Номер провадження 3/754/2813/25
Справа №754/10422/25
Іменем України
14 серпня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В. за участю секретаря судових засідань Карєвої К.Ю., прокурора Гриненко А., особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
заступника начальника відділу речового забезпечення управління тилу логістики адміністрації Державної спеціальної служби транспорту
полковника військової частини НОМЕР_1 ,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2025 встановлено, що полковник ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи НОМЕР_2 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - 1 ТУВА МОУ) під час проведення аудиту військової частини НОМЕР_1 (з 28.05.2024 по 01.07.2024), недбало поставився до службових обов'язків, належним чином не організував перевірку факту відшкодування начальником продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 води питної у кількості 51 762 л на суму 369,46 тис гривень рівноцінним майном в повному обсязі та вніс до аудиторської довідки від27.06.2024 недостовірні відомості про стан усунення недоліків.
Так упродовж травня - липня 2024 року (з 28.05.2024 по 01.07.2024) 1 ТУВА МОУ (з 27.06.2024 реорганізовано в Центральне управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України) проводився внутрішній аудит військової частини НОМЕР_1 (Державна спеціальна служба транспорту, далі ДССТ, м. Київ), за результатами якого складено аудиторський звіт від25.07.2024 № 25/Зц.
Заступник начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи 1 територіального управління внутрішнього аудиту (правовий попередник Центрального управління внутрішнього аудиту) полковник ОСОБА_1 забезпечував дослідження організації матеріально-технічного забезпечення по службах забезпечення (у тому числі планування та обґрунтування видатків), відповідність поставлених матеріальних засобів діючим стандартам, стану обліку військового майна, його збереження, використання, списання та звітування, зокрема, у продовольчій службі військової частини НОМЕР_1 , відповідно до програми внутрішнього аудиту, затвердженої начальником 1 ТУВА МОУ 23.05.2024.
За результатами аудиту полковником ОСОБА_1 складено Довідку за результатами аудиту окремих питань діяльності військової частини НОМЕР_1 (далі - Довідка) від 27.06.2024, інформацію з якої було включено до аудиторського звіту від 25.07.2024 № 25/Зц.
Зі змісту довідки вбачається, що полковником ОСОБА_1 виявлено в продовольчій службі військової частини НОМЕР_1 безпідставну видачу води питної бутильованої в кількості 51 762 л на загальну суму369,46 тис. гривень.
Так, у 2023 році начальником продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 здійснювалась безпідставна видача води бутильованої особовому складу військової частини НОМЕР_3 (адміністрація Державної спеціальної служби транспорту) у кількості 51 762 л на суму 369 459,45 гривень.
Зокрема, за відсутності розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з продовольчої служби військовослужбовцям Адміністрації ДССТ щоденно видавалась вода питна, яка закуповувалась за рахунок бюджетних коштів та призначалась для військовослужбовців які виконували бойові завдання (чергування, караули, охорона мостів та інше).
Внаслідок цього, у порушення Норми №1 Норм харчуваннявійськовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426, військовій частині НОМЕР_1 було завдано збитків на суму 369 459,45 гривень.
В подальшому до Довідки за результатами аудиторського дослідження, складеної полковником ОСОБА_1 , було внесено інформацію про добровільне відшкодування начальником продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 в ході проведення внутрішнього аудиту зазначеної школи державі рівноцінним майном в повному обсязі.
Для підтвердження факту такого відшкодування полковником ОСОБА_1 враховувалися дані накладної від 12.06.2024 № РН-157 фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та акту приймання води від 18.06.2024 № ЗО, за яким вода була оприбуткована в кількості 51 762 л, загальна вартість яких становила 295,04 тис гривень. Інші підтверджуючі документи полковником ОСОБА_1 не витребовувались та не досліджувались.
За ініціативи полковника ОСОБА_1 інформація про повне відшкодування майором ОСОБА_2 завданих збитків була відображена в аудиторському звіті від 25.07.2024 № 25/Зц.
Під час проведення внутрішньої оцінки якості аудиту начальником ЦУВА МОУ до ФОП ОСОБА_5 скеровано запит від 20.08.2024 № 220/9/2228 про підтвердження факту здійснення господарської операції щодо реалізації майору ОСОБА_2 води питної у кількості 51 762 л на суму 295,04 тис гривень.
У подальшому, 26.08.2024 на адресу ЦУВА МОУ від ФОП ОСОБА_5 надійшов лист, у якому спростовано факт продажу 51 762 л води питної бутильованої на суму 295,04 тис. грн. за видатковою накладною від 12.06.2024 № РН-157.
У зв'язку із цим відшкодування шкоди на підставі видаткової накладної від12.06.2024 № РН-157 спростовано та командиру військової частини НОМЕР_1 винесена пропозиція про відшкодування збитків, а також поінформовано про зміни кваліфікації порушень листом від 13.09.2024 № 220/9/2421. Коментарі до аудиторського звіту від 25.07.2024 № 25/Зц командуванням військової частини НОМЕР_1 не надавались, висновки не оскаржувались.
За результатами проведеного у серпні 2024 року у військовій частині НОМЕР_1 службового розслідування встановлено, що начальником продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_9 у червні 2024 року придбано та поставлено на продовольчий склад військової частини воду питну бутильовану негазовану у кількості 51 762 л на суму 295 043,40 гривень згідно із договором поставки №03/06-1 від 03.06.2024, укладеним з ФОП ОСОБА_10 на підставі видаткових накладних № РН-24 від 17.06.2024, № РН-23 від 10.06.2024, №РН-25 від 13.06.2024.
На підтвердження оплати договору надано платіжні документи № 472920046 від 29.08.2024 на суму 57000,00 грн., № 472920044 від 29.08.2024 на суму 124403,40 грн., № 472920048 від 29.08.2024 на суму 114000,00 грн.
Таким чином полковником ОСОБА_1 внаслідок недбалого ставлення до військової служби не організовано належну перевірку факту відшкодування завданої шкоди, внесено до Довідки за результатами аудиту окремих питань діяльності військової частини НОМЕР_1 недостовірні відомості на підставі копій документів, які не підтверджували факту придбання ОСОБА_2 рівноцінного майна в рівнозначній кількості.
Наказом начальника 1 ТУВА МОУ від 31.08.2022 № 1 полковника ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи 1 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
Згідно з пунктом 4 Положення про 1 територіальне управління внутрішнього аудиту, затвердженого наказом директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.08.2022 № 28, метою діяльності Управління, до складу якого входить відділ інформаційно-аналітичної роботи, є сприяння Міністру оборони України, Головнокомандувачу Збройних сил України та начальнику Генерального штабу Збройних Сил України у досягненні визначених цілей, додання цінності та підтримання довіри шляхом системного та послідовного підходу до здійснення ризик-орієнтованих та об'єктивних внутрішніх аудитів, надання рекомендацій, пропозицій і консультацій керівникам установ та обміну знаннями, що можуть сприяти підвищенню ефективності внутрішнього контролю 1 управління ризиками, створенню та підтриманню політик і процедур, які забезпечують належне управління державними ресурсами та захист активів від втрат, розвитку доброчесності, підзвітності та ефективності, дотримання етичних цінностей.
Управління відповідно до наданих повноважень планує, організовує та проводить внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації (пропозиції), проводить моніторинг їх врахування (виконання), а також моніторинг результатів їх впровадження.
Згідно з Функціональними обов'язками заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи 1 ТУВА, затверджених начальником цього управління 28.10.2022, полковник ОСОБА_11 підпорядковувався начальнику відділу і відповідав, серед іншого, за забезпечення роботи відділу, вжиття заходів щодо її удосконалення, організацію проведення фахової підготовки особового складу та інше.
Згідно з наказом начальника Центрального управління внутрішнього аудиту від 05.08.2024 № 40 (по стройовій частині) полковника ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні, звільнено із займаної посади на підставі наказу міністра оборони України від 25.07.2024 № 1190, виключено зі списків особового складу Збройних Сил України та направлено для подальшого проходження служби до Державної спеціальної служби транспорту.
Таким чином, у період перебування на посаді заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи полковник ОСОБА_11 був начальником для особового складу відділу, наділявся організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто був військовою службовою особою.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Загальні засади здійснення внутрішнього аудиту Міністерства оборони України регулюються Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», Порядком здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 28.09.2011, Стандартами внутрішнього аудиту, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 04.11.2011, Порядком проведення внутрішньої оцінки якості внутрішнього аудиту, затвердженим наказом директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України № 25 від 18.08.2021, Кодексом етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, затвердженим наказом міністерства фінансів України № 1217 від 29.09.2011, Порядком проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 475 від 15.12.2020, Порядком документування результатів аудиторських завдань, затвердженим наказом директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України № 24 від 28.07.2021.
Відповідно до своїх функціональних обов'язків полковник ОСОБА_1 , окрім наведених вище нормативно-правових актів, також зобов'язаний дотримуватися вимог Статутів ЗСУ, Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу ЗСУ, Кодексу честі офіцера та чинного законодавства України з питань проходження служби та Кодексу етики, організовувати та забезпечувати виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків, забезпечувати повноту, якість та своєчасність проведення внутрішніх аудитів, приймати участь та/або очолювати внутрішні аудити.
Пунктом 3 Функціональних обов'язків заступника начальника відділу інформаційно-аналітичної роботи 1 ТУВА, затверджених начальником цього управління 28.10.2022, передбачено обов'язок забезпечувати повноту, якість та своєчасність внутрішніх аудитів.
Заступник начальника відділу несе відповідальність за неналежне виконання функціональних обов'язків та правопорушення, які скоєні під час їх виконання.
Згідно з пунктами 7, 8 Положення про 1 територіальне управління внутрішнього аудиту, затвердженого наказом директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 25.08.2022 № 28, основним завданням Управління є надання об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів та інших активів, запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності установи, здійснює заходи з виконання функцій внутрішнього контролю, управління ризиками за напрямом діяльності.
Наказом Міністра оборони України № 145 від 02.04.2019 затверджено Порядок організації в системі Міністерства оборони України внутрішнього контролю та управління ризиками (далі - Порядок 145), який визначає механізм організації і функціонування внутрішнього контролю та управління ризиками в системі Міністерства оборони України, а саме: у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та його структурних підрозділах, у Державній спеціальній службі транспорту, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та інших установах і організаціях (далі установи), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 1.4 Порядку 145 визначені цілі внутрішнього контролю та управління ризиками, серед яких є дотримання законів, інших нормативно- правових актів, регламентів, правил та процедур, установлених у Міноборони та Збройних Силах; забезпечення оптимального використання ресурсів та збереження їх від втрат, псування, незаконного або неефективного використання; попередження потенційних'подій, які негативно впливають на досягнення цілей та розвиток спроможностей; вчасне використання створених обставинами можливостей щодо покращення процесів та розвитку спроможностей.
Пунктом 1.6 цього ж Порядку визначено, що особовий склад установ виконує покладені на них завдання з внутрішнього контролю та управління ризиками, відповідно до актів законодавства та затверджених у встановленому порядку посадових інструкцій (функціональних обов'язків).
У пункті 4.3.2 Порядку 145 наведені типові правила і процедури контролю, до яких, серед іншого, входить контроль за достовірністю проведених операцій, перевірка процесів та операцій до та після їх проведення, звірка облікових даних з фактичними.
Пунктом 5.5.2 Порядку 145 передбачено, що особовий склад установи повинен розуміти свою роль у системі внутрішнього контролю, а також як їх особиста діяльність співвідноситься з роботою інших посадових (службових) осіб.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно статті 1 цього ж Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Законодавство України не містить вичерпного переліку первинних документів, проте Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає обов'язкові реквізити, які повинен містити будь-який первинний документ: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця вимірювання господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За відсутності хоча б одного з перелічених вище реквізитів, документ або не є первинним, або оформлений неналежно.
Відповідно до пунктів 3,4 Розділу II Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №440 від 17.08.2017, Первинними документами є накладні, вимоги, відомості, акти, атестати та інші документи, які призначені для оформлення і підтвердження здійснених господарських операцій, що пов'язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, і є підставою для записів облікових даних в облікових регістрах.
Неістотні недоліки в первинних документах, що містять відомості про операцію, не є підставою для невизнання операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати обов'язкові реквізити, наведені в абзацах першому-третьому цього пункту, зміст та обсяг операції.
Відповідно до пункту 8 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою кабінету Міністрів України № 1001 від 28.09.2011, Внутрішній аудит проводиться відповідно до стандартів, затверджених Мінфіном.
Пунктом 13 зазначеного Порядку передбачено, що працівники підрозділу зобов'язані дотримуватися вимог Стандартів внутрішнього аудиту та інших нормативно-правових актів з відповідних питань.
Так, Стандарти внутрішнього аудиту затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04.10.20211 № 1247 (зареєстровані в Мінюсті 20 жовтня 2011 року за № 1219/19957).
Відповідно до Стандарту 10 «Виконання аудиторського завдання», виконання аудиторського завдання передбачає збір аудиторських доказів працівниками підрозділу внутрішнього аудиту із застосуванням методів, методичних прийомів і процедур, здійснення аналізу зібраних даних та їх оцінки за визначеними критеріями, що забезпечують обґрунтованість висновків за його результатами.
Аудиторські докази мають бути:
достатніми - засновуватись на фактах та зібраними в кількості, необхідній для підтвердження висновків;
релевантними - забезпечувати підтвердження висновків та відповідати цілям внутрішнього аудиту;
надійними - отримуватися з надійних джерел та із застосуванням адекватних аудиторських методів, прийомів і процедур.
Статтею 9 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» передбачено, що аудитори та суб'єкти аудиторської діяльності при наданні аудиторських послуг зобов'язані дотримуватися принципу професійного скептицизму, що передбачає допущення можливості суттєвого викривлення інформації, яка розкрита у фінансовій звітності внаслідок виявлених при проведенні аудиту фактів чи поведінки, що вказують на порушення, у тому числі шахрайство або помилку, незважаючи на попередній досвід аудитора та суб'єкта господарської діяльності щодо чесності та порядності посадових осіб юридичної особи та іншого утворення без статусу юридичної особи, фінансова звітність яких перевіряється.
З урахуванням вимог наведених вище нормативно-правових актів полковник ОСОБА_11 повинен був витребувати у начальника продовольчої служби майора ОСОБА_2 первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичного придбання ним води та відшкодування в натурізавданих збитків.
Видаткова накладна №РН-157 фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 без печатки та за відсутності фіскального чеку (або банківської виписки чи сотого документа на підтвердження руху коштів за придбаний товар) не є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує факт придбання начальником продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 майором Іськовим води у в кількості 51 762 л, загальною вартістю 295,04 тис гривень.
Акт приймання води від 18.06.2024 №30 належним чином не оформлений (відсутня інформація про транспортний засіб яким здійснювалась поставка води та в ньому зазначено про одноразовий прийом води у кількості 51 762 л що є технічно неможливим). Тобто вказаний документ також не доводив факт придбання та фактичного відшкодування виявленої нестачі.
Отже полковник ОСОБА_11 використав як докази документи, які в розумінні пунктів 3, 4 Розділу II Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 440 від 17.08.2017 та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не були первинними документами, які підтвердили здійснення господарської операції, а тому не забезпечив проведення повного та якісного аудиту.
Полковником ОСОБА_1 не дотримано вимог пунктів 13 та 14 Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001, пункту 6 глави 2 розділу II, глави 6 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 № 1247 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за № 1219/19957 та пункту 4 розділу XI Порядку проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 15.12.2020 № 475 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України» щодо формування достатніх, релевантних та надійних аудиторських висновків без формування свого висновку під впливом третіх осіб, уникаючи конфлікту інтересів (висновки, зокрема, щодо відшкодування збитку нанесеного державі мають підтверджуватись надійними аудиторськими доказами).
Окрім цього полковник ОСОБА_11 неналежно виконав обов'язки щодо реалізації підготовки до аудиту та його проведення, порушив вимоги ст. ст. 1, - Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 13 Порядку здійснення з Внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1001 від 28.09.2011, т 2.5 розділу II Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту, ствердженого наказом Міністерства фінансів України № 1217 від 29.09.2011, пп.1 п. 9 розділу І «Загальні положення», п. 4, абз 1 п. 8 розділу XI Порядку проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України, ствердженого наказом Міністерства оборони України № 475 від 15.12.2020, т.п. 2.3, 3.4 Порядку документування результатів аудиторських завдань, ствердженого наказом директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України № 24 від-28.07.2021.
Чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.
У судовому засіданні 11.07.2025 ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що на початку проведення аудиту в кінці травня - початку червні 2024 ним було виявлено порушення щодо постачання питної води в військовій частині НОМЕР_1 , після чого ним було повідомлено начальника продовольчої служби вказаної частини. На що останній погодився відшкодувати завдану шкоду та надав відповідні документи на підтвердження відшкодування. Також зазначив що начальник продовольчої служби військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_12 , як виявилось в подальшому, при проведенні внутрішнього аудиту надав підроблені документи. Та визнав, що на момент проведення аудиту не до кінця перевірив чи була усунута шкода в натурі.
В судовому засіданні прокурор просила визнати ОСОБА_1 винним та притягнути до адміністративної відповідальності.
У судове засідання призначене 14.08.2025 ОСОБА_1 направив клопотання про відкладення у зв'язку з перебуванням на лікуванні, проте жодних доказів перебування на стаціонарному лікуванні, які б перешкоджали його прибуттю до суду не надав. Крім того, ним вже були надані пояснення з приводу викладених в протоколі обставин.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 доводи прокурора, дослідивши матеріали долучені до адміністративного протоколу, суд доходить таких висновків.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується зібраними матеріалами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою особою - прокурором відділу організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення третього управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Гриненко А.Є. від 27.06.2025р.;
- даними постанови про закриття кримінального провадження №42024112340000195 з якої вбачається, що у ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які свідчать про внесення ОСОБА_1 недостовірної інформації до довідки за результатами аудиту окремих питань діяльності військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2027, інформацію з якої було включено до аудиторського звіту від 25.07.2024 № 25/Зц. Натомість прямого умислу та фактів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 діяв завідомо, тобто усвідомлював неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційного документу, у ході досудового розслідування не встановлено. Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено ознаки недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов'язків, однак відсутні докази щодо наявного прямого умислу та наявності суспільно небезпечних наслідків у виді завданої шкоди у зв'язку з чим провадження закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому зазначено, що відсутність в діянні особи такої ознаки як «завдання істотної шкоди» не виключає в діях особи наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП;
- даними витягу з наказу №1 від 31.08.2022. про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу організації внутрішнього аудиту територіального управління внутрішнього аудиту військових частин, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Головнокомандувачу Збройних Сул України ;
- даними витягу з наказу №40 від 05.08.2024 про виключення ОСОБА_1 зі списку особового складу Збройних Сил України та направлення для подальшого проходження військової служби до Державної спеціальної служби транспорту;
- даними витягу з наказу №1190 від 25.08.2024 про виключення ОСОБА_1 зі списку особового складу Збройних Сил України та направлення для подальшого проходження військової служби до Державної спеціальної служби транспорту;
- даними витягу з наказу №175 від 29.08.2024 про призначення ОСОБА_1 заступником начальника відділу речового забезпечення управління тилу логістики адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;
- даними програми внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2024
- даними програми внутрішнього аудиту (оновленої) військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2024;
- даними витягу з наказу №148 від 27.05.2024 відповідно до якого ОСОБА_1 вибув в відрядження до військової частини НОМЕР_1
-даними довідки за результатами аудиторського дослідження окремих питань діяльності військової частини НОМЕР_1 ;
- даними аудиторського звіту №25/Зц від 25.07.2024;
- даними акту службового розслідування щодо зясування обставин відшкодування шкоди на підставі документів, які містять ознаки фіктивності від 31.08.2024;
- даними заяви ТВО начальника Центрального управління внутрішнього аудиту полковника ОСОБА_13 від 04.09.2024 про вчинення злочину;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 .
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), n. 161, SeriesА заява № 25).
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява F7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У даній ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю не залишають місце сумнівам, як наслідок, узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та те, що ним не вчинено дій та не надано доказів, які б свідчили про його невинуватість, є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність, не встановлено.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні ОСОБА_1 виду та розміру адмінстягнення враховуються дані про його особу, конкретні обставини вчинення правопорушення, щире розкаяння як обставина, що пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та обирається адмінстягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яке є необхідним та достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.5 п.13 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.283, 284, 287, 294 КУпАП,
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. в доход держави.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.5 п.13 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Київський апеляційний суд через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя: