8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1468/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (проспект Науки, 40, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 44227575), 2. Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4, ідентифікаційний код 40214227) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 )
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити дії
за участю представників учасників справи:
позивача - адвоката Станкевича Ю.В.
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - Сергієнко Н.В. (самопредставництво)
3-ї особи - не з'явився
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (відповідач-1), Департаменту реєстрації Харківської міської ради (відповідач-2), в якій позивач просить суд:
1. Визнати трудові відносини припиненими між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили.
2. Зобов'язати уповноваженого державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227, 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40), з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо: прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додавши трудові відносини припинено за рішенням суду.
Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 4 844,40 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем вжито всіх можливих заходів для припинення трудових відносин з ТОВ "Маркетинг Годс" та звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, однак заяву про звільнення єдиним засновником (учасником) ТОВ "Маркетинг Годс" ОСОБА_2 не розглянуто по суті, призначені позивачем позачергові загальні збори учасників ТОВ "Маркетинг Годс", на яких мало розглядатися питання про звільнення директора, не відбулися.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1468/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 травня 2025 року о 09:30 год. Встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
19.05.2025, у встановлений судом строк, до суду надійшов відзив 2-го відповідача (вх.№11986), в якому він просить суд відмовити у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії, наполягаючи на тому, що рішення суду про визнання трудових правовідносин припиненими та виключення відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи з Єдиного державного реєстру, є належним способом захисту прав позивача та підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством. Враховуючи викладене, 2-й відповідач вважає, що притягнення до участі у справі в якості відповідача суб'єкта державної реєстрації - Департаменту реєстрації Харківської міської ради та зобов'язання його вчинити дії щодо виключення відомостей Єдиного державного реєстру є безпідставним, суперечить вимогам чинного законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та, крім того, піддає Департамент ризику безпідставно нести тягар у вигляді сплати судових витрат.
В судовому засіданні 26.05.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 09 червня 2025 року о 09:30 год.
28.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12811), в якій він вважає доводи 2-го відповідача у відзиві необгрунтованими та зазначив, що для внесення відповідних змін у разі припинення трудових відносин з ТОВ "Маркетинг Годс" необхідна додаткова похідна вимога про зобов'язання вчинити певні реєстраційні дії, оскільки безпосередньо судове рішення про припинення правовідносин на практиці фактично залишиться невиконаним оскільки для реалізації цього рішення необхідні реєстраційні дії щодо внесення відповідних змін до відомостей про ТОВ "Маркетинг Годс" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які не будуть вчинені в добровільному порядку особами уповноваженими на їх здійснення, а саме ТОВ "Маркетинг Годс" та єдиним учасником цього товариства ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 09.06.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 16 червня 2025 року о 10:00 год.
09.06.2025 після судового засідання через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх.№13605), в якій він просив суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , обгрунтовуючи вказане клопотання тим, що судове рішення може вплинути на фінансово-господарську діяльність відповідача - ТОВ "Маркетинг Годс", єдиним засновником (учасником) якого є фізична особа ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 16.06.2025, зокрема, задоволено клопотання позивача (вх.№13605 від 09.06.2025) про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ). Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "21" липня 2025 р. о 09:30 год.
18.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли докази направлення 3-й особі позовної заяви з додатками (вх.№14479).
30.06.2025 до суду від 2-го відповідача надійшли докази направлення 3-й особі копії відзиву з додатками (вх.№15367).
Крім того, 21.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли докази направлення 3-й особі позовної заяви з додатками (вх.№16871).
21.07.2025 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).
Ухвалою суду від 21.07.2025 призначено підготовче засідання на "28" липня 2025 р. о 10:30 год.
В судовому засіданні 28.07.2025 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11 серпня 2025 року о 09:30 год.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Присутній у судовому засіданні представник 2-го відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання уповноваженого державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити дії.
Представник відповідача-1 у судове засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце цього засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 28.07.2025 в порядку ст. 120-121 ГПК України, яку отримано відповідачем-1 28.07.2025, про що свідчить наявна у справі довідка про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Також, з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження у справі" від 01.05.2025 по справі № 922/1468/25 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" в його Електронний кабінет 01.05.2025 о 15:44 год.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отож датою вручення відповідачу-2 ухвали суду від 01.05.2025 про відкриття провадження у справі - є 01.05.2025.
Суд також зазначає, що вказані ухвали суду оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача-1 про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ураховуючи те, що відповідач-1 у строк, встановлений ч. 8 ст. 165 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем-1 відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у судове засідання жодного разу не з'явився, письмових пояснень щодо позову та відзиву до суду не подав, про дату, час та місце цього засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 28.07.2025 в порядку ст. 120-121 ГПК України, про що свідчить надіслана на його адресу реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0610271211840) її не було отримано 3-ю особою та 06.08.2025 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та 2-го відповідача, господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань 30.08.2021, номер запису: 1000641020000015862, засновником (учасником) є ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду становить 40 000 грн, керівником є ОСОБА_1 .
Наказом від 30 серпня 2021 року №1-к/тр ОСОБА_1 призначений директором ТОВ "Маркетинг Годс".
Як вказано позивачем у позовній заяві, у зв'язку з тим, що він тривалий час не отримує заробітної плати через відсутність доходу, постійно проживає на території міста Чернігова, товариство господарської діяльності майже не здійснює, через відсутність будь-якої зацікавленості у перебуванні на посаді директора й у трудових відносинах з ТОВ "Маркетинг Годс" 10 березня 2025 року позивачем було подано заяву про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України із займаної посади директора ТОВ "Маркетинг Годс" за власним бажанням з 14.04.2025.
Вказану заяву про звільнення було скеровано на адресу 1-го відповідача та на адресу єдиного учасника (засновника) ТОВ "Маркетинг Годс" ОСОБА_2 10.03.2025 засобами поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА" рекомендованими листами з описом вкладення (трек-номер: 1403500076985, 1403500076977).
Водночас, 10.03.2025, позивачем, відповідно до вимог пп.9.5.1. п. 9.5. статуту, було прийнято рішення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства на 14.04.2025 о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_3 , із винесенням питань про звільнення директора Товариства ОСОБА_1 , обрання нового директора Товариства та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що підтверджується наказом ТОВ "Маркетинг Голд" № 10/03 - к/тр від 10.03.2025.
Повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 10.03.2025 було скеровано на адресу єдиного учасника Товариства ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку АТ "УКРПОШТА" рекомендованим листом з описом вкладення (трек-номер: 1403500076993).
Як стверджує позивач, заяву про звільнення не розглянуто, позачергові загальні збори учасників Товариства не відбулися у зв'язку з неявкою єдиного учасника Товариства ОСОБА_2 , про що складено акт про неможливість проведення позачергових загальних зборів ТОВ "Маркетинг Годс" № 14-04/2025-од від 14.04.2025, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з ч. ч. 1, 3 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Ч. 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Письмова форма трудового договору обов'язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.
Згідно з практикою Верховного Суду, укладення трудового договору може оформлюватися наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2024 по справі № 556/2704/23 (провадження № 61-2521ск24).
Судом встановлено виникнення між позивачем та 1-м відповідачем трудових відносин, про що свідчить наказ від 30 серпня 2021 року № 1-к/тр про призначення директором Товариства ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).
Згідно зі ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закону N 2275-VIII) цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Частиною 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Згідно з ч. 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч. 2 ст. 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
За змістом ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків.
Разом із тим, суд зауважує, що в силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону (ч. 3 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Отже обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу є виключною компетенцією загальних зборів учасників (рішення учасника), яке реалізується після розгляду питання щодо припинення повноважень діючого одноосібного виконавчого органу.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут.
Так, згідно з п. 1.1. статуту ТОВ "Маркетинг Годс", що затверджений рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" № 20/07/2023 від 20.07.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" створене відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та діє на підставі цього статуту (надалі по тексту - Статут).
Згідно з п. 9.36. статуту виконавчий орган Товариства є одноосібним (Директор).
Згідно з п. 9.37. статуту директор діє від імені Товариства в межах, встановлених даним Статутом Товариства та чинним законодавством України. Директор у своїх діях повинен керуватися інтересами Товариства та Учасників Товариства.
Відповідно до п. 9.38. статуту директор Товариства обирається та звільняється з посади шляхом прийняття рішення Загальними зборами Учасників Товариства.
Згідно з п. 9.1 статуту органами управління Товариства є: Загальні збори Учасників, Наглядова рада у разі її утворення та Виконавчий орган).
Згідно з п. 9.2. статуту загальні збори Учасників є вищим органом Товариства.
Відповідно до пп.9.5.1. п. 9.5. статуту ТОВ "Маркетинг Голд" загальні збори Учасників скликаються у випадках, передбачених чинним законодавством України, Статутом Товариства, а також з ініціативи Виконавчого органу Товариства.
Згідно з п. 9.9. статуту загальні збори Учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом Товариства щодо порядку скликання Загальних зборів Учасників та щодо повідомлень, якщо в таких Загальних зборах Учасників взяли участь всі Учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Пунктом 9.10. статуту передбачено, що учасники повідомляються про проведення зборів Товариства будь-яким доступним для них засобом, що забезпечує своєчасність одержання повідомлення. Повідомлення має містити інформацію про: дату, час та місце проведення Загальних зборів Учасників Товариства та порядок денний таких зборів. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до п.п. 9.11. - 9.13. статуту загальні збори Учасників скликаються Виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає Загальні збори Учасників шляхом повідомлення про це кожному Учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити Учасників Товариства не менше ніж за 30 (тридцять) днів до запланованої дати проведення Загальних зборів Учасників. Виконавчий орган Товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного Загальних зборів Учасників. Пропозиції Учасника або Учасників Товариства, які в сукупності володіють 5 (п'ятьма) або більше відсотками статутного капіталу Товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного Загальних зборів Учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного Загальних зборів Учасників.
Згідно з п. 9.27. статуту загальні збори Учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.
Відповідно до п. 9.28. статуту рішення загальних зборів Учасників приймаються відкритим голосуванням.
Згідно з пунктом 9.31. статуту рішення Загальних Зборів Учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх Учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Згідно з п. 9.33.6. п. 9.33. статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували всі учасники товариства, датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді ініціатору письмового рішення.
Отже відповідно до статуту питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Разом з тим, суд звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належить до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" є ОСОБА_2 .
Із урахуванням особливостей, передбачених статтею 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", суд дійшов висновку, що позивачем у справі дотримано порядок скликання позачергових загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення про проведення зборів.
Суд зауважує, що написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримано процедуру звільнення із займаної посади директора Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс".
Однак уповноважений на звільнення з посади директора керівний орган Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" проігнорував повідомлення позивача про бажання реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності, не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього обов'язків, тим самим допустив порушення трудових прав позивача бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (відповідні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).
Свобода праці невід'ємно пов'язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.
Отже позивач не може бути примушений до продовження виконання управлінських функцій директора Товариства.
При цьому, позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Зважаючи на викладене та ураховуючи, що 1-м відповідачем не спростовано позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання трудових відносин припиненими між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили, законними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про визнання трудових відносин припиненими між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо вимоги про зобов'язання уповноваженого державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227, 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40), з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо: прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додавши трудові відносини припинено за рішенням суду, суд зазначає наступне.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оскільки відповідно до статті 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).
Отже суд має встановити належність особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі (наявність права на позов у матеріальному розумінні), чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановлення факту порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, які передбачені законодавством, і чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17).
Однак при зверненні з даним позовом до 2-го відповідача позивач не надав жодних доказів у підтвердження того, що його права чи інтереси були порушені чи невизнані 2-м відповідачем, тобто, не довів наявність порушення його прав на даному етапі саме 2-м відповідачем.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у позовній вимозі щодо зобов'язання уповноваженого державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40214227, 61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40), з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо: прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи", додавши трудові відносини припинено за рішенням суду.
Ураховуючи те, що позов задоволено частково, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача -1 у сумі 2 422,40 грн, решта суми судового збору у сумі 2422,40 грн покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 43, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 98, 99, 140 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 11, 30, 37, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 21, 38 Кодексу законів про працю України, ст. 1, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", та ст. 2, 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати трудові відносини припиненими між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням з займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (код ЄДРПОУ 44227575, 61166, м. Харків, пр. Науки, 40) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетинг Годс" (проспект Науки, 40, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 44227575) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "15" серпня 2025 р.
Суддя І.О. Чистякова