про відкриття касаційного провадження
13 серпня 2025 року
м. Київ
справа №380/18871/24
адміністративне провадження №К/990/32564/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 520/9582/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просила:
визнати протиправним рішення ГУПФУ у Львівській області від 03.05.2024 № 4/12 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУПФУ у Львівській області призначити з 25.04.2023 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги, яка становить 25 років 08 місяців 01 день.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ у Львівській області від 03.05.2024 № 4/12 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 25.04.2023.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу ГУПФУ у Львівській області задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі № 380/18871/24 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ГУПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій - відмовлено.
31.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 залишити в силі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник посилається на приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки їх застосовано без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 160/32341/23, від 18.02.2025 у справі № 520/14878/23, від 26.02.2025 у справі № 560/14729/23, від 11.03.2025 у справі № 160/31127/23, від 13.03.2025 у справі № 160/9410/24 щодо застосування положень пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України від 17.07.1992 № 393 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» та частини четвертої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Також скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 520/9582/24.
Керуючись статтями 248, 329, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 520/9582/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/18871/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук