Справа № 756/8918/25
Провадження № 1-кс/756/1677/25
19 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської РСР, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, без постійного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , поданого в межах кримінального провадження №12025100050000755, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 24 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України.
Слідчий звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №12025100050000755 від 24 березня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Суть клопотання
У клопотанні слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення слідчим визначена згідно з частиною 2 статті 121 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просив суд його задовольнити. Також додав до матеріалів справи копію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року про продовження строку досудового розслідування до 25 серпня 2025 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, причетність до подій, про які йдеться у клопотанні слідчого заперечив.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, однак просив визначити мінімальний розмір застави. Також зазначив, що ризики зазначені прокурор не відповідають дійсності, оскільки підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, не перешкоджав проведенню досудового слідства.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Встановлені обставини
Згідно Витягу від 24 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 121 КК України №1202510005000755.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 березня 2025 року у період часу
з 01 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували за місцем проживання ОСОБА_7 у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно проживали. Під час чого між ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, у зв'язку з чим у ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виник спільний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Уподальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотивів помсти за словесні образи, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя, завдали ОСОБА_7 численні удари руками, ногами та тупими предметами в область тулуба, голови, верхніх та нижніх кінцівок. Після чого, в результаті протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , втративши рівновагу, впав на ліжко, яке знаходилось поруч, зайнявши положення лежачи, після чого ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_4 продовжили наносити ОСОБА_7 хаотичні удари руками, ногами та тупими предметами в область, голови тулуба, верхніх та нижніх кінцівок ОСОБА_7 спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла, шоку та крововтрати, від яких потерпілий помер.
У судовому засіданні встановлено, що постійного джерела доходу підозрюваний не має, через відсутність офіційного працевлаштування, оскільки він є військовослужбовцем.
24 березня 2025 року ОСОБА_4 затримано у порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
25 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 травня 2025 року, без визначення розміру застави
13 травня 2025 року постановою керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 25 серпня 2025 року.
19 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного продовжено до 25 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
18 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-ох місяців, тобто до 25 червня 2025 року.
Матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме: протоколом огляду місця події від 24 березня 2025 оку; постановами про визнання речовими доказами від 24 березня 2025 року, 25 березня 2025 року; протоколом допиту підозрюваного від 24 березня 2025 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 24 березня 2025 року; протоколом огляду місця подій від 25 березня 2025 року; ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року; витягом з наказу командира військової частини №369 від 4 грудня 2024 року; витягом з наказу командира військової частини №20 від 19 січня 2025 року; витягом з наказу командира військової частини №299 від 28 вересня 2024 року; постановами про призначення судово-медичної експертизи від 7 квітня 2025 року, 10 квітня 2025 року, 10 червня 2025 року, 3 червня 2025 року; постановою про продовження строку досудового розслідування від 13 травня 2025 року; постановою про доручення проведення судово-медичної експертизи від 24 квітня 2025 року; висновком експерта №081-223-2025 від 23 травня 2025 року; висновком експерта №081-213-2025 від 16 травня 2025 року; висновком експерта №081-225-2025 від 23 травня 2025 року; висновком експерта №081-217-2025 від 16 травня 2025 року; ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року; постановами про доручення проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 27 травня 2025 року.
Жодних спростувань чи додаткових пояснень, які б свідчили про відсутність існування ризиків, які перелічені прокурором у вказаному кримінальному правопорушенні у судовому засіданні підозрюваним та його захисником не надано.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходить і положення закону, яким керується
Відповідно до статті 2 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам, визначеним статтею 7 КПК України, у тому числі щодо верховенства права, законності, рівності перед законом поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла чи іншого володіння особи, невтручання у приватне життя, недоторканність права власності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з частиною першою та третьою статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Пунктом 5 частини 1 статті 176 КПК України передбачено, що запобіжним заходом, зокрема, є тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжних заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно з частиною 3 статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Обставини, викладені у клопотанні та матеріалах кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання, пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вчинення психологічного тиску або іншим чином на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Діяння ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 2 статті 121 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Слідчий суддя зазначає, що продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оцінюючи у сукупності вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що продовжує існувати ймовірний ризик вчинення аналогічного кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування, не зайнятий суспільно-корисною працею.
Крім того, продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомо їхні особисті дані, місце проживання.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
При цьому, доводи захисника про доцільність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не приймає, оскільки адвокат не надав обґрунтованих доказів про відсутність на даному етапі розслідування ризиків, які перелічені прокурором.
Таким чином, враховуючи усі обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає можливості для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до частини 1 статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись статтями 7, 9, 197, 199, 369-376 Кримінально-процесуального кодексу України,
Задовольнити клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження №12025100050000755, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 24 березня 2025 року.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської РСР, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, без постійного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 19 червня 2025 року.
Строк закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є 17 серпня 2025 року. Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не застосовувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_1