авто та не врахувавши дорожньої обстановки та бокового інтервалу пошкодив її авто у передній частині.
Долучені докази лише свідчать про факт наявності ДТП, однак не можуть свідчити про факт умисного залишення місця ДТП.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказує про те, що дійсно 14.07.2025 керував транспортним засобом Mercedes-Benz та рухався вул. Галицький Шлях у м. Чернівцях. Зазначає, що під час руху не відчув жодного звуку чи удару, дотику об інший автомобіль, а тому продовжив рух. Лише 15.07.2025 до нього звернулися працівники поліції та повідомили про подію, що сталася. Зауважив, що разом із ним у авто перебували ще два пасажири, які теж не чули сторонніх звуків. Наміру залишити місце пригоди не мав.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Перекладання такого обв'язку на суд є неприпустимим, а тому суд лише здійснює оцінку наявних у справі доказів.
Аналізуючи долучені до матеріалів справи докази, пояснення ОСОБА_1 про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зокрема умислу на вчинення правопорушення (залишення місця пригоди), на переконання судді не спростовано.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, винна особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вищевикладених обставин, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не знайшла свого підтвердження (не доведена суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, яка у сукупності з об'єктом, суб'єктом та об'єктивною стороною має утворювати склад цього правопорушення), а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
У п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 122-4, 247, 251, 252, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.122-4 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев