вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" серпня 2025 р. Справа № 910/9796/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Корсака В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Київській області
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025
у справі № 910/9796/24 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Головного управління національної поліції в Київській області
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось (далі - позивач; ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Київській області (надалі - відповідач; ГУ НП в Київській області; апелянт; скаржник) про стягнення заборгованості в сумі 7 152,28 грн, з яких: 5 491,73 грн - основна заборгованість, пеня - 1 174,48 грн, інфляційні втрати - 307,24 грн, 3% річних - 178,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем наявна заборгованість за поставлений газ, на яку позивачем нараховані пеня, інфляційні та 3% річних.
Рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг - 5 491,73 грн, пеню - 1 174,48 грн, 3% річних - 178,53 грн, інфляційні втрати - 307,54 грн та судовий збір - 2 422,40 грн.
Приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за відповідачем, не заперечується останнім, тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Також судом визнано правомірними нарахування пені, 3% річних та інфляційних, визнано їх розрахунки арифметично вірними, та присуджено до стягнення. Разом з тим, суд першої інстанції наголосив, що під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, а посилання останнього на об'єктивну неможливість виконання своїх зобов'язань перед позивачем суперечать чинному законодавству та наявним в матеріалах справи доказам.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ГУ НП в Київській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва № 910/9796/24 від 09.05.2025 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, на основі неповного з'ясування всіх обставин справи.
Апелянт наголошує, що судом попередньої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача, що основним джерелом доходів Головного управління є бюджетні асигнування.
Також скаржник вказує, що у даному випадку відбувається «касовий розрив», що само по собі виключає можливість своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, оскільки згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу, але відповідно до п. 24 «Правил постачання природного газу» розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділів V та VI цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Крім того, відповідач акцентує, що відповідно до положень Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" встановлена тимчасова заборона щодо нарахування та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Окремо скаржник вказує, що позивач не надав жодного доказу наявності вини відповідача за прострочення виконання зобов'язань за договором, а також жодного доказу на збитки, або інші негативні наслідки, які б мали місце через неналежне виконання Головним управлінням своїх зобов'язань за договором.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025, апеляційна скарга у справі № 910/9796/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ НП в Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 09.05.2025 у справі № 910/9796/24, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано з Господарського суду міста Києва області матеріали справи № 910/9796/24.
Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомляються шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 03.06.2025 до електронних кабінетів останніх.
04.06.2025 на адресу апеляційного господарського суду, через підсистему «Електронний суд», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Свої доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз України" обґрунтовує тим, що відповідач в своїй апеляційній скарзі жодним чином не спростовує ні доводів позивача, ні висновків суду першої інстанції, оскільки, з однієї сторони відповідач не заперечує ні щодо факту споживання газу, ні щодо обсягів спожитого газу, ні щодо вартості, ні щодо не погашення заборгованості за спожитий природний газ, а з іншої сторони - посилаючись лише на відсутність вини та на наявність у суду права на зменшення штрафних санкцій, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку позивача така поведінка відповідача є суперечливою.
За змістом частини 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія зазначає, що за частиною 1 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Водночас, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а також надання сторонам можливості скористатись наявним процесуальним інструментарієм для захисту своїх прав та інтересів, розгляд справи по суті здійснено в розумні строки.
05.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 28.05.2025, надійшли матеріали справи № 910/9796/24.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - постачальник, постачальник "останньої надії"), відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021№ 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236" (далі - Постанова № 1102).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 1102, доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 пунктами 41-7 і 41-8 такого змісту:
"41-7. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання:
- між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість);
- між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої наді" - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).
41-8. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року:
1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем:
- забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;
- забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:
- побутові споживачі;
- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);
- заклади охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);
- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива;
2) акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити:
укладення до 1 грудня 2021 р. договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії";
укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника "останньої надії", з постачальником "останньої надії" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанії "Нафтогаз Трейдинг" договорів постачання природного газу.
Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи:
заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об'єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору;
належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача;
копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах.
Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім'я, по батькові, поштову адресу об'єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу".
Відповідно до пункту 12 частини 1статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Головне управління Національної поліції в Київській області є бюджетною установою.
Відповідно до абзацу 19 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем у квітні 2023 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача, зокрема у спірний період (квітень 2023 року), до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:
- листом оператора ГТС № ТОВВИХ-24-5613 від 15.04.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001430H400P;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0001430H400P (надається у вигляді принтскрину з особового кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з пунктом 2.1. Договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (пункт 2.3. Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Згідно з пунктом 4.2. Договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4.3. Договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. Договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (абзац 1 пункту 4.5. Договору).
Пунктом 5.2. Договору на споживача покладено обов'язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Згідно пункту 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Відповідно до абзацу 2 пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" Переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 р. визначається за такою формулою:
ЦінаПОН = [((SK VTP + SK Exit fee) Ч 10,6 + UA Entry fee Чbooking coefficient) ЧRate EUR + націнка] + податок на додану вартість,
де SK VTP - середньоарифметичне значення між "Bid" та "Offer" для котирування у робочі дні (Day-ahead), у вихідні дні (Weekend) згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком "Slovakia Price Assessment" на дату, що передує дню визначення ЦіниПОН у євро/МВт·г;
SK Exit fee - плата за вихід із газотранспортної системи Словаччини, розрахована за допомогою тарифного калькулятора, що розміщений за посиланням https://tis.eustream.sk/en/apps/price-calculator/, із розрахунку на 10000 МВт·г денної потужності у разі бронювання потужності на одну добу для кожного розрахункового місяця в точці "Budіnce", євро/МВт·г;
UA Entry fee - затверджений НКРЕКП тариф на послуги транспортування природного газу для входу в газотранспортну систему України на міждержавному з'єднанні для точки входу "Будінце", євро за 1000 куб. метрів на добу без урахування податку на додану вартість;
Daily booking coefficient - затверджений НКРЕКП коефіцієнт, який застосовується до тарифів на послуги із транспортування природного газу для точок входу в газотранспортну систему на міждержавних з'єднаннях на регуляторний період 2025-2029 років у разі замовлення потужності на добу наперед;
X-RateEUR - офіційний курс гривні до євро, актуальний на дату розрахунку ЦіниПОН, опублікований на офіційному веб-сайті Національного банку, гривень за 1 євро;
націнка - 20 відсотків Ч [((SK VTP + SK Exit fee) Ч 10,6 + UA Entry fee Чbooking coefficient) ЧRateEUR];
податок на додану вартість - 20 відсотків Ч [((SK VTP + SK Exit fee) Ч 10,6 + UA Entry fee Чbooking coefficient) ЧRateEUR] + націнка].
Також Постановою № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи). Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
ДатаЦіна газу без урахування вартості послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системиПослуга з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системиПодаток на додану вартість 20%Ціна природного газу для споживачів з ПДВ
30.04.202322,3970420,1241604,50424027,025442
29.04.202322,3970420,1241604,50424027,025442
28.04.202322,8268490,1241604,59020227,541211
27.04.202323,1156980,1241604,64797227,887830
26.04.202323,8052160,1241604,78587528,715251
25.04.202322,7614740,1241604,57712727,462761
24.04.202323,6049220,1241604,74581628,474898
23.04.202323,4222900,1241604,70929028,255740
22.04.202323,4222900,1241604,70929028,255740
21.04.202324,0529750,1241604,83542729,012562
20.04.202324,1723570,1241604,85930329,155820
19.04.202325,2246750,1241605,06976730,418602
18.04.202324,9155320,1241605,00793830,047630
17.04.202324,7431870,1241604,97346929,840816
16.04.202324,1253300,1241604,84989829,099388
15.04.202324,1253300,1241604,84989829,099388
14.04.202325,0600170,1241605,03683530,221012
13.04.202326,1003980,1241605,24491231,469470
12.04.202326,1386190,1241605,25255631,515335
11.04.202325,2395190,1241605,07273630,436415
10.04.202325,1052740,1241605,04588730,275321
09.04.202325,1052740,1241605,04588730,275321
08.04.202325,1052740,1241605,04588730,275321
07.04.202325,1052740,1241605,04588730,275321
06.04.202326,9429500,1241605,41342232,480532
05.04.202326,7987100,1241605,38457432,307444
04.04.202328,8345630,1241605,79174534,750468
03.04.202326,6188000,1241605,34859232,091552
02.04.202326,0849510,1241605,24182231,450933
01.04.202326,0849510,1241605,24182231,450933
Позивачем було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно у строк та порядок, передбачений Договором, а саме у квітні 2023 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 491,73 грн.
Матеріали справи містять копію акта № 7066 приймання-передачі природного газу за квітень 2023 року із зазначеним обсягом поставленого газу в об'ємі 0,19997 тис.м.куб. на суму 5 491,73 грн.
Акт приймання-передачі природного газу відповідачем не підписаний.
На виконання пункту 4.3 Договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату поставленого природного газу № 14936 за квітень 2023 року у сумі 5 491,73 грн.
Вказаний рахунок направлено на адресу відповідача, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень Укрпошти № 16.05.2023 та фіскальним чеком.
Проте, відповідач в порушення умов Договору за отриманий природний газ не розрахувався.
Таким чином, на думку позивача, станом на день звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений природний газ за спірний період становить 5 491,73 грн.
З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи колегія суддів зазначає таке.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься також у статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За статтею 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом першої інстанції, перевірено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, за квітень 2023 року позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 5 491,73 грн.
Однак, як вже зазначалось, в порушення умов Договору, відповідач надані послуги не оплатив.
Колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновку суду попередньої інстанції про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, яка підтверджена зазначеними вище та наявними у справі відповідними доказами.
Крім того, оскільки відповідачем прострочено оплату за поставлений природний газ, то позивачем, на підставі пункту 4.5. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України нараховані на суму основного боргу пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Проте, скаржник, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на відсутність вини у виникненні заборгованості та посилається на "касовий розрив", оскільки згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу, але відповідно до пункту 24 "Правил постачання природного газу" розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділів V та VI цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги вказані доводи відповідача, оскільки у пункті 4.4. Договору зазначено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, що не суперечить відповідним положенням "Правил постачання природного газу".
Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що 3% річних та інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами позивача, а інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Отже, колегія суддів зазначає, що правомірними є вимоги позивача щодо нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат надані позивачем у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується з судом попередньої інстанції, що такі є арифметично вірними, а тому відповідні позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 178,53 грн та інфляційних втрат в сумі 307,54 грн підлягають задоволенню.
Також, відповідно до абзацу1 пункту 4.5. Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи норми чинного законодавства, наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 174,48 грн пені є обґрунтованою, а здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.
Тому в цій частині позовних вимог висновок місцевого господарського суду про задоволенню позову також є правильним.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до положень Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" встановлена тимчасова заборона щодо нарахування та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги, критично оцінюються апеляційним господарським судом, оскільки відповідач є юридичною особою.
Таким чином, судова колегія вважає, що обставини та доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків суду 1-ої інстанції.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, на основі неповного з'ясування всіх обставин справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/9796/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків місцевого господарського суду.
В свою чергу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження позивача знайшли своє підтвердження в спростування викладених відповідачем в апеляційні скарзі доводів в цілому.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/9796/24 ? залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління національної поліції в Київській області.
4. Справу № 910/9796/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
В.А. Корсак