ЄУН: 335/13858/24
Провадження №: 2/336/1700/2025
12.08.2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу № 335/13858/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 101889716, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовною датою повернення 11.12.2021. Відповідач підписав кредитний договір 11.11.2021 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2Y82B. Із наданого позивачем алгоритму укладання кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами та обслуговування кредитів, правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладання електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Відтак, позивач вважає, що заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що повідомлений про усі умови. Позивач зазначає, що у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено усі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. За таких обставин, сума заборгованості за кредитним договором № 101889716 від 11.11.2021 становить 22795,20 грн. Сума заборгованості підтверджується випискою із особового рахунку.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком дії до 28.11.2019;
28.11.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, якою строк договору факторингу продовжено до 31.12.2020;
31.12.2020 укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. У даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, однак його дата укладання залишена 28.11.2018;
31.12.2021 укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу, яка продовжила строк його дії до 31.12.2022;
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023, при цьому умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020;
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024;
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, зі строком дії до 04.08.2021;
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, зі строком дії до 30.12.2024 включно.
Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 07.11.2024 укладено договір факторингу № 0711/24/Е, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22795,20 грн. Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № від 11.11.2021 у розмірі 22795,20 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 року справу було передбачено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа надійшла в провадження судді Боєва Є.С.
Ухвалою суду від 17.03.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 29.04.2025 року.
Судове засідання 29.04.2025 року було відкладено на 12.08.2025 року у зв'язку із перебування судді у нарадчій кімнаті.
У судове засідання 12.08.2025 року позивач не з'явився повідомлявся про розгляд справи у передбаченому законом порядку.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи у передбаченому законом порядку, у судове засідання не з'явився, конверт повернувся до матеріалів справи із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст.223 та ч. 1 ст.280 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
11.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 101889716, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з орієнтовною датою повернення 11.12.2021.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 строком дії до 28.11.2098.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, якою строк договору факторингу продовжено до 31.12.2020, умови договору залишено без змін.
31.12.2020 укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. У даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, однак його дата укладення залишена 28.11.2018 та № 28/1118-01;
31.12.2021 укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу, яка продовжила строк його дії до 31.12.2022, умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023, при цьому умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024;
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, зі строком дії до 04.08.2021.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, зі строком дії до 30.12.2024 включно, умови залишились без змін.
Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 07.11.2024 укладено договір факторингу № 0711/24/Е, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22795,20 грн.
Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 795,20 грн.
За приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
За приписами ч. ч. 1,3,4,7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис'за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію», передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно дост. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно дост. 509 ЦК України,зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. ст.526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідач порушив обумовлені договором строк і порядок повернення кредитних коштів.
Щодо нарахованих процентів, суд зазначає таке.
Зі змісту укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору, вбачається, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту, а саме до 11.12.2021 (п. 1.7 Договору).
Як зазначено у п. 1.8 Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно з п. 1.10 Договору Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), 3 врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду
Відповідно до п. 1.11 Договору основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно з п. 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
відповідно до п. 1.13 Договору проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником.
Доказів, що позичальник продовжив строк дії Дисконтного періоду, встановленого в п. 1.7 Договору шляхом оплати всіх процентів із відповідним коментарем Позичальника, або шляхом активації позичальником функції продовження строку Дисконтного періоду в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування, тобто як це визначено п. 1.8 Договору, позивач не надав.
Отже, за вказаними умовами кредитного договору сторони погодили строк його дії до 11.12.2021.
Тому, починаючи із зазначеної дати, банк не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Пунктом 1.12.2 Договору визначено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 766,5 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Одночасно пунктом 1.4.3 Договору також визначено, що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,89 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Суд зауважує, що вказані умови Договору суперечать один одному.
Крім того, як було зазначено вище, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, матеріали справи не містять.
У разі не повернення кредитних коштів у визначений договором 30-ти денний термін, суперечливі один одному положення п. 1.9.3 та п. 1.12.2 Договору передбачають збільшену процентну ставку за подальше користування кредитними коштами.
Факт нарахування підвищених ставок передбачене у разі невиконання відповідачем умов кредитного договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений п. 1.7 договору строк кредитування) 30-ти денний термін, фактично є санкцією.
За таких обставин, суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 172 договору строк є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 викладено правовий висновок, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за N 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
В даному випадку права позивача можуть бути захищені шляхом застосування механізму, визначеного ст. 625 ЦК України, вимог про що останній не заявляв.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 3564 грн за період з 01.11.2021 по 11.12.2021, виходячи з розрахунку: 6000 грн (тіло кредиту) х 1,98 % (відсоткова ставка згідно з п. 1.9.1, 1.9.2 Договору) х 30 днів (строк позики) : 100 %
При цьому, жодних доказів на спростування строку надання позики тривалістю більше 30 днів позивачем не надано.
З огляду на зазначене, враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі кредитного договору, з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному сумі 9564 гривень, з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3564 грн. -заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., а також просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 279-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 101889716 від 11.11.2021 у розмірі 9564 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати, пов'язані із правничою допомогою, в розмірі 2517,37 гривень та судовий збір у розмірі 1016,35 гривень.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс. 2005; ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач - ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.С. Боєв
12.08.25