12 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 752/13907/13-ц
провадження № 61-9867ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми,
30 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Фаловській І. М., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В., Карпенко С. О.
Суддя-доповідач Фаловська І. М. заявила самовідвід на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року заявлений
суддею-доповідачем Фаловською І. М. самовідвід у справі
№ 752//13907/13-ц задоволено.
Відведено суддю-доповідача Фаловську І. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у справі № 752/13907/13-ц (провадження
№ 61-9867ск25).
Матеріали касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у
справі № 752/13907/13-ц передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В.,
Карпенко С. О.
11 серпня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М.
Заяву мотивовано тим, що суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенко В. М. не може розглядати цю справу і підлягає відводу (самовідводу), оскільки він заінтересований у результаті
розгляду справи з метою вкотре завдати шкоду правам та законним інтересам ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, як зокрема в інших справах за позовом Комунального підприємства
«Благоустрій Крюківщини» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
(справа № 369/8564/16-ц), невиконуючи у відповідній частині постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року в об'єднаній справі
№ 369/8564/16-ц, що є предметом розгляду Ірпінського міського суду Київської області в справі № 369/15791/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини». Зважаючи на звернення заявника до Вищої ради правосуддя стосовно незаконних дій та грубого порушення Конституції і законів України суддею Ігнатенком В. М., невідповідності займаній посаді, вважає, що наявний конфлікт інтересів, який впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття судових рішень.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятими іншим складом колегії суддів Верховного Суду судовими рішеннями в інших справах, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Верховного Суду Ігнатенка В. М.
Крім цього, Верховний Суд вважає, що подання скарги щодо судді (суддів) до Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної справи.
Відповідно до рішення Ради суддів України у рішенні від 01 березня
2019 року № 13 встановлено, що «подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилань на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Ігнатенка В. М.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглянутої заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Ігнатенко В. М. прямо заінтересований в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Ігнатенка В. М. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. визнати необґрунтованою.
Заяву передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк