Справа № 752/14097/25
Провадження № 2/752/7489/25
іменем України
15.08.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку,
ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України" звернувся у суд з позовом про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку.
В обгрунтування своїх вимог позива посилається на те, що на балансі установи знаходиться гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 . Житлова площа в гуртожитку використовується для проживання в ньому громадян відповідно до норм глави 4 ЖК України. Відповідач мешкає в гуртожитку, зокрема у кімнаті № НОМЕР_1 на підставі ордеру №25 від 21.10.2003 року. Ордер був виданий у той час, коли відповідач мала прізвище " ОСОБА_2 ". 17 червня 2011 року відповідач одружилася та взяла прізвище чоловіка - " ОСОБА_3 ". Спочатку, у 2003 році відповідачу було надано право на зайняття одного ліжко-місця у кімнаті №114. Згодом, відповідач народила дитину - ОСОБА_4 , прописала його у гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_1 , почала жити з ним у гуртожитку, зайнявши повністю кімнату 114 на 8-му поверсі гуртожитку, та користуватися наявними у ній двома ліжко-місцями.
Протягом останніх років відповідач сплачує за проживання у гуртожитку лише частково та у розмірі, який визначає на власний розсуд. Внаслідок вказаного, у відповідача у період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року виникла заборгованість за проживання у гуртожитку у розмірі 89 754,09 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м.Києва від 11 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Президії Національної академії медичних наук України № 3/18 від 17 травня 2018 року «Про закріплення майна, переданого державним установам НАМН України та праві оперативного управління» на балансі Державної організації «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Академії медичних наук України» знаходиться гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 49/51.
Відповідач мешкає в гуртожитку, зокрема у кімнаті № НОМЕР_1 на підставі ордеру №25 від 21.10.2003 року. Ордер був виданий у той час, коли відповідач мала прізвище " ОСОБА_2 ". 17 червня 2011 року відповідач одружилася та взяла прізвище чоловіка - " ОСОБА_3 ". Спочатку, у 2003 році відповідачу було надано право на зайняття одного ліжко-місця у кімнаті №114. Згодом, відповідач народила дитину - ОСОБА_4 , прописала його у гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_1 , почала жити з ним у гуртожитку, зайнявши повністю кімнату 114 на 8-му поверсі гуртожитку, та користуватися наявними у ній двома ліжко-місцями.
Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради.
Відповідно до ст. 128 ЖК України порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім'ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
Відповідно до ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498 затверджено Примірне Положення про користування гуртожитками, яке визначає порядок користування гуртожитками: жилою площею, жилими та іншими приміщеннями в них, дія якого поширюється на всі гуртожитки незалежно від форми власності.
Пунктом 3 даного Положення передбачено, що жила площа в гуртожитках надається: у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім'ї; у вигляді ліжко-місця для проживання одиноких осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах. Розмір жилої площі, що надається в гуртожитку, не може бути менше ніж 6 кв. метрів на одну особу.
Відповідно до п. 6 Положення на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Під час одержання ордера пред'являються документи, що посвідчують особу наймача та всіх членів сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, - свідоцтва про народження), включених до ордера.
Відповідно до п. 10 Положення наймачі жилої площі в гуртожитку та члени їх сімей, які проживають разом з ними, мають право на своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством.
Відповідно до п. 11 Положення наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов'язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 15 Положення особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).
Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).
Відповідно до ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Оскільки плата за проживання у гуртожитку, який не відноситься до державної або комунальної власності, на відміну від плати за житлово-комунальні послуги, відноситься до вільних цін, згідно з положеннями Закону України «Про ціни та ціноутворення», таким чином суб'єкт господарювання є самостійним у визначенні розміру та розрахунку (порядку розрахунку) плати за проживання у такому гуртожитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобо'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З 01 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Згідно з п. 1 ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року праву споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів кореспондує обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Розпорядженням Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України» від 02.09.2022 № 76 «Про приведення до економічно обґрунтованих тарифів за обслуговування та утримання структурного підрозділу ДУ «НІССХ ім. М.М. Амосова НАМНУ» - гуртожиток (АДРЕСА_1», починаючи з 01.11.2022 встановлено тариф за обслуговування та утримання гуртожитку
-для мешканців гуртожитку, які не працюють в Інституті та НАМН України - 1000 грн. за одне ліжко-місце. Вказана сума не включає платежі за житлово-комунальні послуги, які надаються мешканцям гуртожитку.
Відповідач не є працівником позивача НАМНУ та не була працівником позивача НАМНУ у період, за який заявлено заборгованість до стягнення.
Відповідач займає кімнату на 8-му поверсі гуртожитку - № НОМЕР_1 , загальною площею 14,1 кв.метр, на 2 лжко-місця. На підтвердження вказаного до позовної заяви додається витяг з акту інвентаризації приміщень гуртожитку, затвердженого 18.12.2024 року.
Розпорядженням Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України» від 02.06.2023 № 14 «Щодо усунення порушень виявлених в ході перевірки Північним офісом Держаудитслужби» визначено за період з 01.01.2020 по 01.12.2020 здійснити перерахунок мешканцям гуртожитку згідно тарифу:
-для мешканців першого поверху - 9,41 грн. за 1 квадратний метр;
-для мешканців інших поверхів 10,18 грн. за 1 квадратний метр.
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що протягом останніх років відповідач сплачує за проживання у гуртожитку лише частково, внаслідок вказаного у відповідача у період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року виникла заборгованість за проживання у гуртожитку у розмірі 89 754,09 грн.
В порушення вимог закону відповідач плату за надані послуги не вносить у повному обсязі, що привело до виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з того, що відповідач не вносить плату за надані послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідча підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 61, 67, 68,128, 129, 162 ЖК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», Примірним положенням про гуртожитки,ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної організації «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Академії медичних наук України» (03680 м. Київ, вул. Амосова, 6, ЄДРПОУ 05498562) 89 754,09 грн. заборгованості та 3 028,00 грн.судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя