15.08.2025 м. Дніпро Справа № 904/45/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/45/24 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 04.12.2024
за позовом фізичної особи-підприємця Губи Андрія Олексійовича, с. Новотаромське Дніпропетровської області
до Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Спецавтобаза», м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення 65602,88 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
В січні 2024 року фізична особа-підприємець Губа Андрій Олексійович (далі - ФОП Губа А.О.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з вимагою про стягнення заборгованості у сумі 65602,88 грн, з яких 62842,88 грн - регламентна виплата і 2760,00 грн - витрати на оплату експертизи. Позов обґрунтовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участю автомобілів Skoda Octavia Tour та Toyota Camry, спричиненого водієм ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована в жодній страховій компанії, автомобіль Skoda Octavia зазнав механічних пошкоджень, а МТСБУ не здійснило виплату після поданої заяви на виплату відшкодування.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 позов задоволено частково.
Стягнуто з МТСБУ на користь ФОП Губи А.О. 60143,31 грн регламентної виплати, витрати на оплату експертизи у сумі 2760,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2568,70 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Непогоджуючись з рішенням місцевого господарського суду МТСБУ оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) і просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована незгодою з висновками суду щодо визначення розміру відшкодування, правомірності виплати коштів третій особі замість потерпілого та дійсності правочину про відступлення права вимоги.
Апелянт стверджує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд:
- неправильно застосував норми матеріального права;
- неправильно встановив обставини, що мають значення для справи;
- викладені у рішенні висновки не відповідають встановленим обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- апелянт зазначає, що МТСБУ виконало свій обов'язок щодо огляду пошкодженого транспортного засобу Toyota Camry (держ. номер НОМЕР_1 ) протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про ДТП, як це передбачено ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Отже, у позивача не виникало права самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди, і наданий ним звіт (висновок експерта 0305/23 від 02.05.2023) є отриманим з порушенням закону та не може бути прийнятий судом;
- за висновком експерта, проведеного на замовлення МТСБУ, вартість матеріального збитку становить 60 232,31 грн без ПДВ. Апелянт стверджує, що саме ця сума є коректною регламентною виплатою;
- апелянт посилається на ст. 29 Закону № 1961-IV, яка передбачає відшкодування витрат на відновлювальний ремонт з урахуванням зносу. Також зазначається, що Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність визначення розміру шкоди саме відповідно до Закону № 1961-IV та її зменшення на суму ПДВ;
- апелянт наголошує, що у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди, різниця має бути сплачена безпосередньо винною у ДТП особою (згідно зі ст. 1194 ЦК України), а не МТСБУ;
- апелянт зазначає, що згідно з п. 36.4 ст. 36 Закону № 1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, за винятком випадків, передбачених підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону.
Оскільки ДТП сталася за участю транспортного засобу Toyota Camry, який не був забезпечений договором обов'язкового страхування, дана справа підпадає під дію підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV. У таких випадках, на думку апелянта, МТСБУ не зобов'язане відшкодовувати шкоду на користь узгодженої з потерпілим особи, яка надає послуги з ремонту;
- апелянт посилається на постанову Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 910/1439/16, де зазначено, що при відсутності договору ОСЦПВ у винуватця ДТП, страховик потерпілого (за договором добровільного страхування) не набуває права звернення до МТСБУ. Апелянт намагається застосувати цю логіку і до ситуації, коли право вимоги передано іншій особі, а не безпосередньо потерпілому;
- апелянт стверджує, що первісним кредитором було передано право вимоги без належного правового обґрунтування, що вказує на недотримання вимог Цивільного кодексу України;
- посилаючись на ст. 215 та ст. 203 ЦК України, апелянт зазначає, що зміст правочину не може суперечити законодавству, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності, волевиявлення має бути вільним і правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків;
- апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково вимагав окремого позову для визнання правочину недійсним, тоді як суд мав обов'язок перевірити дотримання вимог ст. 203 ЦК України при розгляді справи про стягнення шкоди. Відповідно, переданий позивачу правочин про відступлення права вимоги може бути недійсним.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Фізична особа-підприємець Губа Андрій Олексійович у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що заперечення МТСБУ, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не спростовують законність рішення суду першої інстанції.
Доводи відзиву зводяться до наступного:
- позивач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що твердження МТСБУ про неправомірність залучення потерпілим власного експерта є надуманими, адже відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону № 1961-IV потерпілий має право самостійно залучити експерта для визначення розміру шкоди. Обов'язок страховика (МТСБУ) провести експертизу (п. 34.2) покликаний лише звільнити потерпілого від додаткових витрат, а не позбавити його цього права.
Позивач надав суду належний висновок експерта, який відповідає вимогам процесуального законодавства України, оскільки містить попередження експерта про кримінальну відповідальність. В той же час, висновок експерта, складений на замовлення МТСБУ, не може бути прийнятий як належний доказ, бо не містить попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Витрати на експертизу позивача є судовими витратами і підлягають відшкодуванню, що підтверджується позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22), яка дозволяє відшкодовувати витрати на експертизу, проведену до подання позову;
- відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону № 1961-IV, виплата може здійснюватися безпосередньо потерпілому або іншій особі, яка має право на отримання відшкодування, або ж погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту. Оскільки ДОКП «Спецавтобаза» (потерпіла сторона) відступило свої вимоги ФОП Губі А.О., який фактично здійснив ремонт автомобіля, у МТСБУ немає підстав для затримання виплати;
- позивач також зазначає у відзиві, що посилання МТСБУ на постанову Верховного Суду у справі № 910/1439/16 є безпідставним, оскільки ця постанова стосується інших правовідносин (добровільне страхування), а не обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
- щодо дійсності договору відступлення права вимоги. Згідно зі статутом ДОКП «Спецавтобаза» керівник підприємства має повноваження підписувати будь-які угоди, що стосуються діяльності підприємства. Отже, договір відступлення права вимоги, укладений між ДОКП «Спецавтобаза» та ФОП Губою А.О. , є правомірним.
Договір відступлення права вимоги від 03.07.2023 не було визнано недійсним у судовому порядку, він відповідає вимогам ст. 203 ЦК України і є дійсним та чинним.
З урахуванням вищезазначеного позивач вважає, що суд першої інстанції всебічно з'ясував обставини справи та ухвалив законне рішення. Доводи апеляційної скарги МТСБУ ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права і не спростовують висновків суду, а тому просить залишити апеляційну скаргу МТСБУ без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
22 березня 2023 року в м. Дніпро на перехресті вул. Степана Бандери та вул. Старокозацька, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2023 по справі № 203/1782/23 винним у скоєній ДТП було визнано водія ОСОБА_1 . Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД № 042323 від 22.03.2023, схемою місця ДТП від 22.03.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до яких останній дійсно скоїв зазначене правопорушення.
В результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 , чим завдано матеріальних збитків його власнику Дніпропетровському обласному комунальному підприємству «Спецавтобаза».
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована в жодній страховій компанії.
04 квітня 2023 року ДОКП «Спецавтобаза» направило на електронну адресу mtibu@mtibu.kiev.ua Моторного (транспортного) страхового бюро України повідомлення про ДТП, заяву на виплату регламентної виплати та документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а. с. 11-14 т 1).
08 травня 2023 року представник ДОКП «Спецавтобаза» направив на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 МТСБУ рахунок з СТО ФОП Губа А.О., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП Губа А.О., витяг з єдиного реєстру платників єдиного податку ФОП Губа А.О. (а. с. 15-20 т 1).
17 травня 2023 року представник ДОКП «Спецавтобаза» направив на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 МТСБУ постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а. с. 21-24 т 1).
Листом № 3-01б/17261 від 26.05.2023 (номер справи МТСБУ: 91683) МТСБУ повідомило, що не погоджується з проведенням виплати на СТО ФОП Губа А.О. та просить надати реквізити рахунку ДОКП «Спецавтобаза» (а. с. 25 т 1).
Листом від 09.06.2023 представник ДОКП «Спецавтобаза» повідомив МТСБУ, про незаконність вимог останнього (а. с. 26 т 1).
Представник ДОКП «Спецавтобаза» звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження автомобіля Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 .
Судовим експертом Дроздовим Ю.В. складено висновок експерта № 0305/23 від 02.05.2023 (а. с. 27-54 т 1) з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень автотоварознавця», даних мережі Інтернет.
У висновку експерта Дроздова Ю.В. № 0305/23 від 02.05.2023 зазначено, що цей висновок експерта підготовлено для подачі в суд та/або страхову компанію. Про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального Кодексу України, експерт обізнаний.
Відповідно до висновку експерта Дроздова Ю.В. № 0305/23 від 02.05.2023 вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин транспортного засобу Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 , складає 60143,31 грн (без урахування складової ПДВ). Вартість матеріального збитку складає 62842,88 грн, а вартість витрат на оплату послуг експерта складає 2760,00 грн.
Згідно висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 104С23 від 08.05.2023, який складено судовим експертом Пилипенком Олександром Степановичем на виконання доручення № 91683 від МТСБУ про проведення автотоварознавчого дослідження:
- матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 62842,88 грн (з ПДВ);
- матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 60293,31 грн (без ПДВ) (а. с.85-102 т 1).
03 липня 2023 року між ДОКП «Спецавтобаза» в особі керівника Калустьян Артура Ваграмовича (далі - кредитор) та фізичною особою-підприємцем Губою Андрієм Олексійовичем (далі - новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1) кредитор передав, а новий кредитор набув право вимоги щодо стягнення з МТСБУ регламентної виплати, так як цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи (відповідальної за спричинені збитки особи) не застрахована в жодній страховій компанії, заборгованості в розмірі матеріального збитку (у т.ч. право вимоги по сплаті неустойки (пені) та витрат в порядку ст. 625 ЦК України), який буде встановлений висновком незалежної судової експертизи, проведеної на замовлення нового кредитора, та який спричинено кредитору в результаті ДТП, що мала місце 22.03.2023 в м. Дніпро, перехрестя вул. Степана Бандери та вул. Старокозацька, за участі автомобіля Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (а. с. 59 т 1).
Сторони цього договору домовились, що після підписання договору про відступлення права вимоги кредитор втрачає право вимагати від МТСБУ та від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку та регламентної виплати (у тому числі компенсації неустойки (пені), втрати товарної вартості наземного транспортного засобу), заподіяного внаслідок ДТП, що зазначена у п. 1 цього договору (п. 3 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 5 договору).
Фізична особа-підприємець Губа А.О. вважає, що на підставі укладеного з ДОКП «Спецавтобаза» (потерпіла особа) договору від 03.07.2023 про відступлення права вимоги до нього перейшло право вимоги відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП 22.03.2023 за участі автомобілів Skoda Octavia Tour, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . З огляду на те, що на момент настання ДТП транспортний засіб Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 не було забезпечено договором обов'язкового страхування, вимога спрямована до МТСБУ.
Предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача регламентної виплати в результаті заподіяння шкоди транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та витрати на оплату послуг експерта.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, дослідивши обставини, встановлені судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, правильно встановив фактичні обставини та вірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що шкода, заподіяна транспортному засобу Skoda Octavia Tour, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ДОКП «Спецавтобаза», і ця шкода стала наслідком ДТП, вчиненої фізичною особою ОСОБА_1 , який керував іншим транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з НОМЕР_1 . Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена в судовому порядку.
Суд першої інстанції також обґрунтовано встановив, що цивільно-правова відповідальність водія, винного у скоєнні ДТП, на момент її настання не була застрахована в жодній страховій компанії. У зв'язку з цим, за нормами ст. 41 Закону № 1961-IV, саме МТСБУ зобов'язане здійснити відшкодування шкоди, завданої потерпілому, у межах передбачених законом умов, порядку та обсягу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між позивачем (власником пошкодженого ТЗ) та відповідачем (МТСБУ) виникли у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки шкода спричинена внаслідок ДТП за участю ТЗ, відповідальність за яким не була застрахована.
Суд першої інстанції вірно застосував положення статей 22, 29, 36 Закону № 1961-IV, якими визначено обов'язок МТСБУ щодо здійснення регламентної виплати у випадку настання страхового випадку за участю незастрахованого ТЗ. Позивач надав належні документи, що підтверджують розмір завданої шкоди, та дотримався встановленого законом порядку звернення до МТСБУ.
Згідно з положеннями статей 1166 та 1187 ЦК України, відповідальність за завдану шкоду несе особа, яка її спричинила. Однак, відповідно до ст. 999 ЦК України та спеціального Закону № 1961-IV, обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, покладається на МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV).
Як вже зазначалося вище 04 квітня 2023 року ДОКП «Спецавтобаза» звернулося до МТСБУ з повідомленням про ДТП та заявою про регламентну виплату. Оскільки регламентна виплата не була здійснена в установлений законом 90-денний строк, у потерпілої сторони виникло право вимоги до МТСБУ.
03 липня 2023 року між ДОКП «Спецавтобаза» та ФОП Губою Андрієм Олексійовичем було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого право стягнення регламентної виплати перейшло до ФОП Губи А.О. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов подано належним позивачем до належного відповідача.
Посилання відповідача на недотримання досудового порядку врегулювання спору є безпідставним, оскільки, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), звернення до суду в межах річного строку є належним способом захисту порушеного права.
Щодо визначення суми відшкодування.
Для встановлення розміру матеріального збитку було надано висновок судового експерта Дроздова Ю.В. від 02.05.2023 № 0305/23, в якому вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу, складає 60143,31 грн (без ПДВ). Судом першої інстанції правомірно прийнято цей висновок як належний та допустимий доказ, оскільки експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Натомість висновок експерта, наданий відповідачем, не відповідає вимогам щодо належного оформлення, оскільки не містить попередження про кримінальну відповідальність.
Щодо відшкодування ПДВ.
Судом першої інстанції враховано положення пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV та практику Верховного Суду (постанова від 12.07.2023 у справі № 591/1861/22), згідно з якою сума відшкодування зменшується на суму ПДВ, якщо виплата здійснюється на рахунок потерпілої особи. Доплата ПДВ можлива лише за умови надання документального підтвердження факту ремонту на СТО, що є платником ПДВ. Позивач, хоча і надав акт виконаних робіт, проте не надав доказів того, що виконавець робіт є платником ПДВ, а також не підтвердив понесення витрат на сплату цього податку. Відповідно, вимоги про стягнення ПДВ судом першої інстанції правильно визнано необґрунтованими.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення регламентної виплати правомірно задоволені судом у сумі 60143,31 грн. Також, оскільки витрати на проведення експертизи (2760,00 грн) були необхідними для встановлення розміру збитку, вони є судовими витратами і також правомірно стягнуті судом першої інстанції з відповідача на користь позивача.
Аргумент апелянта про те, що позивач не мав права самостійно замовляти експертизу, є безпідставним.
Відповідно до статті 34 Закону № 1961-IV, МТСБУ зобов'язане протягом 10 робочих днів направити свого представника для визначення розміру збитків.
Судом першої інстанції встановлено, що МТСБУ дійсно організувало проведення автотоварознавчого дослідження, але висновок експерта, який був наданий відповідачем, не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки не містить попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 16.11.2022 у справі № 335/2566/18), лише висновок, складений з дотриманням всіх вимог, є належним та допустимим доказом. Тому суд першої інстанції цілком правомірно відхилив висновок відповідача та прийняв до уваги висновок експерта, наданий позивачем, який відповідає всім вимогам закону.
Доводи апелянта щодо суми відшкодування (60232,31 грн) є суперечливими, оскільки він сам посилається на розмір шкоди, визначений його експертом, який, по суті, не сильно відрізняється від суми, встановленої судом першої інстанції (60143,31 грн). Суд першої інстанції правильно застосував норми статті 29 та пункту 36.2 статті 36 Закону, встановивши розмір відшкодування без урахування ПДВ, оскільки позивачем не було надано доказів його сплати. Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині розміру відшкодування є обґрунтованими.
Щодо правомірності виплати коштів третій особі та договору відступлення права вимоги.
Апелянт помилково тлумачить положення пункту 36.4 статті 36 Закону. Ця норма дійсно встановлює, що регламентна виплата здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, але не містить заборони на відступлення права вимоги. Укладення договору відступлення права вимоги (цесії) є загальним інститутом цивільного права, що регулюється статтями 512-519 Цивільного кодексу України, і такий правочин є абсолютно правомірним.
Потерпіла сторона (ДОКП «Спецавтобаза») мала право вільно розпоряджатися своїм правом вимоги щодо відшкодування шкоди, у тому числі передати його іншій особі.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду України у справі № 910/1439/16 є необґрунтованим, оскільки правовідносини у згаданій справі стосувалися суброгації (переходу права вимоги від потерпілого до страховика за договором майнового страхування), а не цесії. Це принципово різні правові механізми.
Аргумент апелянта щодо недійсності договору відступлення права вимоги, укладеного між потерпілим та позивачем, колегія суддів відхиляє, адже суд першої інстанції вірно зазначив, що для визнання правочину недійсним існує окремий судовий порядок. При цьому, у ході розгляду справи, апелянт не надав жодних доказів, які б свідчили про недійсність цього договору. Тому суд першої інстанції, керуючись презумпцією правомірності правочину, правомірно не визнав цей договір недійсним і належним чином оцінив усі обставини справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам та доводам сторін, правильно застосував норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише свідчать про незгоду апелянта з прийнятим рішенням. За таких обставин, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних вище обставин, з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника - МТСБУ.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/45/24 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов