з питань залишення позову без розгляду
14 серпня 2025 рокусправа № 380/7279/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кузана Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові клопотання представника відповідача про застосування строків звернення до суду справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 29.01.2020 по 07.02.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату мені із 29.01.2020 по 07.02.2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавок та доплат, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні та додаткової відпустки учасника бойових, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно;
- виплату грошового забезпечення провести з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Ухвалою судді від 17.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав через систему «Електронний суд» клопотання про застосування строків звернення до суду. Вказане клопотання мотивоване тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навів жодних причин поважності пропуску такого строку і переконливих підстав та доказів щодо його поновлення. У разі належного, добросовісного ставлення позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву у відведений законодавством строк, проте таким правом не скористався.
При розгляді клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)
Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми. Проте, на момент виключення позивача із списків особового складу (07.02.2022), ч. 2 ст. 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
А тому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція ст. 233 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ.
Відповідний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21 та від 02.03.2023 року у справі № 460/14618/21, від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22 який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень ч. 2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022 року) не обмежене будь-яким строком.
За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків звернення до суду справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан