справа № 732/1099/25
провадження № 1-кп/732/110/25
14.08.2025 року місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Городня кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025272010000127 від 04.07.2025 по обвинуваченню за ч.2 ст. 197-1 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, уродженця с. Андріївка, Чернігівського району, Чернігівської області, одруженого, виховує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2010 року народження, голови фермерського господарства «ТМД Андріївське», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
за участі:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
із Чернігівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025272010000127 від 04.07.2025 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи головою фермерського господарства «ТМД Андріївське», маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель та земель в охоронній зоні, з метою збільшення площі земель для вирощування сільськогосподарської культури та отримання прибутку, маючи корисливий мотив, всупереч вимогам статті 112,116-126, 150 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, достовірно знаючи про відсутність у нього відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної форми власності із кадастровим номером 7421480400:05:000:3416 загальною площею 9,7288 га, а також за відсутності будь-якого правочину щодо використання даної земельної ділянки, розташованої за межами с. Андріївка Чернігівського району Чернігівської області, яка перебуває у власності Городнянської територіальної громади, упродовж травня 2025 року, більш точної дати та часу органом
досудового розслідування не встановлено, за допомогою власної сільськогосподарської техніки, здійснив обробіток частини вищевказаної земельної ділянки на площі 8,5345 га, яка має вид обмеження - «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах», а також є пам'яткою археології місцевого значення та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави, чим фактично вчинив її самовільне зайняття, після чого у подальшому самовільно використовував шляхом обробітку, засівання та вирощування сільськогосподарської культури - гороху.
Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_3 , державі в особі Городнянської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, заподіяно збитків на загальну суму 68030,48 грн, які на даний час відшкодовано.
Дії ОСОБА_3 , які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель та земель в охоронній зоні вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 197-1 КК України.
16.07.2025 між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , який перебував у статусі підозрюваного, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до укладеної угоди про визнання винуватості прокурор та ОСОБА_3 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 дійшли згоди щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Представник потерпілого надав згоду прокурору у порядку, передбаченому ч.4 ст. 469 КПК України на укладення такої угоди, зазначивши, що завдана кримінальним правопорушенням шкода у розмірі 68030,48 грн повністю відшкодована, а покарання можливо обрати у виді і розмірі, передбаченому в угоді. В угоді між сторонами узгоджене покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України (при підтверджених пом'якшуючих обставинах: 1) щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, 2) повне відшкодування завданого матеріального збитку; відсутності обставин, які обтяжують покарання) у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень.
Учасники просили затвердити укладену угоду та призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він визнає себе винуватим у скоєнні інкримінованого злочину, просить суд затвердити угоду, погоджуючись на зазначене у ній покарання. Пояснив, що угода укладена добровільно. Він розуміє характер обвинувачення та ознайомлений із наслідками укладання та затвердження угоди.
Захисник просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджене покарання, посилаючись, що умови угоди відповідають інтересам підзахисного.
Суд, ознайомившись з обвинувальним актом та укладеною угодою між прокурором в силу згоди потерпілого за положеннями ч.4 ст. 469 КПК України та обвинуваченим, вважає наступне.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. У провадженні наявна однозначна згода від представника потерпілого прокурору на укладення сторонами угоди .
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України обвинуваченому роз'яснено, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального Кодексів України.
Угода про визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, відповідає вимогам ст.ст. 470, 472 КПК України.
Встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.
Вид покарання обвинуваченому узгоджений у відповідності до ст. 65 КК України з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, ступеня тяжкості інкримінованого злочину, сукупності обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю визнає свою вину, щиро розкаюється, позитивно характеризується за місцем проживання, усунув шкоду.
Також, враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, усунення заподіяної шкоди.
З урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання особи обвинуваченого, на підставі ч.1 ст.69 КК України, сторони узгодили перехід до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.197-1 КК України, у виді штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень. Обвинувачений вказує, що з урахуванням його доходу, таке покарання не є надмірним тягарем. Цивільний позов не заявлено. Збитки повністю відшкодовано.
Суд, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим його прав згідно КПК України, наслідків укладення та затвердження угоди, характеру обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, виду покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, переконавшись у засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , який на момент її укладення перебував у статусі підозрюваного, відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню із призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень.
Доказів процесуальних витрат та визнання речових доказів у провадженні не подано. Запобіжний захід не обирався, заходи процесуального примусу не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376, 394, 395, 468-476 КПК України
Затвердити угоду від 16.07.2025 укладену зі згоди представника потерпілого у порядку, передбаченому ч.4 ст. 469 КПК України, між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , який на момент укладення угоди перебував у статусі підозрюваного, про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання за дане кримінальне правопорушення із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн (шість тисяч вісімсот гривень).
Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі відсутності апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1