15.08.2025 року м.Дніпро Справа № 905/82/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2025р. (суддя Мірошниченко М.В., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 30.06.2025р.) прийняту за результатами розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», м. Запоріжжя
до: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ,
про визнання права не сплачувати 3% річних та інфляційне збільшення
у справі №905/82/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», м. Запоріжжя
про стягнення 10 659 394,94 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
23.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція», пред'явлена до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» права не сплачувати 3% річних у розмірі у розмірі 1640235,32 грн. та інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 9019159,62 грн. на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» за спірний період за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 № 2350-03032-ПД.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2025р. повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про визнання права не сплачувати 3% річних та інфляційне збільшення.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду зустрічної позовної заяви.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
За доводами скарги, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні до ст. 55 Конституція України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Скаржник вважає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану. Позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Скаржник також зазначає, що за рішеннями ЄСПЛ, надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду.
Відтак, на думку Скаржника, не дослідивши вказані обставини та не розглянувши по суті позов Відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви, у зв'язку з чим необґрунтовано повернув зустрічний позов ТОВ “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» необґрунтовано.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
ТОВ “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» звернулось з зустрічним позовом з порушенням встановленого строку на його подання, тому ПрАТ"НЕК "Укренерго" вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, і як наслідок, прийнято законну та обґрунтовану ухвалу від 30.06.2025 про повернення зустрічного позову з наведених у ній підстав. При цьому Відповідачем у апеляційній скарзі не наведено будь-яких доводів на їх спростування, а також не зазначено про поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №905/82/25.
Матеріали справи №908/82/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2025р. у справі № 905/82/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 2422 грн. 40 коп..
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, якою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 04.08.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2025р, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.
У проваджені Господарського суду Запорізької області перебуває справа №905/82/25 за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про стягнення 3% річних за період з 02.09.2024 по 29.01.2025 у сумі 1640235,32 грн. та інфляційних втрат за період вересень - грудень 2024 року в сумі 9019159,62 грн. у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання за договором №2350-03032 про надання послуг диспетчерського (оперативно-технічного) управління.
Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025 справу №905/82/25 прийнято до провадження, присвоєно номер провадження 33/78/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання . Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
11.06.2025 від Відповідача, у межах встановлених судом строків, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.06.2025 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника останнього.
17.06.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити його позовні вимоги.
Враховуючи першу неявку у судове засідання представника Відповідача, причини неявки якого визнані судом поважними, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, суд ухвалив задовольнити його клопотання та відклав підготовче засідання на 07.07.2025 .
23.06.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» права не сплачувати 3% річних у розмірі у розмірі 1640235,32 грн. та інфляційне збільшення (індекс інфляції) у розмірі 9019159,62 грн. на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» за спірний період за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (із змінами та доповненнями) від 01.01.2024 № 2350-03032-ПД.
За наслідками розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви, суд постановив оскаржувану ухвалу, яка мотивована тим, що зустрічний позов у даній справі , поданий ТОВ "ДТЕК Курахівська ГЕС" з порушенням встановленого строку, що за приписами ст.180 ГПК України є підставою для його повернення.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області, про повернення зустрічної позовної заяви.
За приписами п. 3 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
При цьому ч.8 ст.165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Згідно з ч.1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 118 Кодексу передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано Відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Одночасно слід враховувати, що процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У даному випадку, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025 прийнято справу №905/82/25 до провадження, присвоєно справі номер провадження 33/78/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Визначено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов, у порядку ст.165 ГПК України, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Копію ухвали від 27.05.2025 у справі №905/82/25 доставлено до електронного кабінету Відповідача 27.05.2025 о 17 год. 29 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа та не спростовано останнім.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи викладене, ухвала від 27.05.2025 у справі №905/82/25 вважається врученою Відповідачу 28.05.2025.
Отже, як правильно встановлено місцевим господарським судом, строк для подання зустрічної позовної заяви сплив 12.06.2025. Між тим, зустрічна позовна заява подана Відповідачем у системі "Електронний суд" 20.06.2025, тобто з порушенням встановленого законом і судом строку.
Суд звертає увагу, що Відповідач вчасно 11.06.2025 сформував у системі "Електронний суд" відзив на позов з доказами у його обґрунтування, що, у свою чергу, свідчить про наявність у нього об'єктивної можливості подати зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву.
Водночас, Відповідач не заявляв про намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначав про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.
Статтею 119 ГПК України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням ч.ч. 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Щодо досліджуваної справи, то постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд встановивши, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку визначеного для подання відзиву, вважав наявними підстави для повернення такої заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019р. у справі № 922/1161/18, від 02.12.2019р. у справі № 921/230/19.
Викладене , у тому числі, спростовує доводи Скаржника щодо тривання військового стану та відсутності у нього обов'язку окремо просити суд поновити строк для звернення до суду.
Разом з тим, матеріали даної справи свідчать, що ТОВ "ДТЕК Курахівська ГЕС" до зустрічного позову заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску подано не було. Доказів звернення до суду з повідомленням про необхідність продовження строку для подання зустрічного позову матеріали справи також не містять.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ТОВ "ДТЕК Курахівська ГЕС" подало зустрічну позовну заяву з порушенням приписів ч.8 ст. 165 ГПК України, що є підставою для її повернення відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Суд наголошує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. Таким чином, повернення даного зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки ТОВ "ДТЕК Курахівська ГЕС" не позбавлений можливості звернутися до суду у загальному порядку з відповідним позовом для захисту своїх прав.
Посилання Скаржника на порушення судом норм матеріального і процесуального права мають декларативний характер, оскільки зводяться до непогодження апелянта з оскаржуваною ухвалою. Між тим, без належного обґрунтування, таке непогодження не може бути підставою для скасування судового рішення.
Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Одночасно, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку, ТОВ"ДТЕК Курахівська ГЕС" не дотримано вимоги чинного законодавства України та суду щодо строків подання зустрічного позову, що не може вважатися надмірним формалізмом, тому доводи Скаржника про порушення судом положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги .
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
У даній справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
10. Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.06.2025р у справі №905/82/25 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус