13 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/5744/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною вимоги, розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі - відповідач) в якому просить :
- визнати протиправною вимогу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.11.2024, якою від ОСОБА_1 вимагається повернути переплату пенсії в сумі 101039,5 грн, яка виникла внаслідок переплати пенсії за період з 01.07.2023 по 30.11.2024;
- визнати протиправним розпорядження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.11.2024 щодо ОСОБА_1 , яким припинено буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20 та зобов'язати відповідача відновити буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20, що припинено згідно розпорядження від 22.11.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно припинив виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі № 620/3723/20.
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі № 620/3723/20 зобов'язано Головне управління зробити перерахунок пенсії з 17 липня 2018 року та виплатити позивачу щомісячну доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом. Також зазначив, що Верховний Суд у рішенні від 11.03.2020 у справі № 200/9195/19-а дійшов висновку, що Законом України від 06.12.2016 №1744-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, змінено підхід до визначення розмірів посадових окладів і заробітної плати працівників, а також інших виплат (наприклад, для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, у колективних договорах та угодах усіх рівнів). Тобто цим Законом запроваджено нову розрахункову величину для визначення розмірів тих чи інших виплат шляхом заміни мінімальної заробітної плати на прожитковий мінімум. Виходячи з вищезазначеного, при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі №620/3723/23 було застосовано два прожиткових мінімуми для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 17.07.2018 (1841,00 грн). В квітні 2023 року рішення про перерахунок пенсії позивача з 17.07.2018 було переглянуто. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону № 796-ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати станом на 17.07.2018 (3723,00 грн). В червні 2023 року документи електронної пенсійної справи переглянуто з 17.07.2018. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону №796-ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати у подальшому зі змінами. В листопаді 2024 року рішення про перерахунок пенсії з 17.07.2018 було переглянуто. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону № 796-ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати станом на 17.07.2018 (3723,00 грн). Після проведеного перерахунку за період з 01.07.2023 по 30.11.2024 виникла переплата пенсії в сумі 101039,50 грн. Як зазначено вище та не заперечується позивачем, переплата пенсії виникла при обчисленні пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі № 620/3723/23.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 по справі № 620/3723/20 зобов'язано Головне управління зробити перерахунок пенсії з 17 липня 2018 року та виплатити позивачу щомісячну доплату, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом.
На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії позивачу з 17.07.2018.
В квітні 2023 року рішення про перерахунок пенсії позивача з 17.07.2018 переглянуто. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону № 796- ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати станом на 17.07.2018 (3723,00 грн).
В червні 2023 року документи електронної пенсійної справи переглянуто з 17.07.2018. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону №796-ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати у подальшому зі змінами.
В листопаді 2024 року рішення про перерахунок пенсії з 17.07.2018 переглянуто. Доплату на виконання рішення суду (стаття 39 Закону № 796-ХІІ) обчислено від мінімальної заробітної плати станом на 17.07.2018 (3723,00 грн).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та/або КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22.
Суд зазначає, що питання як нарахування, так і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв'язку з перерахунками пенсії позивачу на виконання судового рішення у справі №620/3723/20 перебуває в нерозривному зв'язку з предметом спору в зазначеній справі (дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача) і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень у вказаній справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин, суд констатує, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним розпорядження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.11.2024 щодо ОСОБА_1 , яким припинено буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20, що припинено згідно розпорядження від 22.11.2024 стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статтей 382, 383 КАС України подати до суду заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі в частині на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 238, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі в частині позовних про визнання протиправним розпорядження Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.11.2024 щодо ОСОБА_1 , яким припинено буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити буквальне виконання рішення суду у справі №620/3723/20, що припинено згідно розпорядження від 22.11.2024 - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко