ЄУН: 753/22241/24
Провадження №: 2/336/1929/2025
15 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Приходько В.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордейченко Р.Р.,
представника позивача Савчук С.О.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, за яким просить суд стягнути з ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором №165302407 від 23.01.2021 року у сумі 27 725,31 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 23.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , уклали кредитний договір № 165302407 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Кредитний договір був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV88PZ7 23.01.2025 року о 17:30:04 год. ОСОБА_2 ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після підписання договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15 500,00 грн. на її банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 р., однак ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткові угоди № 19 від 28.11.2019 р., № 26 від 31.12.2020 р., № 27 від 31.12.2021 р., №31 від 31.12.2022 р., №32 від 31.12.2023 р..
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 134 від 18.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, з урахуванням додаткових угод ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 25 876,10 грн.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 року включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимог до відповідача на загальну суму 27 725,31 грн.
30.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором.
Відповідно до Реєстр боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 на загальну суму 27 725,31 грн.
На підставі зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 27 725,31 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі - 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 13.05.2025 о 10:00 год.
30.04.2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що позовні вимоги позивача ТОВ «Юніт Капітал» відповідачка не визнає в повному обсязі та вважає необґрунтованими та безпідставними, що не підтверджені належними доказами.
В подальшому 02.05.2025 року від представника відповідачки надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 1000 гривень.
В судовому засіданні, представник відповідачки ОСОБА_1. зазначила, що відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає в повному обсязі, одночасно надала пояснення, що в реквізитах платіжного доручення, які надано в матеріали справи, частково вказано номер платіжної картки, без повного зазначення номеру картки. Номер та печатка банку - відсутні, а отже це не є платіжним дорученням, оскільки не дотримана форма та реквізити, просила визнати цей доказ не належним та не брати до уваги у вказаній справі.
22.05.2025 року від представника позивача надійшли заперечення на заявлене клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу, в обґрунтуванні яких зазначає, що відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, які пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
01.10.2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» був укладений Договір про надання правничої допомоги.
До правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, надання усної консультації, а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 6000,00 грн. на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01.10.2024 (Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги № 0110/24 від 01.10.2024).
Таким чином, розрахунок вартості виконаних робіт представником Позивача є обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям обґрунтованості та розумності у розумінні приписів ч. З ст. 141 ЦПК України.
23.05.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, у зв'язку з отриманням відзиву.
26.05.2025 року від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтуванні яких зазначає, що позивачем було пропущено процесуальний строк, встановлений судом в ухвалі від 14.04.2025 року на подання суду відповіді на відзив, а тому просила залишити без розгляду додаткові пояснення Позивача, що по своїй суті є відповіддю на відзив, подані до суду 22.05.2025 року з підстав пропущення строку.
Одночасно, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні, представник позивача підтримала позовну заяву та надані до суду пояснення по справі, просила задовільнити позов в повному обсязі. Щодо платіжних доручень, зазначила, що «Манівео» не є банківською установою, тому не має повноважень ставити печатку та підпис, але відповідно до доручення яке відповідає вимогам, «Таскомбанк» провів платіж як банк провайдер.
Тобто, договір факторингу був укладений відповідно до чинного законодавства, а платіжне доручення виготовлено за вимогами банку, а цей платіж провайдером, а це означає що він був визнаний таким який є належним.
Одночасно представник позивача, зазначила, що відповідачка разом зі своїми запереченнями не надала до позову докази, що це не вона брала кредитні кошти, а навпаки ж тільки підтвердила, що кредитні кошти були взяті нею.
Представник відповідача, заперечила проти задоволення позову, підтримала свої доводи викладені у відзиві.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 23.01.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , уклали кредитний договір № 165302407 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.1.1 договору, Кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15 500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити грошові кошти, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та спалити проценти.
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 , що продовжила строк договору до 31.12.2021 року.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.
Пунктом 1.2. визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме, реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього договору.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021 року та № 3 від 30.12.2022 якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 року включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимог до відповідача на загальну суму 27 725,31 грн.
30.09.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 3009/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно о п.1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні відповідні права вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27 725,31 грн.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачка та її представник ні в письмовому відзиві, ні в судовому засіданні не заперечували факту того, що ОСОБА_2 отримала ці гроші в позику.
З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що ОСОБА_2 не проводилаплатежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконувалаумови договору. Згідно Розрахунку, заборгованості за Кредитним договором № 165302407від 23.01.2021 рокустановить 27 725,31грн., яка складається з: 12 931,56 грн. заборгованість за тілом кредиту; 14 793,75 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Підписавши заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, Розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_2 є належним і достатнім доказом щодо розрахунку вимог ТОВ «Юніт Капітал».
На спростування зазначеного розрахунку, відповідачкою ОСОБА_2 та її представником доказів надано не було. Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 провела два платежі на виконання цього договору, тобто таким чином підтвердила про свою обізнаність про наявність боргу.
У відзиві представник відповідача зазначає про те, що до позовної заяви не було надано жодного документу, який хоч якось пояснював би факт переведення коштів на рахунок Відповідача Первісним кредитором, тобто жодного з первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому фізично не має можливості встановити існування заборгованості Відповідача перед Первісним кредитором та відповідно, Позивачем, та можливий розмір такої заборгованості.
Відповідно до, змісту п.1.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. «Боржник - фізична особа, з якою укладено Кредитний договір, право вимоги до якого уступається за цим Договором», що підтверджує неможливість передачі Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 прав вимоги за кредитними договорами, що будуть укладені в майбутньому. А тому, оскільки договір факторингу є відплатим, а ціна є однією з істотних умов договору факторингу, то ключовою умовою для набуття права вимоги є завершення оплати, а Позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» за укладеним договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, доказів на підтвердження оплати між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» за укладеним договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та доказів на підтвердження оплати між ТОВ «Онлайн фінанс» та Позивачем за укладеним договором факторингу № 3009/24 від ЗО вересня 2024 року.
Також представник відповідачки зазначає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 року боргові зобов'язання за кредитним договором від 22.01.2021 року ще не існували, тому не могли бути передані новому і кредитору на час укладення договору відступлення права вимоги від 28.11.2018 року, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Крім того, наданий Позивачем додаток № 134 від 18.05.2021року, додаток №10 від 31.07.2023 року, додаток № 1 від 30.09.2024 року, на які Позивач посилається як на підставу про перехід від первісного кредитора до Позивача прав вимог кредитним договором № 165302407 від 23.01.2021 року, не оформлені як витяги які є належними та не достовірними доказами, а тому не можуть полягати в обґрунтування позовних вимог.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відповідно до алгоритму дій Позичальниці, яка самостійно ввела свої дані при укладанні Кредитного договору №165302407 від 23.01.2021 року. Таким чином, ОСОБА_2 самостійно заповнила заявку, у якій вказала свої персональні дані, зокрема: ПІБ, ідентифікаційний код, номер телефону, а також фінансову інформацію. Отже, с заповненням анкети-заяви позичальниця підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона є повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов'язання, а саме: ініціювало платіжним дорученням переказ коштів в загальній сумі 15500,00 грн. на картковий рахунок Відповідачки.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення № 4ab3d6c2-8728-4334-8810-e8fl7e0c9d03 від 23.01.2021 з відміткою Товариства.
Встановлення факту перерахування коштів може підтвердити банк-провайдер, в даному випадку - АТ "ТАСКОМБАНК". Варто зазначити, що до матеріалів позовної заяви Позивачем додано лист повідомлення від АТ "ТАСКОМБАНК", в якій зазначено про успішне зарахування коштів у розмірі 15500,00 грн.
Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та АТ "ТАСКОМБАНК" надав відповідь про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Позивач довів факт отримання Відповідачкою коштів.
Зі свого боку банк підтвердив виконання платіжного доручення, а саме, перерахування коштів, що здійснено належним чином. Відсутність юридичних фактів щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача підтверджує правомірність виконання операції.
Отже, виходячи з вищевикладеного, факт отримання кредитних коштів Відповідачкою є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами.
Щодо розрахунків заборгованості, позивач зазначає, що підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджуються з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги № 134 від 18.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 та наголошує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника.
На спростування аргументації представника відповідачки щодо укладання договору факторингу, позивач зазначає, що сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Дана довідка належним чином оформлена так як містить підпис та печатку уповноваженої особи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 18.05.2021, тобто після укладання Кредитного договору №165302407 від 23.01.2021.
Отже, представник відповідачки, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Одночасно, позивач долучив всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги №134 від 18.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118- 01 від 28.11.2018
Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір № 165302407 віл 23.01.2021 укладено .05.2021, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає сторона відповідача.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що реєстр прав вимоги, підписаний сторонами, містить всі необхідні дані (сума вимоги, боржник, дата переходу, підписи), то він є достатнім доказом передачі права вимоги. Відповідно до ст. 203 ЦКУ, правочин є дійсним, якщо він відповідає волевиявленню сторін та не суперечить закону. Тобто, позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та падав відповідні документи. Висновок суду першої інстанції про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
У випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні.
Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги.
Таким чином Сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.
В своїх поясненнях позивач просить звернути увагу суду, на те, що він набув право вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовамизазначеного договору.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Сторона відповідача не зазначала суду, що відповідачка виконувала свої обо'язки по договору первісному кредитору та не неадавала суду таких доказів.
Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, вважаю, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, від представника відповідачки надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтуванні яких зазначає, що витрати на правничу допомогу є завищеними та не співмірними за складністю справи.
Позивач надав до суду заперечення щодо даного клопотання, в яких зазначив, що відповідно до п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01.10.2024 сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.
До правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, надання усної консультації, а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 6000,00 грн, на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024.
Тобто, дослідивши клопотання відповідача та заперечення на клопотання представника позивача, вважаю що позивач належним чином довів розмір правничої допомоги, надав суду всі необхідні докази, а саме: Договір про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024, Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024, Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01.10.2024, а тому в клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивач надав суду документи, які підтверджують витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн., а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у зазначеному розмірі
Керуючись ст.512,526,530,610,612,25,1054,1077 ЦК України, ст.ст.12,13, 81,89, 141, 263-265 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 165302407 від 23.01.2021 року у розмірі 27 725,31 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення а для учасника судового розгляду, що не був присутній під час проголошення рішення - з моменту отримання його копії.
Суддя В.А. Приходько
08.08.25