13 серпня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1841/24
Провадження № 22-ц/820/1280/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Янчук Т. О.
секретар судового засідання Демчук В. М.,
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року (суддя Васільєв С. В., повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що на підставі судового наказу Красилівського районного суду Хмельницької області у справі № 677/1981/21 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2021 року і до повноліття дитини. Відповідач аліменти не сплачував і станом на 04 листопада 2024 року виникла заборгованість у розмірі 128617,53 грн. У разі виникнення заборгованості за аліментами з вини особи, яка зобов'язана їх сплачувати, стягувач має право на стягнення пені.
Тому позивачка просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 20 грудня 2021 року по 04 листопада 2024 року в розмірі 321542,50 грн.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 20 грудня 2021 року по жовтень 2024 року включно у сумі 128617 грн 53 коп.
ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 10000 грн за період з липня по жовтень 2024 року. Посилається на порушення судом принципу рівності сторін у судовому процесі, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вважає, що позивачка не довела правових підстав для стягнення пені. Суд не взяв до уваги відсутність його вини у несплаті аліментів, оскільки судовий наказ про стягнення аліментів, а також документи про примусове виконання зазначеного судового наказу не отримував, що свідчить про його необізнаність в період з січня 2022 року по липень 2024 року (день отримання ним електронного листа від позивачки) про наявність у нього обов'язку по сплаті аліментів. Суд не врахував те, що у нього на утриманні перебуває дружина, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, її дитина від попереднього шлюбу та батьки, які потребують матеріальної допомоги. У власності немає нерухомого майна, за рахунок якого можливе виконання обов'язку по сплаті аліментів. Враховуючи невеликий розмір щомісячного доходу стягнення з нього неустойки (пені) стане надмірним тягарем.
У засіданні апеляційного суду позивачка апеляційну скаргу не визнала.
Відповідач не з'явився, про розгляд справи повідомлений відповідно до вимог ЦПК України.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Справа за позовом ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Разом з тим, частиною 4 статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову в справі, що переглядається, складає 321542,50 грн (106 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Тому вона підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зазначене порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Установлено, що відповідно до судового наказу Красилівського районного суду від 06 січня 2022 року у справі № 677/1981/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з розрахунком заборгованості головного державного виконавця Хмельницького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районні № 62361/25.14.45/3 від 04 листопада 2024 року заборгованість за судовим наказом Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2022 року у справі № 677/1981/21 за період з 20 грудня 2021 року по 01 жовтня 2024 року складає 128617,53 грн.
14 червня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 червня 2024 року.
ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (довідка МСЕК серії АВ № 0795749 від 25 липня 2016 року) та матір'ю дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17 червня 2010 року).
За змістом квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН3027954 від 31 грудня 2024 року відповідач здійснив грошовий переказ позивачці в розмірі 70000 грн, призначення платежу - сплата аліментів.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов?язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов?язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відповідач зобов?язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов?язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв?язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зроблено висновок про те, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов?язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов?язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов?язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідач не надав належних і допустимих доказів відсутності його вини в несплаті аліментів.
Отже, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Розмір пені за місячним платежем розраховується таким чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток (заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%).
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц).
Формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред?явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21.
Відповідно до зазначеного вище розрахунку державного виконавця прострочення сплати відповідачем аліментів мало місце у грудні 2021 року - 2833,95 грн; у 2022 році: січень - березень - по 1516,62 грн щомісячно, квітень - червень - по 1416,50 грн, липень - жовтень - по 3088 грн, листопад - грудень - по 1416,50 грн; у 2023 році: січень - червень - по 3693,89 грн, липень - вересень - по 5015,89 грн, жовтень - грудень - по 5406,87 грн; у 2024 році: січень - червень - по 6002,60 грн, липень - жовтень - по 3088 грн.
З урахуванням наведеного вище порядку обчислення пені, розміру заборгованості за аліментами і кількості днів прострочення сплати аліментів розмір пені складає: за грудень 2021 року - 29444,74 грн; у 2022 році: січень - 15287,53 грн, лютий - 14862,88 грн, березень - 14392,72 грн, квітень - 13017,64 грн, травень - 12578,52 грн, червень - 12153,57 грн, липень - 25537,76 грн, серпень - 24580,48 грн, вересень - 23654,08 грн, жовтень - 22696,80 грн, листопад - 9986,33 грн, грудень - 9547,21 грн; у 2023 році: січень - 23751,71 грн, лютий - 22717,42 грн, березень - 21572,32 грн, квітень - 20464,15 грн, травень - 19319,04 грн, червень - 18210,88 грн, липень - 23173,41 грн, серпень - 21618,49 грн, вересень - 20113,72 грн, жовтень - 20005,42 грн, листопад - 18383,36 грн, грудень - 16707,23 грн; у 2024 році: січень - 16687,23 грн, лютий - 14946,47 грн, березень - 13085,67 грн, квітень - 11284,89 грн, травень - 9424,08грн, червень - 7623,30 грн, липень - 2964,48 грн, серпень - 2007,20 грн, вересень - 1080,80 грн, жовтень - 123,52 грн. Всього за період з 20 грудня 2021 року по 04 листопада 2024 року у сумі 553005,05 грн.
Згідно з частиною 1 статті 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення пені у розмірі не більшому 100 відсотків заборгованості.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі заборгованості за аліментами, визначеної державним виконавцем, станом на 01 жовтня 2024 року у сумі 128617,53 грн.
Доводи апеляційної скарги про перебування на утриманні ОСОБА_2 дружини, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, батьків не підтверджені належними та допустимими доказами (потреба в утриманні, розмір їхніх доходів, спільне проживання з батьками та ін.).
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо посилання на утримання дочки дружини від першого шлюбу, як на підставу для зменшення пені, то неповнолітніх дітей зобов'язані утримувати їх батьки.
Сплата відповідачем аліментів в розмірі 70000 грн на рахунок позивачки у грудні 2024 року не може слугувати підставою для зменшення нарахованої суми пені, оскільки така сплата відбулась після подання позову 08 листопада 2024 року.
З урахуванням наведеного не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.
На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40%) з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1286 грн 17 коп.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 128617 грн 53 коп. (сто двадцять вісім тисяч шістсот сімнадцять грн 53 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1286 грн 17 коп. (одна тисяча двісті вісімдесят шість грн 17 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
Т. О. Янчук