Справа № 183/6620/22
№ 1-кп/183/1256/25
18 серпня 2025 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022131370000731 від 18.04.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону заявив клопотання від 05.05.2025 р. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на підставі розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №22 від 01 квітня 2022 року солдати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували на території м. Сєвєродонецька Луганської області, на виконання службових обов'язків, пов'язаних із військовою агресією російської федерації проти України.
17 квітня 2022 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, солдат ОСОБА_7 разом з іншими військовослужбовцями групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , а саме солдатом ОСОБА_8 , солдатом ОСОБА_9 та солдатом ОСОБА_10 перебували у місці тимчасового розташування військового підрозділу - у службовому кабінеті № 16 приміщення Сєвєродонецького відділу Державної міграційної служби України за адресою: АДРЕСА_1 .
У зазначений час того ж дня, солдат ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті солдатам ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зняв із запобіжника закріплену за ним автоматичну зброю АК-74 № НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм, в положення автоматичного пострілу «АВ», дослав патрон у патронник та здійснив дві черги пострілів у напрямку солдат ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а саме не менше трьох пострілів у напрямку перебування солдата ОСОБА_9 та не менше шести пострілів у напрямку перебування солдата ОСОБА_8 , в результаті чого настала смерть останніх.
В свою чергу, ОСОБА_7 продовжив здійснювати постріли у вказаному приміщенні.
Після закінчення пострілів, подальшу протиправну діяльність ОСОБА_7 було припинено солдатом ОСОБА_10 , який піднявся з підлоги та із застосуванням фізичної сили відібрав автоматичну зброю АК-74 № НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм з рук ОСОБА_7 , після чого повалив останнього на підлогу, утримуючи вагою свого тіла.
У результаті вказаних злочинних дій, солдату ОСОБА_9 заподіяні наступні тілесні ушкодження: вогнепальне наскрізне поранення у вигляді вхідної рани на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча з раньовим каналом знизу-вверх через ліві плечову кістку та ключицю позаду хребтової ділянки на порожнину черепу, через головний мозок на лобно-тім'яну ділянку, де є вихідна рана; вогнепальне наскрізного поранення у вигляді вхідної рани на передньо-зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині з раньовим каналом ззовні до середини зверху-вниз у ліву плевральну порожнину через реберний каркас на тканину легень, підключичну ділянку грудної клітини праворуч на праве плече з переломом правої плечової кістки та вихідними ранами; вогнепальне наскрізне перерване поранення у вигляді вхідної рани на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині з раньовим каналом від неї у косому напрямку на внутрішню поверхню лівого плеча у верхній третині, далі на ділянку лівої пахви, далі на реберний каркас ліворуч, з раньовим каналом на верхні частки легень та реберний каркас праворуч на праву плечову ділянку, де є вихідна рана; масивні крововиливи у м'яких тканинах з заходом раньових каналів, велика кількість вільної крові у вигляді згортків та у рідкому стані у плевральних порожнинах, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок наскрізних вогнепальних поранень тіла у вигляді поранення лівого плеча та голови, поранень лівого плеча, грудної клітини та правого плеча, що супроводжувалися ушкодженнями м'яких та кісткових тканин, внутрішніх органів, виливом крові у плевральні порожнини, з послідуючим розвитком крововтрати.
У результаті вказаних злочинних дій, солдату ОСОБА_8 заподіяні наступні тілесні ушкодження: вхідна рана на задній поверхні правого плеча в верхній третині з раньовим каналом у праву плевральну порожнину; вхідна рана на задній поверхні грудної клітини праворуч у надлопатковій ділянці; три вхідні рани у правій лопатковій ділянці тулубу з раньовими каналами вглиб; вхідна рана на задній поверхні грудної клітини посередині у міжлопатковій ділянці з раньовим каналом вглиб; чотири вихідні рани на задній поверхні грудної клітини ліворуч та лівій бічній поверхні грудної клітини з раньовими каналами вглиб; за ходом раньових каналів руйнування реберного каркасу ліворуч та праворуч з розривами плеври і м'язів, переломів правої лопатки, також розриву діафрагми з розмізженням селезінки та малої частки печінки, також руйнування хребців грудного відділу та розривів легень зі стінкою серця; кров у вигляді згортків та рідкої крові у плевральних порожнинах, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючих наскрізних вогнепальних поранень тіла у вигляді поранень правого плеча та задньої поверхні грудної клітини, що супроводжувалися ушкодженнями м'яких та кісткових тканин, внутрішніх органів, виливом крові у плевральні порожнини, з послідуючим розвитком шоку.
19 квітня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115КК України.
20 квітня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 діб, який продовжено ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області до 15 травня 2025 р..
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, також 29.04.2021 обвинувачений ОСОБА_7 засуджений Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто на шлях виправлення не став, а тому з метою забезпечення кримінального провадження виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не відпали. Так, в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вказані обставини свідчать про наявність вищевказаних ризиків та неможливості їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не погодився з клопотанням прокурора. Пояснив, що на сьогоднішній день не можливо кудись сховатися. Просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем мешкання його батьків: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні захисник вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню. Також прохав застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.06.2024 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 серпня 2024 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29 (включно) листопада 2024 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 (включно) січня 2025 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 (включно) березня 2025 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 (включно) травня 2025 року.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 (включно) липня 2025 року.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2025 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16 (включно) серпня 2025 року.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 р. ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 (включно) вересня 2025 року.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адресу мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Також прокурор наголошував на наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак на підтвердження існування цього ризику прокурором не надано жодного доказу.
Таким чином існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; вік та стан здоров'я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу обвинуваченого.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає можливим продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, наявність підстав, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві двох осіб, то суд вважає за можливе розмір застави у кримінальному провадженні не визначати.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022131370000731 від 18.04.2022 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 (включно) жовтня 2025 року без визначення розміру застави у кримінальному провадженні з утриманням в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3